"Хто вбивця?" Винайдено формулу із розкриття загадок у творах Агати Крісті

— 3 серпня 2015, 16:59

Дослідивши 26 бестселерів Крісті, їм вдалося вивести "формулу", за якою можна вирахувати злочинця вже на початку книжки. На нього вказує лексика, яку вживає письменниця, знаряддя вбивства та навіть транспортний засіб, яким користуються герої.

Про це тим, хто любить спойлери, розповідає The Telegraph.

Учені з Інституту спільних досліджень гуманітарних наук Університету Квінс, що в Белфасті, розглянули, зокрема, такі детективні романи, як "Смерть на Нілі", "Убивство в Східному експресі" та "Вбивство Роджера Екройда".

Їхні висновки були такі. Вбивця у романах Крісті завжди присутній вже в першій половині книги. Скоріше за все, він емоційно повязаний із жертвою, зазвичай це чоловік чи дружина, кревний родич.

Якщо в історії фігурує якийсь тип наземного транспорту, то, вірогідніше за все, вбивця – жінка. Коли ж герої переважно десь пливують – підозрюйте чоловіка.

ВІДЕО ДНЯ

Якщо жертву задушили – скоріше за все, це зробив чоловік. Якщо трагедія сталася в заміському будинку – 75%, що винна жінка.

Цікаво, що Крісті вживала негативніше забарвлену лексику, коли писала про вбивць-жінок. І викрити зловмисницю частіше допомагала якась буденна річ, тоді як упіймати душогуба-чоловіка частіше вдавалося за допомогою логіки та інформації.

У творах, де справу розплутує ексцентричний бельгієць Еркюль Пуаро, і де жертву було зарізано, убивця з великою частотою згадується вже на початку книжки. У романах про спостережливу стареньку Джейн Марпл, надто коли мотивом злочину виступають гроші або любовна пригода, персонаж-убивця виходить на перший план не одразу.

Дослідження було присвячене 125-річчю Агати Крісті. Як відомо, "Королева детективу" народилася 15-го вересня 1890-го року в графстві Оксфордшир.

Як пише англомовна Вікіпедія, романи Крісті посідають третю в світі сходинку за кількістю публікацій, її випереджають лише твори Вільяма Шекспіра та Біблія. Ще один рекорд тримає її п'єса "Мишоловка", котра вперше була поставлена в Лондоні в 1952-му році й досі лишається в репертуарі театру.

Реклама:

Головне сьогодні