Щирі. Свята. Як українці святкували Трійцю та Спаса

Цим текстом "УП. Життя" завершує спецпроект "Щирі. Свята" – серію матеріалів, присвячених вбранню та атрибутам народних свят.

Про особливості літніх традицій розповіла Олександра Сторчай, науковий співробітник Музею Івана Гончара.

Червень. Трійця або Зелені Свята

– Коли на територію України прийшло християнство, усі свята зазнали значних змін – церковні традиції наклалися на давні обряди.

Тому в нашому святковому календарі проявляються і язичницькі, і християнські елементи. Яскравий приклад переплетення традицій – Свято Трійці, – розповідає Сторчай.

Руслан Сєнічкін. Фото: Андрій Горб

Тиждень довкола свята Трійці називають Зеленими святами, а ще – "русальним" тижнем. Вважають, що тоді у житі та річках перебувають русалки.

Цей день – межа в календарі, бо закінчується цикл весняних свят і починається літній.

Свято пов’язане з ушануванням культу рослинності.

Напередодні свята до схід сонця жінки збирають зілля: чебрець, полин, любисток, татарське зілля.

Телеведучі Руслан Сенічкін та Людмила Барбір. Фото: Андрій Горб

Цього дня оселю, обійстя та криниці квітчають зеленню.

Гілля липи та клену, запашні трави встелені по долівці, біля ікон, на вікнах, дверях та по кутах – це має привабити добрих духів та відлякати злих.

Особливою популярністю користується лепеха – саме цю рослину тримають в руках телеведучі Руслан Сенічкін та Людмила Барбір.

Телеведучі Руслан Сенічкін та Людмила Барбір знялися у фотоісторії, присвяченій традиціям свята Трійці. Фото: Дмитро Перетрутов

Вони вбрані в одяг, який сто років тому носили на Сумщині та Полтавщині: вишиті сорочки з крамної бавовняної тканини, "крилаті" плахти та широкі штани, ткані пояси та декоровані запаски, вінки з паперових квітів та смушеві шапки.

Фото: Юля Остроушко

Фото: Юля Остроушко

Фото: Юля Остроушко

– По всій Україні на свята жінки одягали коралі. У деяких регіонах їх носили навіть чоловіки.

Жительки Центральної України, яку представляє наша героїня, дуже любили дукачі – монети або медальйони, на яких могли карбувати зображення святого або ініціалів власниці чи родини, якій він належить, – каже Олександра Сторчай.

Фото: Андрій Горб

На Київщині та частині Чернігівщини замість дукачів носили разок бурштинового намиста з "колесом" – найбільшою намистиною, яка за розміром могла не поміщатися в долоні.

На Гуцульщині та Покутті дівчата полюбляли вплітати в волосся або додавати до намиста мушлі каурі.

На Поліссі зберігся надзвичайно давній обряд "Водіння Куста".

Так звучить автентичне виконання пісні до Трійці та обряду водіння куста

Серед дівчат обирали молоду та найгарнішу, ішли до лісу, плели пишний вінок та заквітчували її зіллям так, щоб нагадувала справжній кущ.

Обряд водіння куста. Фото з архіву пісенної родини Чудіновичів (с. Сварицевичі, Рівненьська область). Обряд "Водіння Куста" с.Сварицевичі внесений до Національного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини України та Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Упродовж трьох днів, співаючи спеціальні кустові віншувальні пісні, гурти ходили з ритуальними обходами по селу.

Таке дійство дуже нагадує колядування, бо в ньому присутні побажання, обдарування й частування з боку господарів.

Серпень. Спас

"У жнива свят не глядять", – повчає народне прислів’я.

Оскільки літо було сповнене господарських обов’язків, святкування не були такими частими й пишними, як взимку.

У другій половині серпня, коли завершували головні польові роботи, українці святкували Яблучний Спас, що символізував завершення літа.

На свято Трійці. Фото з архіву пісенної родини Чудіновичів (с. Сварицевичі, Рівненьська область), 1989 рік, Київ, Музей просто неба

Тіна Кароль позує у святковому образі жительки села Космач, що на Івано-Франківщині.

Для проекту "Щирі. Свята" співачка Тіна Кароль знялася у фотоісторії, присвяченій традиціям Спаса. Фото: Дмитро Перетрутов

На вік її костюму вказує вишита хрестиком бавовняна сорочка.

– Вишивка хрестиком та рослинні орнаменти, які тепер приймають за давню традицію, з’явились у 1860-х. Їм 150 років, – розповідає Сторчай.

Фото: Андрій Горб

За словами вченої, тоді ж сільські майстрині розділилися на два табори: старші жінки доношували сорочки з білою геометричною вишивкою, а молодь декорувала одяг на новий лад – червоно-чорними трояндами, гвоздиками, лілеями.

Восени починався сезон сватань, тож на честь останнього літнього свята незаміжня дівчина не втрачала нагоди виділитися серед подруг.

Наприклад, за допомогою декорованих лелітками святкових постолів чи яскравого намиста.

– На Тіні Кароль – "висьорки", "писані пацьорки" та зґарди, намисто з австрійськими монетами, – пояснює науковиця.

Фото зліва: Юля Остроушко, справа: Андрій Горб

"Висьорками" гуцули називали плетені з бісеру силянки. Сучасним модницям ці прикраси нагадали б чокери.

[L]"Писані пацьорки" – скляне венеційське намисто.

За словами Сторчай, таку прикрасу надзвичайно цінували. Навіть один разочок венеційського намиста вважався коштовним подарунком.

У будні носили такі самі прикраси, але менше: 3-5 разочків коралів чи 1-2 разки скляного намиста. Замість важких декорованих хрестів – срібні або мідні хрестики, розмальовані емалями або інкрустовані склом.

Фрукти в кадрі – не випадковість.

Перші плоди нового врожаю неодмінно освячували у храмі та пригощали ними дітей на Спаса.

Фото: Андрій Горб

У зйомках благодійного фото проекту "Щирі. Свята" взяли участь 15 українських зірок, серед яких співачки Ніна Матвієнко, Тіна Кароль, Ната Жижченко (ONUKA), телеведучі Маша Єфросініна, Руслан Сенічкін та інші.

Вони приміряли традиційні костюми з різних регіонів України.

Прибуток від благодійного календаря спрямують на реконструкцію Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Його можна замовити за посиланням.

Анна Синящик, для УП.Життя