Обговорити важливе. У Львові інтелектуали зберуться на Конгрес культури

10
22 серпня 2015

Дискусії про культуру в Україні і раніше були запеклі, а останнім часом їх градус тільки зростав.

Щоправда, після революції неформальна культурна тусовка значною мірою перетворилася на активістів, і перестала мовчки миритися з бюрократичною машиною державних структур у сфері культури та залишковим принципом розподілу фінансування.

Свої пропозиції, а чи навіть вже готові рішення висувають різні ініціативи гуманітарних напрямків. Тому те, що ІІІ Конгрес культури Східного партнерства, який досі відбувався на теренах ЄС – у Любліні, цього року вперше відбудеться, власне, у країні Східного Партнерства – Україні, симптоматично.

І це дає додатковий поштовх людям культури стати повноправними гравцями у реформуванні країни.

Серед учасників заявлено близько вісімдесяти спікерів з дев’ятнадцяти країн – філософи, соціологи, мистецтвознавці, управлінці та дипломати у сфері культури, культменеджери та митці.

Серед них: Паскаль Брюне, Ярослав Годун, Жан-П’єр Деру, Вацлав Бєлоградський, Аудроне Нугарайте, Марат Гельман, Кароль Модзелевський, Габор Демський, Іржі Дедечек, Мирослав Маринович, Міхаіл Гнєдовський, Джеймі Маккартні, Тамар Рабан та багато інших.

Зареєструвалися до участі у події більш як шістсот учасників, здебільшого – з України, і що особливо тішить – з дуже різних міст та містечок. Так, ще у червні Конгрес проводив конкурс на мистецькі проекти українських міст, і відібрав до участі у Конгресі презентації 22 міст та двох сіл (село Бучак Канівського району Черкаської області та село Пеняки Бродівського району Львівської області).

Тому це також буде нагодою побачити такі-собі культурні портрети різних міст України.

 

Місія культури в часи криз

У добірці відеокоментарів відомих людей, знятих командою до Конгресу, можна почути чимало варіантів трактування центральної теми "Місія культури в часи криз".

2011 та 2013 року Конгреси не мали генеральної ідеї, і були скеровані на сегментовану роботу у окремих практичних напрямках.

Тепер натомість йдеться про амбітну, тезу та її широке трактування. П’ять під парасолькою такої загальної назви будуть аналізувати кризовий стан у політичній, медійній, управлінській, мистецькій та антропологічній площинах панелей (Криза європейських цінностей; Культурна політика та економіка культури; Страх в культурі/Культура страху; Мистецтво як провокатор змін; Комунікації культури).

У підсумку мали би бути отримані якщо не відповіді, то принаймні, влучно та правильно сформульовані запитання – до себе, до професійної спільноти, до влади та до широкої громадськості.

Проте, практична складова теж не буде проігнорована.

Відбудуться майстерні, присвячені інтеграції різних етнічних спільнот (Роберт Алагйозовський, Алім Алієв, Борис Захаров) та соціально незахищених верст населення (Малгожата Карвіцька) через мистецтво та культуру.

Про культменеджмент та управління розкаже Жан П’єр Деру, а про налагодження співпраці між медіа та культурою – Мілош Зєлінський.

Арт-програма

Крім обговорень чималу частку триденного Конгресу займає музично-мистецька програма. Ще до початку вересня у Львові відкриють відому грандіозну інсталяцію Роберта Кушміровського "Градирня мистецтва".

Велику експозицію привезуть у рамках проекту "Версія Українська" від Трієнале Молодих з Оронська – три галереї будуть задіяні під презентацію молодих польських художників. У співпраці між Львовом та Мюнхеном постане проект Terra Cognita, який розмістять у підвалах Ратуші.

Театралам теж буде що подивитися. Крім вистав з Рівного, Луцька та Олександрії, будуть також особливі імпрези: медіавистава "il Caprese": листи Коцюбинського з острова Капрі, музична злободенна вистава "Монолог про найважливіше" (Місько Барбара та "Ойра") та музично-візуальний перфоманс на основі українських та кримськотатарських пісень "На нашій юлойці" (гурт "КурбАси" спільно з КримSOS).

 

Загалом, у програмі так званої IQ сцени перед Університетом – чимало оригінального.

І сучасна академічна музика, і інтелектуальне етно зі співочими письменниками (або на їхні ж тексти), і скрипка з хором, електронні та аудіовізуальні експерименти…

У Дворику Ратуші Фестиваль партнерства у співпраці з проектом "Мистецтво толерантності" запропонує легшу, але не менш цікаву програму з польських та українських гуртів, а також особливу родзинку: передпрем’єрний показ фільму-переможця багатьох фестивалів "Жива ватра".

Для тих, кому замало

Водночас з Конгресом культури 2-6 вересня у Львові триватимуть Дні мистецтва перфоманс – вже восьмий, і поки що досі єдиний фестиваль перфомансу в Україні, який провадить Мистецьке об’єднання "Дзиґа".

Одна з кураторок фестивалю Тамар Рабан, перфомерка з Ізраїлю, також візьме участь на Конгресі у розмові про провокативність у мистецтві. Щодня зранку триватимуть заняття Школи перфомансу, а пообіді відбуватимуться покази перфомансів у просторі міста.

Також у ці дні відбуватиметься Фестиваль переселенців та львів’ян, зорганізований Кримським домом у Львові та КримSOS.

Кримськотатарські гурти та виконавці візьмуть участь у музичній програмі фестивалю, а на вулиці Лесі Українки у суботу відбудеться ярмарок кримськотатарської культури з майстернями танців, народного мистецтва та кулінарії.

То чому ж варто бути на Конгресі?

4-6 вересня у Львові навряд чи вдасться вигадати універсальний рецепт реформ культури для пострадянських країн – бо навряд чи такий рецепт існує.

Також мало надії на те, що українська влада з огляду на масштабність події стане раптом уважнішою до культурної сфери і змінить своє ставлення до неї.

Проте, революції завжди спочатку відбуваються у головах, а отже, найперші зміни повинні статися у самій культурній спільноті.

Усе, що може зробити Конгрес культури (а з ним і будь-яка інша подія такого штибу) – це дати заряд адреналіну, підштовхнути людей культури до дій, надихнути, познайомити чи зіткнути у суперечці представників різних культурних кіл, організувати простір для прямої розмови. До чого, власне, і запрошують.



powered by lun.ua