У "Балерині, що сидить" Кунса помітили плагіат української фарфористки Жникруп

Нова скульптура американського художника Джеффа Кунса "Балерина, яка сидить", розташована поблизу Рокфеллер-Центру в Нью-Йорку, дуже нагадує фарфорову статуетку української майстрині Оксани Жникруп.

Схожість помітив грузинський художник Ладо Почхуа, розповівши на Facebook, що Кунс із асистентами просто збільшив фарфорову роботу української майстрині, забувши повідомити про авторство.

Майже 14-метрову "Балерину, яка сидить" (13,7 м) можна побачити до 2 червня, йдеться на сайті Рокфеллер-Центру.

Раніше Кунс виставляв 2 свої роботи на тому ж місці (у 2000-му та 2014-му роках).

На відкритті митець зауважив, що "Балерина, яка сидить" та будівлі Рокфеллер-Центру доповнюють одне одного та творять гармонію.

Нова скульптура – збільшена копія із металу його давнішої дерев'яної роботи серії "Старовина". Кунс розповідав, що на створення його надихнула фарфорова статуетка, "знайдена на російській фабриці", йдеться на Аrtnet.

Зліва направо: балерина Жникруп, робота із серії "Старовина" Кунса і статуя поблизу Рокфеллер-Центру

Оксана Жникруп переважно працювала у жанрі скульптури малих форм, чим вплинула на розвиток фарфорової пластики в Україні 2-ї половини ХХ ст.

Майстрині імпонували ліричні теми, світ балету, танцю, цирку. Її роботи брали участь у міжнародних виставках-ярмарках в Лейпцігу, Чикаго, Загребі, Салоніках, Туреччині й Канаді.

Художник Олександр Ройтбурд відреагував на знахідку колеги Почхуа, написавши на Facebook:

"На відміну від шановного Ладо я не вважаю Кунса бездарним. І навіть радий шо він так популяризує українське мистецтво. Сподіваюся, він вказав джерело? Якщо забув, то я порекомендував би державі Україна подати на нього в суд. Авторські права Оксани Жникруп ще діють, у неї начебто є спадкоємці. Процес може бути гучним як безсмертне ім'я Кунса. І країні такий-сякий піар перепаде – Америка з подивом виявить, що у нас є не тільки війна і корупція, а й мистецтво".

Мистецтвознавиця Олена Червоник відреагувала на розголос щодо робіт Кунса і Жникруп, назвавши плагіат і судові позови частиною художньої практики американського митця.