Як працюватиме Український інститут книги: команда, завдання та перепони

2304
19 вересня 2017

Директорка Українського інституту книги Тетяна Терен представила айдентику, структуру та членів команди.

Логотип Українського інституту книги створили Марія Норазян та Ілля Павлов у харківській студії "Grafprom".

"Цей зелений колір є символом оновлення, оживлення та початку чогось нового", – каже Тетяна Терен.

Логотип Українського інституту книги

Про початковий етап створення розповіла авторка ідеї, президент ГО "Форум видавців у Львові" Олександра Коваль:

"Ідею українського інституту книги ми почали обговорювати у 2005 році. Дивилися за діяльністю Польського інституту книжки, який був створений незадовго перед тим і досягнув великого прогресу. І нам здалося, що це дуже правильний шлях – мати координуючий центр, який би об’єднав кілька вертикалей (книговидання, популяризацію читання і систему освіти). Бо не залучаючи хоча б одну з цих ланок мало що вдасться зробити.

Ми розробили програму підтримки і розвитку читання, яка не була прийнята. Саме тому, що не змогли розібратися, хто то її буде реалізовувати – Міністерство освіти чи культури, але найбільше претендував Державний комітет телебачення й радіомовлення. Ну і зрештою вони між собою не поділили цю почесну місію і нічого не створили.

А потім за Януковича про це й мови не було. Згодом Микола Княжицький каже, що подав би законопроект на Інститут книжки. Ну от так все й почалося".

У листопаді 2015 року був поданий законопроект, взимку 2016 року його було ухвалено. Тоді ж в лютому його підписав Президент України.

Тетяна Терен, екс-редакторка УП.Культура, у липні очолила Український інститут книги. Фото: Ната Коваль

Тепер розроблено структуру Інституту книги.

Окрім стандартних для державної установи відділів (адміністрації, бухгалтерського обліку та звітності і т.д.), в Український інститут книги ввійшли:

  • Відділ міжнародних відносин;
  • Відділ книговидання та книгорозповсюдження;
  • Відділ промоції та організації подій. Його очолила Анастасія Герасимова:

"Ми розпочнемо велику промо-кампанію читання. Треба розповісти не лише в Києві, Львові, Харкові, Одесі (де відбувається культурне життя), а й у регіонах, поїхати в міста, в містечка, в села.

Анастасія Герасимова очолила відділ промоції та організації подій Інституту книги. Фото: Ната Коваль

Тому що ми не хочемо здаватися інституцією, яка займатиметься якимись дуже високими матеріями. Ми звісно всі дуже полюбляєм літературу, але є література масова. Коли людина читає книжки взагалі, то це прекрасно. А вже потім вона має рости і обирати собі ту літературу, яка їй більше до вподоби.

Інститут книги своєю діяльністю, пропонуючи якісь варіанти, може допомогти ширшій українській аудиторії читачів".

Ярина Цимбал (на фото - зліва) очолила експертний відділ Інституту. Фото: Ната Коваль
  • Експертний відділ (його керівницею стала Ярина Цимбал, яка розпочне роботу з програми "Українська книга");
  • Відділ співпраці з бібліотеками та оцифрування очолив Ростислав Семків (протягом кількох місяців він виконував обов'язки директора Українського інституту книги), який працюватиме над проектом "Цифрова бібліотека":

"Нам потрібен наш проект "Гутенберг", щоб ми могли побачити в мережі видання "Енеїди" (1798, 1809 і 1842 року), подивитися газету "Діло", почитати кращі тексти український сучасних письменників. І щоб це все було сконцентровано на одному ресурсі – наша максимальна мета у програмі.

Хоча тут варто рухатись далі. І якщо все розвиватиметься за нашим планом, то це буде ще більш мультимедійний сайт і ми зможемо, окрім оригіналів, бачити ще додаткові коментарі до нього (літературознавців чи істориків). Це "мета-максимум" і ми починаємо до неї рухатись".

Ростислав Семків очолив відділ співпраці з бібліотеками та оцифрування. Фото: Дмитро Ларін

Заступницею директорки з розвитку від 1 жовтня буде Анастасія Левкова, котра 10 років працювала арт-менеджером мережі книгарень "Є".

Анастасія Левкова від 1 жовтня - заступниця директорки Інституту книги

Серед перешкод для успішної роботи Інституту книги Тетяна Терен називає низькі зарплатні, відсутність приміщення та недосконале законодавство.

"710-та Постанова у 2016 році частково була перемогою, адже закріплювала офіційну участь України на Франкфуртському ярмарку та Венеційській бієнале. Водночас ця постанова є великим обмеженням, бо в нашій статутній діяльності зазначено, що ми презентуємо українську книжку та авторів на міжнародному ринку, – говорить Терен.

– Але, окрім Франкфурта, ми не можемо закласти в бюджетні запити участь України ні в Болоньї, ні в Лондоні, ні у Вільнюсі, ні у Варшаві. На тих основних майданчиках, де у нас має бути діяльність Інституту книги. Тому зміни у цій постанові є нашим пріоритетом. Інакше міжнародну діяльність не сильно зможемо розширити".

Аби не залежати виключно від державного фінансування, Інститут книги шукатиме партнерів на реалізацію окремих проектів.

Підготувала Діана Квасневська, спеціально для УП.Культура