Інститут книги: визначено кандидатів і дату обрання директора

623
27 червня 2017

Конкурс на обрання директора Інституту книги відбудеться 30 червня.

Конкурс на обрання директора Інституту книги відбудеться 30 червня. Фото adistock/Depositphotos

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури.

На посаду директора Інституту книги є дев’ятеро претендентів, серед яких Ростислав Семків,Тетяна Терен, Аліна Акуленко, Олексій Кононенко, Василь Кузан, Олег Хома, Оксана Герасимова, Анатолій Мураховський та Володимир Даниленко

Термін повноважень обраного директора Інституту книги триватиме 5 років. Кандидати розповіли про свої погляди на діяльність установи та найближчі плани для Читомо.

Ростислав Семків (видавець, викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія" й чинний в.о. директора Інституту книги) вважає, що головне – розробити комплексну стратегію розвитку книговидавничого ринку і популяризації читання.

За його словами, не менш важливе завдання – оцифрування бібліотечних фондів.

"Проте одне з найнагальніших питань – забезпечити приміщення для роботи Інституту книги, яке уже є, проте доведеться узгодити формальні кроки, а також сформувати штат – консолідувати людей, – розповів Семків.Я, як в. о. вже затвердив структуру інституту: тут будуть усі необхідні відділи, від юридичного – до планово-економічного, але працівники інституту повинні мати досвід у книговидавничій сфері, бібліотечній справі, роботі з медіа, зовнішньоекономічними партнерами".

Тетяна Терен (журналістка, редакторка, координаторка української програми Книжкового Арсеналу).

Кандидатка вважає, що Інститут книги має стати майданчиком для постійної комунікації видавців, письменників, перекладачів, бібліотекарів, ілюстраторів, кураторів, критиків.

Крім того, ініціативи просування української літератури у світі з поодиноких напівволонтерських ініціатив мають перейти у злагоджену, добре координовану роботу, спрямовану на просування наших книжок і авторів за кордоном.

"Насправді обидві ці ділянки роботи є однаково важливими, і, на моє переконання, саме Український інститут книги мав би стати тією ланкою, яка би консолідувала книжкове середовище. Також поява Українського інституту книги для мене — це ще й визнання літературних менеджерів і кураторів як окремої професії, без якої, звичайно, не може повноцінно розвиватися книжковий ринок", – розповідає Тетяна.

Олексій Кононенко (поет, журналіст) переконаний, що перш за все потрібно зібрати колектив – за окремими напрямками роботи.

"Директор Інституту книги має заходити в Кабінет міністрів, до депутатів, в Адміністрацію президента, зустрітися з головами облрад. Одне слово – комунікувати з усіма. Тут потрібні ноги! Робота директора Інституту означає, що треба "пробивати", інакше нічого не буде", – вважає Кононенко.

Нагальними справами роботи Інституту він називає перекладацькі програми, підготовку до Форуму видавців, Франкфуртського книжкового ярмарку, узгодження по грантових програмах, створення тендерного комітету.

Володимир Даниленко (голова Київської міської організації НСПУ) планує зосередитися на внутрішній популяризації книжки в Україні.

"Проблема популяризації української літератури за кордоном досить складна:
ми не перекладені, відтак саме в напрямку перекладів нам і варто працювати. Тож я вважаю, наше завдання – просування найбільш достойної літератури за кордон. У нас література "кланова", наші письменники – це невелика група людей, які, на жаль, не увійшли у світову еліту. Тому варто дивитися, що в цьому напрямку робить польський Інститут: вони відбирають найкращі книжки кварталу і готують до перекладу
", – розповідає Даниленко.

Оксана Герасимова (керівниця прес-служби Міністерства інфраструктури, кандидатка наук з державного управління)

"Я – людина результату. Вважаю, що програми усіх кандидатів будуть схожі, головне питання – здатність реалізувати написане", – розповідає про себе кандидатка.

Герасимова вважає, що потрібно подолати суспільну кризу читання та створити умови, за яких книговидання має стати бізнесом, а не альтруїзмом, а Україна – впізнаваною на літературній мапі світу.

Аліна Акуленко (головна редакторка суспільно-політичних передач ТО УР -1 at НРКУ) також вважає, що потрібно налагоджувати міжнародне співробітництво.

Український Інститут книги – це не єдиний Інститут книги в світі, і ми не винаходимо колесо або велосипед. Максимальний обмін досвідом, максимальне представлення української книжки, українських письменників, українського літературного процесу на міжнародному рівні.

"У першу чергу варто орієнтуватися на досвід Польщі, вони готові надавати свою підтримку Україні. Також Чеський культурний центр вже активно працює в Україні і він пропонує різні програми не лише для митців, але в принципі має бути налагоджена співпраця. Якщо говорити про участь у Франкфуртському книжковому ярмарку, то потрібно забезпечити якісне представництво України", – розповідає Акуленко.

Окрім власне 5-річної каденції директора Інституту книги, 5 років триватимуть повноваження Наглядової ради Інституту книги – дорадчого органу, який складатиметься із 7 осіб. Цих осіб Мінкульт обиратиме та призначатиме власноруч, без конкурсів та обговорень.

Директора обиратиме конкурсна комісія, до якої увійшли Іван Богдан із ("Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів"); Вадим Залевський  ("Науково-видавниче об’єднання "Дух і Літера"); Євген Красовицький ("Книжковий простір"); Андрій Пучков ("Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу"); Олексій Сінченко ("Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу") й Уляна Татух ("Форум видавців").

powered by lun.ua