Куди зникають гурти. "Димна Суміш"

Саші Чемерову з "Димної Суміші" досить давно пише незнайома жінка.

Вона розповідає про своє життя, просить у музиканта гроші, мріє про кохання з ним.

Саша на повідомлення не відповідає. Та це не засмучує прихильницю – їхній уявний діалог триває вже шість років поспіль.

Вибір на користь надмірної уваги, а не спокійного життя Чемеров зробив у 1998 році, заснувавши в Чернігові "Димну Суміш".

Потім гурт переїхав до Києва й досить швидко здобув авторитет серед столичних музикантів. Ейфорія від перших досягнень тривала недовго – у колективі почалися конфлікти. Спочатку пішов гітарист, слідом за нехлюйство вигнали барабанщика.

Щоб сформувати "золотий склад", гурту знадобилося дев'ять років. На той момент колектив мав один записаний альбом, однак з кожним новим диском фронтменові ставало у "Димній Суміші" дедалі тісніше – з'являлися побічні проекти, але й вони з часом перестали задовольняти амбіції музиканта. У 2012 році гурт призупинив діяльність.

Вокаліст ТНМК Олег Михайлюта – один з тих, кого засмутила ця новина, казав, що знає в Україні лише двох справжніх рокерів, і Чемеров один з них.

"Такий гурт повинен бути в Україні", – впевнений він. – "Бо рок починався як чесна музика, але з часом перетворився виключно на форму без змісту. "Димна Суміш" мене саме тим і зачепила, що Сашко не будує зайвого. Він просто віддає свою справжню емоцію, яка водночас ще й звучить актуально та потужно. На жаль, слухач такої музики надто довго народжувався в Україні, але він існує, і його щодня стає більше".

[L]Є серед українських музикантів ще один прихильник Чемерова – Женя Галич. Він каже: колись так багато слухав "Димну Суміш", що це почало відбиватися й на піснях O.Torvald.

Саші ж українська музика не подобається – не чіпляє. "А ще мені не подобається Rammstein, Limp Bizkit і Gogol Bordello", – одразу ж уточнює він і додає, – головне, що фани в захваті.

Після закриття "Димної Суміші" фронтмен переїхав до Лос-Анджелеса. Думав, там усі генії й зібрати новий гурт буде нескладно. Однак упевнився у зворотному – довелося докласти зусиль, щоб знайти тих, хто вміє грати в різних стилях і не боїться експериментів.

Перша спроба створити колектив у США виявилася невдалою – за півроку він розпався, але вже на початку 2015 року з'явився проект The Gitas.

У соцмережах гурт охрестили американським варіантом "Димної Суміші", однак для Чемерова – це спроба почати все з нуля.

Паралельно із The Gitas він працює і над іншими проектами. Якщо добре прислухатися, голос музиканта можна почути на записах гурту "Агонь", який він продюсує, або в піснях комедійного актора Артура Пірожкова.

Співпрацю з такими артистами Саша називає диверсією – мовляв, під соусом мейнстріму подається ненав'язлива інформація про моральні цінності та антиспоживацтво.

Чемеров присвячує музиці майже весь свій час, і вона його годує.

"Якщо я не займаюся музикою, то займаюся менеджментом, маркетингом чи навіть дизайном. На якому б етапі не перебувала робота над моїми проектами – запис, монтаж, планування – я завжди поруч. Музика зі мною навіть уві сні", – каже він.

Саша зізнається, що творити в Америці складніше, ніж в Україні, бо там наче потрапляєш у плавильний котел (melting pot) разом з усіма талановитими і бездарними представниками народів світу.

Назвати переїзд втечею від себе Чемеров не наважується. Говорить: навпаки, на чужому континенті знайшов себе й змінився як особистість.

"Відчуваю, що відбувся прогрес... Люди навчаються в університетах п'ять років. Я тут теж майже п'ять років, і Лос-Анджелес мене вчить. Зараз я відповідальний повністю за все, що відбувається у моєму житті: нікого не чекаю, нікого не питаю і ні від кого не залежу. Навіть спортом почав займатися", – розповідає музикант.

Інших учасників "Димної Суміші" Саша також хотів забрати із собою, але в них були інші мрії. Тому він вирішив втілювати свою. Каже, що продовжувати грати в Україні не бачив сенсу, бо це було б мистецтво заради мистецтва.

"Гурт існував у таких обставинах 13 років. Далі треба було або ставати героями і вмирати, або щось змінювати. Я вирішив змінювати", – пояснює Чемеров.

Саша Чемеров і його нові американські друзі. Фото: comma.com.ua

Музикант запевняє, що за Батьківщиною не сумує – мовляв, в Америці його сім’я і The Gitas, та й з рідними бачиться.

Проте в Україні є ті, кому бракує Саші. Прихильник "Димної Суміші" Ілля Ярема навіть записав пісню-звернення до нього і попросив приїхати на рідні землі хоча б із концертом.

Чемерова це відео потішило, він пообіцяв виконати прохання – але не у цьому році.

Надія, що улюблений гурт колись знову повернеться на українську сцену, досі живе в серцях фанатів не даремно. Протягом останніх трьох місяців "Димна Суміш" оприлюднила два сингли, які були написані близько 8 років тому.

Гітарист колективу Сергій Мартинов розповідає, що музиканти скучили один за одним і вирішили доробити те, що не встигли видати до від’їзду вокаліста. Тим паче, цікавість до своїх артистів в Україні після подій на Майдані зросла.

"Однозначно ринок і шоу-бізнес кардинально змінилися відтоді, як "Димна Суміш" призупинила свою роботу. Чому ми перестали грати? Тому що люди не розуміли, хто ми такі і що робимо. Ми, виходить, випередили свій час – як би пафосно це не звучало, – каже він. – Зараз я бачу реакцію людей: здається, якщо ми зараз зберемося і будемо грати концерт разом, всі будуть цьому раді".

Сам Чемеров не відкидає того, що "Димна Суміш" у майбутньому випустить альбоми і гратиме концерти, однак сумнівається, що коли-небудь повернеться до гурту повністю.

"Київ – це маленький хутір, – розмірковує Саша. – А Лос-Анджелес для мене – це справжнє місто, хоч і некрасиве. Життя змінилося".

Олександра Гайворонська, спеціально для УП.Культура