Арт-простір аеропорту "Бориспіль". Мистецтво говорить універсальною мовою
Керівник Міжнародного аеропорту "Бориспіль" Євген Дихне вважає: "Ідея створення арт-простору в межах головного аеропорту виникла з бажання показати нашим пасажирам, особливо з іноземних країн, – багатогранність і самобутність українського культурного надбання. Зрештою, чому б і ні?
Аеропорт – це не тільки місце, де обслуговують літаки, а ще щорічно 7 млн пасажирів із річних куточків світу і близько 17-25 тисяч щодоби. Як відомо, мистецтво говорить універсальною мовою, яка не потребує додаткового перекладу та тлумачення.
Як показав наш експеримент, аеропорт є унікальним простором і прекрасною можливістю показати Україну в найкращих її проявах. Ми не помилилися у своєму виборі".
КОЛИ ГУРКОТЯТЬ ГАРМАТИ – МУЗИ НЕ МОВЧАТЬ…
Дехто стверджує, що коли гуркотять гармати, музам доводиться мовчати. Судячи з гуманітарного вибуху, який протягом двох років спостерігається у питаннях популяризації української мови, пісні, поезії, народного одягу серед громадян України, музи таки не мовчать, а окрилюють, самоідентифікують і не дають забути, хто ми є і де наше коріння…
Проект "Галерея національної гордості" в Міжнародному аеропорту "Бориспіль" стартував у листопаді 2015 року з виставки картин Марії Примаченко |
Водночас широкий культурний резонанс всього українського серед українців, на жаль, не зміг пробудити владу і змусити її стати на захист і підтримку культурних надбань. Більшість можновладців так і не змогли усвідомити, що саме культура і мова є основними візитівками кожного народу. А без цих двох об’єднавчих речей не може бути нації і народу.
Марними виявилися сподівання, що після Революції Гідності влада нарешті повернеться обличчям до своєї культури і митців, які через художні засоби за два десятиліття зуміли пробудити в нас самоідентифікацію, щоб у скрутні часи Україна змогла не впасти на коліна і дати достойну відсіч ворогові.
Два роки вже народні музи не мовчать і б’ють на сполох, та якось дивовижно тихо в чиновницьких кабінетах… Їхні двері наче завжди закриті для української культури.
Днями під час урочистого відкриття виставки картин українського художника Віктора Гонтаріва в стінах Міжнародного аеропорту "Бориспіль" на цю тему Оксана Щербак поговорила з президентом Національної академії мистецтв України Андрієм Чебикіним.
Андрій Чебикін на відкритті виставки робіт Віктора Гонтаріва в "Борисполі" |
У своєму урочистому зверненні він також торкнувся теми взаємовідносин митців і влади, наголосив на важливості ролі культури в процесі становлення держави і навіть запропонував винести питання захисту культури на розгляд в РНБО.
– Значить, у нашому домі ще не все так погано, якщо державний аеропорт знаходить можливість та ініціює у себе проведення такої виставки?
– Насправді це дуже важливо і потрібно. Я проїхав увесь світ, бував у багатьох аеропортах, але в жодному з них я не бачив нічого подібного.
Сьогодні наша влада дуже мало робить для розвитку і становлення культури. На все тотально не вистачає коштів. Навіть на футбол не вистачає. Тільки й чуєш: немає коштів, хоча в багатьох чиновників відсутні бажання і розуміння багатогранності і важливості культурних процесів, які відбувається в Україні.
Мені здається, що подібні питання потрібно виносити на розгляд РНБО. Ми постійно говоримо про зброю, про винищення української армії і потребу в її посиленні. А в культурі хіба не сталося те ж саме?
Ми повинні подякувати керівнику аеропорту "Бориспіль" Євгенові Дихне за такі ініціативи. Адже ці виставки не є частиною державної програми становлення української культури. Вони відбуваються завдяки активній позиції та патріотизму окремо взятих людей, зацікавлених у популяризації української культури.
18 лютого в терміналі "D" аеропорту "Бориспіль"відкрилася виставка фотографій "Революція гідності. Майбутнє творять вільні люди", присвячена пам'яті Героїв Небесної Сотні |
На виставці було представлено близько 50 світлин українських фотокореспондентів, які працювали на Майдані впродовж трьох місяців протестів |
Я знаю, яка це титанічна робота – організувати виставку чи вернісаж. Тому користуюся нагодою і прошу всіх підтримати і висвітлити акцію, яка відбувається в аеропорту "Бориспіль".
– На ваш погляд, у чому головна відмінність виставок, проведених в аеропорту, від подібних заходів у виставкових залах? Дехто жартома говорить, що ще трохи – й аеропорт стане достойним конкурентом "Мистецькому Арсеналу"?
– Безумовно, головним завданням аеропорту не є проведення вернісажів та виставок робіт високого мистецтва. Але ж справа не в цьому. Головне, що є бажання показати справді культуру народу.
Це, можливо, виклик тим, хто у пристосованих приміщеннях цього зробити не може. А аеропорт і, ще раз підкреслю, його керівництво створюють умови, щоб заохотити дуже широкий загал до культури. Часом більше навіть ніж може це зробити музей. Бо в музей ідуть спеціально, а тут пересічна людина, яка, можливо, жодного разу в своєму житті не ходила в музей, отримує можливість споглядати твори високого мистецтва в аеропорту.
Навіть якщо одна людина з тисячі зацікавиться творчістю художника і буде шукати імена, наприклад, Віктора Гонтаріва чи тієї ж Марії Примаченко, про творчість якої вона, можливо, не знала, – це вже неймовірне досягнення і підтримка всього українського.
28 березня художній фонд "Артанія" спільно з міжнародним аеропортом "Бориспіль" відкрили виставку робіт лауреата Шевченківської премії Віктора Гонтаріва |
А щодо "Мистецького Арсеналу", то аеропорт – гідний конкурент. Єдиний нюанс – що працює не на київський загал, а на європейський та всесвітній.
Насправді люди, які часто літають через "Бориспіль", уже знають, що тут на них чекає мистецька родзинка. Приємно, що пасажири мають можливість бачити звичайне життя очима митця і професіонала.
Безумовно, виставки в "Мистецькому Арсеналі" – це блискуча ідея, але туди здебільшого йдуть підготовлені люди. А тут користь якраз у тому, що картини може побачити більший відсоток випадкових людей. Нехай знають і відчувають, що таке Україна і що тут таки дбають про культуру.
– Виставка робіт Марії Примаченко передувала фотовиставці "Революція Гідності. Майбутнє творять вільні люди". Вони теж відбувалися в "Борисполі" і набули досить широкого резонансу. Як митці реагують на подібні ініціативи?
– Аеропорт "Бориспіль" – це повітряні ворота нашої країни. Це глобально й унікально. Безумовно, виставки тут перевершують усі враження. Державний аеропорт – робить це і слава Богу.
Виставку "Революція гідності. Майбутнє творять вільні люди" можна було переглянути в терміналі "D" аеропорту "Бориспіль" |
– Ви маєте величезний досвід участі у різних вернісажах. Які серед них запам’яталися найбільше?
– Завжди вражають пленери в лісі, коли на природі встановлюють мольберти з роботами художників. Також подобаються виставки на стільцях у деяких клубах, де відсутні стенди. Доводилося бувати на подібних виставках в Румунії та Угорщині.
– Скептики закидають: не до мистецтва, коли не вистачає на шматок хліба…
– Це одне із завдань нашої влади. Абсолютна безпека держави можлива тільки тоді, коли ми створимо могутній захисний кордон, збережемо культурний та духовний зв'язок і відчуття самоідентифікації українського народу, розуміння того, хто ми є. А це може визначити тільки мистецтво та культура.
В іншому випадку, якщо людина не буде розуміти, в чому цінність нашої багатонаціональної нації, ми не зможемо виховувати нових патріотів, які будуть стояти за Україну і відстоювати ці цінності.
Це не тільки українців стосується. А всіх людей, які проживають у нашій державі. Це є національна ідея, а її цементує і згуртовує тільки культура, мистецтво, поезія, література і розуміння самоідентифікації цієї держави. Зараз не час мовчати.
***
Проект "Галерея національної гордості" в будівлі найбільшого в Україні Міжнародного аеропорту "Бориспіль" стартував у листопаді 2015 року виставкою картин відомої української художниці Марії Примаченко.
Протягом двох місяців виставки робіт Марії Примаченко пасажири "Борисполя" мали змогу побачити 44 оригінальні роботи художниці |
У рамках мистецького проекту організатори також провели виставку фотографій "Революція гідності. Майбутнє творять вільні люди", присвячену пам'яті Героїв Небесної Сотні і подій на Майдані, а також виставку світлин "Жінки світу: такі різні і такі прекрасні".
В рамках "Галереї національної гордості", ініційованої ДП МА "Бориспіль", в будівлі аеропорту 28 березня відкрилася виставка картин відомого українського художника-монументаліста Віктора Гонтаріва.
Основною метою проекту є підтримка та популяризація українського мистецтва та культури серед українців та іноземних гостей.
На виставці робіт Віктора Гонтаріва представлено більше 30 творів художника |
Експозицію з роботами Гонтаріва можна переглянути в зоні очікування вильоту терміналу "D" до кінця травня |
На відкритті виставки також презентували нове альбомне видання "Віктор Гонтарів" |
У рамках проекту благодійний фонд "Артанія" передав для виставки у "Борисполі" понад 30 картин художника. Крім того, під час відкриття експозиції було презентовано альбом "Віктор Гонтарів", у якому представлені репродукції всіх картини відомого українського художника.
Експозиція розміщена в зоні очікування вильоту терміналу "D" і триватиме близько двох місяців.
Організатори проекту мають намір і надалі виставляти в приміщенні аеропорту твори відомих українських художників, фотографів, графіків і скульпторів.
Текст опубліковано на правах реклами.