На пляж з іноземцями: 10 детективів для літнього відпочинку

Нарешті надійшло справжнє, не календарне літо, а отже, саме час втекти з розжареного міста у відпустку чи бодай на вихідні.

Що читати на пляжі, у шезлонзі на власному балконі чи в потязі? Наша липнева пропозиція – детективні романи. Вони тренують мозок і водночас допомагають абстрагуватися від власних буденних клопотів.

У добірці УП.Культура – класичні й сучасні твори світової літератури. Дія деяких із них відбувається на курортах, події інших тривають спекотним літом, а ще кількох – узимку, спеціально для тих, хто скучив за снігом.

АРТУРО ПЕРЕС-РЕВЕРТЕ. ФЛАМАНДСЬКА ДОШКА (1990)
Переклад українською – С. Борщевський, "Фоліо", 2012

Історія для любителів шахів і / або мистецтва. Хулія, молода талановита реставраторка, працює над відновленням картини фламандського художника, яку незабаром мають виставити на аукціоні. Рентгенівський знімок показує загадковий напис, замальований самим автором перед остаточним завершенням шедевра.

Твір, довкола якого вибудовано сюжет, одразу зростає в ціні, та й самій героїні цікаво розплутати інтригу півтисячолітньої давнини. Ключ – шахова партія, яку розігрують зображені тут герцог і лицар на тлі замисленої жінки, що читає книгу...

Лицар, як виявилося, загинув до створення картини. Хто причетний до його вбивства і чому воно скоєне? Через заборонену любов до герцогині Беатриси чи через переділ політично подрібненої Європи?

І все це було би просто цікавою логічною загадкою із присмаком відчутного гонорару, та раптом хтось починає розігрувати нову шахову партію – цього разу в реальному житті: гинуть люди, а імена наступних жертв і персона вбивці містяться в підказках – таємничих повідомленнях про наступні ходи, де нові й нові фігури зникають із дошки.

Хулія, її подруга-галеристка, друг-колекціонер і дивакуватий віртуоз шахів намагаються віднайти розгадку, доки ще не зовсім пізно.

ЖОЕЛЬ ДІККЕР. ПРАВДА ПРО СПРАВУ ГАРРІ КВЕБЕРТА (2012)

Такий собі новий "Твін Пікс" від швейцарського автора, до якого додано деталі із письменницького побуту та видавничого бізнесу. Розслідування в романі веде молодий американський письменник Маркус Гольдман, перша книга якого стала бестселером, а наступний твір йому все ніяк не вдається написати, зокрема, через брак плідних ідей та страх чистого аркуша.

Видавець тисне на Маркуса – адже у розкрутку його імені вкладено значні кошти. Тут-таки виявляється, що вчитель Гольдмана, класик національної літератури Гаррі Квеберт, арештований за підозрою у скоєному багато років тому вбивстві школярки.

Маркус вирушає у маленьке містечко і намагається за свідченнями тамтешніх мешканців зрозуміти, що ж сталося влітку далекого 1975 року... Вся Америка ошелешена: не так тим, що видатний письменник, можливо, є вбивцею, а тим, що його найкращий твір натхненний любов’ю до неповнолітньої. Роман негайно викреслюють зі шкільної програми й усіх можливих канонічних списків, вилучають із продажу.

Маркус починає занотовувати результати розслідування – і так народжується ще одна геніальна книга.

Попри те, що франкомовний роман швейцарця Діккера критикували за незнання американських реалій, це не завадило йому здобути низку премій і бути перекладеним багатьма мовами. Своєрідним саундтреком до "Справи..." став діалог Гаррі та Маркуса про секрети письменництва, де звучать поради вчителя стосовно того, чим є літературний твір.

ЯН ФЛЕМІНҐ. КАЗИНО "РОЯЛЬ" (1953)

Класика шпигунського детективу. Джеймс Бонд ідеально стріляє, ідеально б’ється голіруч, ідеально грає в азартні ігри та уміє добирати одяг і замовляти страви й напої у дорогих ресторанах, а бармени поважають його авторські рецепти коктейлів. Хороший коханець, до жінок ставиться поблажливо.

Дія відбувається у французькому курортному містечку. Британський агент 007 повинен виграти в казино суттєву суму, точніше – спровокувати лідера французьких профспілок програти касу організації, тим самим дискредитувавши комуністів.

Успішно – а як же інакше! – виконавши службове завдання, він все ж програє в коханні. Відтоді його холодне серце вже точно неможливо розтопити, натомість Бонд визначається із своєю головною метою – покласти життя на знешкодження машини СМЕРШ.

Попри те, що СРСР зник із мапи світу, а разом із ним формально припинили існування радянські спецслужби, описане Флемінґом красиве життя у поєднанні з динамічними сюжетами досі захоплюють мільйони читачів.

ПЕТЕР ХЕҐ. ФРЕКЕН СМІЛЛА І ЇЇ ДИВНЕ ЧУТТЯ СНІГУ (1992)
Переклад українською – В. Верховень, "Фоліо", 2013

Смілла – вчений-гляціолог (кригознавець). Донька данця й гренландки, вона несе у собі роздвоєність між світом природного, маргінального й того, що називають цивілізацією.

Дитинство вона провела у Гренландії, а після загибелі матері батько забрав її до себе. У міському просторі Копенгагена їй буває складно й дотепер. Смілла піклується про сусідського хлопчика-ескімоса. Одного дня він раптово гине і з цього, певна річ, розпочинається власне детективна лінія.

Хто вбив хлопця? А головне – навіщо? Смілла та її друг Пітер намагаються зрозуміти мотиви таємничого угрупування й зупинити цих людей, які чомусь прагнуть досягти певної географічної точки на Півночі. Розгадка – цілком несподівана: йдеться не про наркотики, хакерство чи інші прибуткові речі.

Це нетиповий як для нашого звиклого сприйняття детектив: трохи затягнутий, незрозумілий, іноді дуже повільний. Це ще й роман про Копенгаген. А ще тут дуже багато про сніг і лід – 70 синонімів на позначення різного снігу знає фрекен Смілла з дитинства! – про проблеми меншин та екології, про те, як та частина людства, яка має владу і прогресивніші технічні засоби, дотепер вбиває слабших і намагається підкорити природу.

Одна із найвідоміших у світі книг сучасної данської літератури – достатньо прохолодна для читання у літню спеку.

АҐАТА КРІСТІ. КАРИБСЬКА ТАЄМНИЦЯ (1964)
Переклад українською – В. Шовкун, "КСД", 2011

Ще одна класична детективна історія, і знову дія відбувається на відпочинку. Міс Марпл вирушає у Вест-Індію поправити здоров’я, аж тут у маленькому острівному пансіонаті, де вона відпочиває, починають коїтися дивні речі.

Спершу раптово помирає відставний майор Полґрейв; але чи справді цей старший чоловік страждав від високого кров’яного тиску? Далі гине покоївка, а господиня готелю чинить спробу самогубства. І це тільки початок.

Тож замість спокійно грітися на сонечку й дихати морським повітрям, невгамовна старушенція розпочинає розслідування паралельно з поліцією. Їй допомагає знуджений багатій містер Редфаєл, але чи не є він, хворий і майже знерухомлений, прихованим рушієм усієї цієї круговерті?

Джейн Марпл – поважна літня пані з неодмінним плетивом у руках – добре знає правила пристойного поводження і справляє враження особи миролюбної та обмеженої. Проте за цією маскою криється доволі багатий життєвий досвід – про що вона, звісно ж, нікому не розкаже, – і гострий допитливий розум.

Один із найпопулярніших персонажів, створених "королевою детективу" Аґатою Крісті, який і дотепер є влучною метафорою старої-доброї вікторіанської Англії.

Ю НЕСБЬО. КРОВ НА СНІГУ (2014)
Переклад українською – В. Чайковський, "Фоліо", 2015

Він не здатен писати без помилок, нормально сприймати текст, рахувати. Він – простий хлопець, який намагається вирватися із пастки спадковості неблагополучних батьків. Він – професійний убивця, бо тільки так уміє заробляти на життя. І понад усе він любить читати (хоча дислексикові це не зовсім вдається), перечитує деякі фрази по кілька разів, а якщо так і не вдається зрозуміти, то вигадує власну інтерпретацію сюжету.

Він закоханий у глухоніму Марію, яку врятував від долі повії, але не наважується освідчитися і здатний лише шепотіти найщиріші слова їй на вухо, стоячи позаду у транспорті. А якось він виявляється нездатним виконати завдання свого шефа, лідера норвезької наркомафії: замість його красуні-дружини він убиває її коханця, юнака, подібного на гієну. І далі розпочинається тваринна втеча від помсти, неймовірні за винахідливістю спроби врятувати себе й оту красуню, яка викликає в кожного нелюдський шал...

Кримінальне середовище Осло постає тут як примітивне, базоване на природних інстинктах і найдавніших схемах поведінки. Читання, відповідно, – це форма культури, яка рятує від звиродніння, навіть якщо ти не маєш освіти, твої батьки алкоголіки і взагалі ти – дешевий кілер.

Здатність до творчості дарує виходи, недоступні іншим біологічним видам. Це те особливе, завдяки чому таки стається хепі-енд. Щоправда, несподівано позитивне закінчення історії доступне тільки тим, хто так само вивищується над примітивним світом.

СТІҐ ЛАРССОН. ДІВЧИНА, ЩО ГРАЛАСЯ З ВОГНЕМ (2006)
Переклад українською – В. Верховень, "Фоліо", 2011

Друга частина всесвітньовідомої трилогії "Міленіум" розпочинається з опису відпустки: Лісбет Саландер відпочиває у Гренаді на Карибському морі. Її нетерпимість до чоловіків, щочинять насильство над жінками, виявляється й тут: вона рятує життя сусідки з готелю, яку чоловік регулярно б’є, а далі вирішує вбити.

Повернувшись до Швеції, Лісбет оселяється у новій просторій квартирі: хакерка вкрала достатньо грошей із корпоративного банківського рахунку, щоб більше ніколи не думати про регулярну роботу.

Але спокійне життя – не для цієї дівчини із непересічними здібностями, надшвидкою реакцією, такою ж надзвичайною нездатністю до емпатії та відсутніми соціальними інстинктами. Перед державою вона досі має статус недієздатної, а її опікун, одержимий жагою помсти, звертається до мафії, замовивши знищення непокірної.

На слід цих же злочинців виходять журналісти часопису "Міленіум", які готують розслідування про використання жінок із країн Східної Європи у секс-індустрії. А отже, шляхи Мікаеля Блумквіста та Лісабет знову перетинаються...

Ларссон – фаховий журналіст – не боїться підіймати у масовому романі гострі теми репресивної психіатрії, сексуальних меншин, корумпованості, кон’юнктури державної системи безпеки та насильства у різних формах.

Ми не лише напружено стежимо за перипетіями сюжету, а й думаємо про широкий спектр невирішених проблем, які, виявляється, присутні в одному із найблагополучніших суспільств.

ЗИҐМУНТ МІЛОШЕВСЬКИЙ. ГНІВ (2014)
Переклад українською – Б. Антоняк, "Урбіно", 2015

У заключній частині романної трилогії польського детективіста головний герой прокурор Шацький живе в Ольштині, дотримується англійського стилю в одязі й водночас не зраджує вітчизняним виробникам, намагається влаштувати особисте життя і, звісно, розгадує чергову таємницю.

Інтрига закручена непогана: у старому підземеллі знаходять скелет і вже готові закопати його як рештки з давноминулих часів. Аж тут за столичною звичкою новоприбулий прокурор вирішує віддати кістки науці: хай студенти повправляються. І раптом виявляється, що скелет свіжий і належить зниклому тиждень тому власникові місцевого турбюро.

Але цікава не так розгадка, супроводжувана натуралістичними екскурсами у повсякдення судмедекспертів, як рефлексії головного героя.

Детектив Мілошевського – це соціальна сатира. Тут більш ніж іронічно зображений світ маленького містечка, польський національний характер і суспільні вади, які оголошені подоланими у новому проєвропейському світі, проте насправді навіть варшав’янин Шацький не позбавлений, приміром, патріархальних стереотипів стосовно власної доньки, коханки, та й гірше – об’єктів слідчих справ.

Заключна частина трилогії одного з найуспішніших польських детективістів – приклад того, як жанровий роман, виходячи за рамки схематичної історії розслідування злочину і водночас не перетворюючись на претензійну заявку у вищу лігу, завойовує аудиторію значну ширшу, ніж фан-клуб любителів убивств.

МІЮКІ МІЯБЕ. ПАЛАЮЧА КОЛІСНИЦЯ (1992)

У наші дні в основі скоєних жінками злочинів – не обов’язково емоції, як у 100 % випадків у попередні часи. Таке спостереження головного героя книги, слідчого Хомми, ілюструє намагання авторки критично зобразити традиційне японське суспільство у часи змін.

Злочинниця – молода красуня, яка хоче розпочати нове життя, використовуючи документи іншої жінки. Навіщо вона це робить? І чому таємниче зникає напередодні шлюбу з успішним забезпеченим чоловіком? Невже тільки тому, що банк відмовився відкрити їй кредитну картку?

Перебуваючи у тимчасовій відставці через поранення, Хомма якраз має вільний час і на прохання покинутого жениха розпочинає приватне розслідування. Він розпитує свідків у Токіо та в маленьких містечках і дізнається набагато більше, ніж історію життя колишньої нареченої власного племінника.

Кредитні картки, ця американська приманка, стали справжньою спокусою і згубою для пересічних громадян. Якщо раніше популярною небезпекою була іпотека, коли люди не розраховували власних сил і залишалися з боргом й без даху над головою, то тепер молодь хоче красивого життя, притому негайно і на позір легко оплачує подорожі, оренду, одяг і техніку карткою. А за якийсь час колектори спершу погрожують, потім відбирають майно, а можуть навіть викрасти нещасного боржника й продати в бордель чи на поденні роботи.

Від такої долі, з різних причин, втікала і горе-наречена, лишаючи чоловіків, нездатних її захистити, і та жінка, за чиїм ім’ям вона хотіла заховатися.

Охоплена вогнем колісниця, що невпинно мчить далі й далі, – це метафора долі, від якої не втечеш. Але в силу своєї природи людина вступає в боротьбу з фатумом.

Можливо, "королева японського детективу" Міюкі Міябе вбачає у цьому ще й вплив вестернізації: поряд зі ставленням до матеріальних цінностей, у японську культуру проникає ще й західне ставлення до життя й ролі особистості у визначенні власного шляху.

СІЛЛА І РОЛЬФ БЕРЛІНДИ. ВЕСНЯНИЙ ПРИПЛИВ (2012)

Ще один дивний злочин: 1987 року на маленькому шведському острові вбили вагітну жінку, прикопавши її на березі за кілька годин до припливу. Поліції не вдалося ані встановити особу жертви, ані віднайти виконавців. "Берегова справа" залишалася серед інших незавершених розслідувань, аж доки третьокурсниці Олівії не видали папку із документами як додаткове завдання в рамках одного з університетських курсів.

Й оскільки слідчим тоді був її покійний батько, дівчина вирішує принаймні спробувати зануритися у деталі того, що відбувалося, та пройти шляхом поліції. Від кінця 1980-х з’явилися нові методи: комп’ютерні бази, аналіз ДНК... У поєднанні з наполегливістю і талантом Олівії це може спрацювати. Або ні, адже деякі зі свідків померли чи зникли, інші ж зайняли помітні місця у соціальній ієрархії, тож тепер непросто їх зачіпати.

Подружня пара визнаних шведських сценаристів Берлінд спробувала сили в художній прозі – і перша книжка відразу ж стала бестселером.

Суспільні конфлікти, проблеми адаптації бездомних, недосконала система соціального захисту населення і навіть проблема експлуатації дітей Африки західними корпораціями – весь набір важливих тем поряд із дійсно захопливим сюжетом і неймовірними описами північних ландшафтів. Чого ще треба від роману для відпустки?

***

"А де ж наші, українські?" – неодмінно запитає на завершення розморений спекою, але все ще допитливий читач.

[L]Не витримали конкуренції – ось найщиріша з можливих чемних відповідей. І справді, попри численні, часто непогані, спроби, жанр детективу в українській літературі дотепер залишається неповнокровним.

Тож найактуальнішим свіжим чтивом цього сезону стала антологія "Постріл на сходах", упорядкована Яриною Цимбал: тут зібрано вітчизняну детективістику 1920-х років.

Якщо розгортати з дослідницькою метою, то читається ідеально. Успіх збірки "літератури, яку ми втратили", ще раз доводить: поки що на пляж рекомендовано вирушати з "іноземцями".

Оксана Щур, спеціально для УП.Культура