З Кримом у серці. Фотограф "колекціонує" людей з тату про півострів. ФОТО

2894
26 листопада 2018

Крим анексований вже четвертий рік. Все більше кримчан обживаються на материку, однак вони завжди тримають півострів у своєму серці. 

А дехто ще й на тілі. 

 "Спочатку це був просто чорний жирний контур Криму, який згодом заповнився лініями кривих. Кожен в це може вкласти щось своє. Мій Крим мій Дім"

Саме про це проект "Відбиток дому" кримської фотографині Зареми Ялибойлю

Це фотоісторії людей, об'єднаних любов'ю до татуювань і до Криму.  

Нині герої проекту живуть у різних місцях: у Криму, Києві, Львові, Варшаві.

Попри це, у кожного героя є завжди з собою частинка його дому, його півострова, його народу.

Для учасників проекту татуювання – не данина моді, а мистецтво, що відображає власні цінності та життєву філософію.

Поглянути на роботи Зареми можна у Кримському Домі за адресою м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9 (до 10 січня 2019 року).

 "Нам давно хотілося набити наше улюблене місце в Криму, наш "приватний рай" мис Айя, який ми відвідуємо останні десять років. Парне татуювання стало найкращим рішенням. Якщо з'єднати руки, то відкривається найпрекрасніший вид на землі"
 "Я хотіла в одному малюнку поєднати свою ідентичність, пошук себе, пошук шляху і істини, а також своє жіноче начало. Так в моїй уяві постав кримськотатарський музичний інструмент саз, одягнений у етнічний орнамент"
 "Ідея з тату прийшла незабаром після псевдореферендума, ще коли я не виїхав з окупованого Криму. Просто йшов по своєму району і зрозумів, що хочу набити Крим з тамгою і тризубом. Придумав концепт, що тризуб і тамга повинні виростати ніби два бутона з однієї квітки"
"Через події 2014 року патріотичність зросла, наші почуття до Батьківщини посилилися і ми з сином вирішили зробити татуювання. Крим для мене Батьківщина. Ми все життя прагнули повернутися сюди і жити щасливо в себе на Батьківщині"
 "Моє тату це мої спогади. Крим моя батьківщинаЙого я бачу у майбутньому квітучим курортом"
"Мені хотілося мати частинку Криму завжди з собою. Ідея прийшла прямо під час сеансу нанесення іншого татуювання. Це місце, де перевіряють пульс серця. Моє татуювання це частина мене, мого ДНК"
"Татуювання побачив на спині свого друга і захотів собі теж. Для мене татуювання це доказ, що півострів наш. Багато хто питає, чи не боїшся ти, але чого мені боятися? Ми у себе вдома!"
 "Для мене це татуювання символ стійкості і мужності тюрків, зокрема, кримських татар. Моє татуювання надихає мене. Ми - нащадки найсильніших воїнів, сильний і гордий народ. Наш народ існує тисячі років, і ніщо не зможе його знищити. У тому числі і мене"
 "Хотілося набити це тату ще з часів існування клубу "Frigate", але бажання здійснилося спонтанно - через рік після його закриття. Якось я гуляла з другом, який збирався взяти татумашинку в руки перший раз, і я виявилась його "полотном". "Майстер" був новачком, тому татуювання довелося поправляти самій собі, а після ще одна людина їй коригувала. Ось так, в три руки, вийшов шедевр. Тепер моє тату це пам'ять про людину, "Frigate" і рідний край"
 "Сенс в тому, що це тату буде зі мною все життя і піде разом зі мною. Після того, як я набив татуювання і розмістив фотографії в соцмережі, я став помічати, що цей малюнок почали друкувати на футболках і кепках. Спочатку росіяни часто запитували, що означає буква Т, бо думали, що означає "таксист". Але я їм пояснював, як сильно вони помиляються"
 "Я шукав малюнок декілька місяців і нічого не міг найти. Допоміг один знайомий історик, вказавши на книгу з малюнком козака Мамая, яка весь час стояла в мене у книжній шафі"
 "Хотілося щось, пов'язане з Кримом, що було б зі мною постійно і що ось було б тільки моє. Тому вибрала простий силует і внутрішню сторону руки"
 "Моя любов до Криму нескінченна. Мені завжди хотілось зробити подібне татуювання, але не було ідей, бо хотілося не як у всіх. На одній із тусовок побачила ескіз у Єгора і він мені набив його стікенпоком. Я залишилася задоволеною, адже вона олдскульна і не така як у всіх"
 "Особисто для мене, це постійний спогад про дім і про моїх чудових друзів з усіх куточків Криму. Де б я не знаходився - я той самий кримський хлопець, який душею завжди там"
 "Це зображення прапора кримськотатарського народу, воно супроводжує мене в моменти моїх перемог і воно буде зі мною до кінця моїх днів"
 "У Криму я не був жодного разу, але обов'язково побуваю після деокупації. Крим для мене перш за все кримськотатарський народ. Прекрасна земля цього народу"
 "Для мене моє татуювання це веселі спогади про безтурботне життя на півострові. Вогонь на тролейбусі уособлює так званий "чад гульні", що є невід'ємною частиною мого життя в Криму в той період"

powered by lun.ua