20 фактів про Гаррі Поттера до 20-річчя виходу першої книги

6599
26 червня 2017

26 червня 1997 року лондонське видавництво Bloomsbury видало першу книгу Джоан Роулінг "Гаррі Поттер і філософський камінь".

26 червня 1997 року лондонське видавництво Bloomsbury видало першу книгу Джоан Роулінг "Гаррі Поттер і філософський камінь". Фото lahorecinema.com

Двадцять років тому перший тираж книжки Роулінг був таким незначним, що важко повірити. Тепер її романи досліджують із точки зору психоаналізу та язичництва, а саме ім'я головного героя намагалися використати для нелегального випуску презервативів.

На історіях про чарівника із блискавкою на чолі виросли цілі покоління дітей, попри те, що книги спалювали за "пропаганду чорної магії". Після появи серії книг, у Британії суттєво зросла кількість дітей, охочих до навчання у пансіонах та школах-інтернатах.

Про все це та багато іншого The Guardian розповіло у добірці 20 фактів про Гаррі Поттера та всіх причетних до 20-річчя видання першого тексту.

1. Тираж книги "Гаррі Поттер і філософський камінь" у 1997 році налічував лише 500 примірників, 300 з яких одразу потрапили до бібліотек. За кожну із цих книжок шанувальники і колекціонери готові заплатити £30 000.

2. У книжці "Гаррі Поттер і келих вогню", юний чарівник б'ється на дуелі з Лордом Волдемортом. Він випадково спричинює те, що паличка темного лицаря починає видавати у зворотньому порядку образи персонажів, яких убив Волдеморт. Батько Гаррі, Джеймс, з'являється перед його мамою Лілі, якій, згідно з оповіддю, він допомагав втекти і через що загинув.

Пізніше сама Роулінг зізналася, що це була її помилка, яку виправили у наступних перевиданнях.

3. Вихід першої книги про Гаррі Поттера у 1997-му році практично ніхто не помітив. Того дня люди більше цікавилися обранням прем'єр-міністра Ірландії Берті Агерна, його стосунками із тодшнім прем'єром Великої Британії Тоні Блером, виступом "Spice Girls" та любовним життям Принцеси Діани.

Джоан Роулінг із першим виданням книги "Гаррі Поттер і філософський камінь". Фото darkroom.stylist.co.uk

4. Роулінг задумувала книги так, щоб їхні персонажі росли разом із читачами. Кожна книга виходила до наступного навчального року, порушуючи глибші та доросліші теми. Наприклад, Міністерство магії протиставляється бюрократизмові Білого дому.

5. За 20 років існування, бестселлери Роулінг стали матеріалом для дослідження у гуманітарній галузі. Науковці беруться за розробку інтертекстуальності у книгах, намагаються знайти прояви язичницьких поглядів у тексті, беруться за психоаналіз вчинків персонажів, беруться аналізувати події романів із точки зору Голокосту.

6. У кількох штатах США книги Роулінг спалювали через те, що вони нібито стимулюють дітей займатися чорною магією. "За невинним обличчям ховається натура сатанинської темряви. Гаррі Поттер – диявол і нам потрібно його знищити", – оголошував під час одного із обрядів спалення пастор Джек Брок у 2001-му році в

Деніел Редкліфф, Емма Вотсон, Руперт Грінт 20 років тому. Фото pinterst.com

7. Джоан Роулінг написала першу книгу будучи самотньою матір'ю, час від часу буваючи у кав'ярні Ніклсона (Nicholson’s cafe) та зачиняючись у задній кімнаті Elephant House в Единбурзі. Кав'ярня тепер працює як китайський ресторан, а будинок настільки популярний серед туристів, що здається, черги туди тривають вічно.

8. Є три Непрощенних Прокляття – прокльони в арсеналі Пожирачів Смерті. Їх заборонило Міністерство магії у 1717 році. Використання будь-якого з них дорівнює квитку в один кінець до Азкабану. Це Прокляття Імперіуса ("Імперіо": для контролю над розумом), Прокляття Круціатуса ("Крусіо": за тортури), і найгірше і найочевидніше – Вбивче Прокляття ("Авада Кедавра").

9. Захоплення Гаррі Поттером стало такою лихоманкою, що ринок дорослих читачів був величезним. Але вони соромились з’являтись на людях з дитячою книжкою. Тому у 1998 році з’явилось перше "доросле" видання. Все те саме, просто з більш похмурими обкладинками.

Гаррі і Рональд. Фото pinterst.com

10. Деякі видання тримали у величезній таємниці. Ними неможливо було поділитись навіть з перекладачами на інші мови. У розпал безумства – наприклад, з "Келихом вогню" – все настільки жорстко охороняли, що перекладачі не отримали своїх копій, допоки англомовна версія не була в крамницях. Французькі перекладачі працювали командами і без перерви, бачачи, як з кожною наступною годиною англомовна версія пожирає їхні потенційні продажі.

11. The New York Times доручив Антонії Баєтт (лауреатка Букерівської премії – УП) написати про успіх Поттера. "Світ пані Роулінг – вторинний вторинний світ, зроблений з інтелектуальної мозаїки похідних мотивів з усіх видів дитячої літератури", - писала вона в очевидному здивуванні.

"Це написано для людей, чиї творчі життя обмежуються телевізійними мультиками і перебільшеними світовими дзеркалами мильних опер, реаліті-шоу та зіркових пліток". Баєтт написала так стервозно не спеціально, але це зробило її шалено популярною.

12. Спробуйте продати свою власну історію, створену у Хогвартсі і подивіться, куди вона вас призведе. Підказка: у суд. Втім, Роулінг та її видавці були достатньо винахідливими, щоб побачити, що онлайн-фантастика фанатів є хорошим способом для ентузіастів взяти участь у її світі. Тим паче, така творчість підтримує захоплення самими книгами. Тож Роулінг дала своє офіційне благословення на те, щоб кожен міг писати власні історії Хогвартсу. Лише дві умови - не для продажу і без непристойностей.

Гаррі, Рональд і Герміона. Фото pinterst.com

13. У день виходу книги "Гаррі Поттер і смертельні реліквії" почалася паніка. Онлайн-гіпермаркет ASDA звинуватив видавництво Bloomsbury у "неприкритій спекуляції" та у тому, що видавництво змушувало батьків купувати книгу за високою ціною 18 фунтів стерлінгів. Видавництво пригрозило подати в суд за наклеп.

Можливо, саме це стало причиною того, що Bloomsbury скасувало замовлення ASDA на півмільйона примірників. "Якщо вони хочуть свої книжки, хай приходять і домовляються з нами. Це може бути хорошою новиною для розчарованих клієнтів, тому що їм не потрібно купувати книгу у бездушної ASDA. Минуло менше доби, і ASDA перепросив, щоб отримати частину своїх примірників.

14. Будь-який товар, на якому з'явиться ім'я Гаррі Поттера, дуже гарно продається. Цим дуже часто намагаються скористатися нечисті на руку підприємці. Так одна фірма почала продавати презервативи Гаррі Поттера, а компанія Mattel спробувала заробити на мітлах і продавала вібруючий пластиковий Nimbus 2000. Звісно, їм це заборонили.

15. Той, хто не читав цих книжок, може подумати, що авторка сентиментальна – раз так довго писала про тих самих героїв. Однак насправді вона відчула "смак насилля": у останніх книжках персонажі вмирали наче мухи.

Крім того, якщо вже говорити про смерть, за даними Фендому книг про Гаррі Поттера (fandom, буквально "фанатство" – неформальне субкультурне співтовариство, учасники якого об'єднані єдиним інтересом) за час публікації цих книг, не дочекавшись продовження, померли 158 осіб.

Емма Вотсон, Герміона. Фото blogspot.com

16. Це може здатися нісенітницею, але продавці книжок дуже мало заробили на цих найпопулярніших у історії бестселерах. Супермаркети продавали Гаррі Поттерів за такими низькими цінами, що у багатьох випадках книгарні поповняли свої запаси не у видавця, а в Tesco, найбільшій роздрібній мережі у Великій Британії

17. Книги про школу чарівників показали, що навчання в пансіонах та школах-інтернатах – це весело. Такі навчальні заклади у Великій Британії десятиліттями недобирали учнів, однак вже після перших книжок попит на навчання у них суттєво зріс. Це назвали "ефектом Гаррі Поттера". Були навіть наміри створити більше пансіонатів, щоби впоратись із попитом.

18. Перший роулінгський роман не про Гаррі Поттера читачі зустріли не з таким захватом, як книжки про хлопчика-чарівника. Книгу для дорослих, "The Casual Vacancy" ("Несподівана вакансія"), присвячену питанням класу, політики та релігії, де також була сексуальна сцена, описувалися проблеми наркозалежності та зґвалтування, оцінили як "написано не надто погано".

Деніел Редкліфф. Гаррі Поттер. Фото pinterst.com

19. Ніхто не може залишитися анонімом. Роулінг, як і Стівен Кінг, намагалася побачити, що трапиться, якщо автор бестселера опублікує книгу під псевдонімом.

Її детективний роман "The Cuckoo's Calling" ("Поклик зозулі") вийшов у квітні 2013 року під псевдонімом Роберта Ґелбрейта (нібито колишнього штатного слідчого Королівської військової поліції) і був добре сприйнятий. Однак через три місяці Sunday Times розсекретили, що автор – Роулінг.

20. Хоча Роулінг і закінчила серію книг, своїх героїв вона в спокої не залишила. Окрім вистави "Гаррі Поттер та Прокляте дитя" і 18 тисяч слів додаткового контенту на оригінальному сайті Pottermore, письменниця випустила "Квідич крізь віки", "Фантастичні звірі та як їх шукати", а також "Казки барда Бідла".

powered by lun.ua