“Давно померла б, якби не танцювала”: як пенсіонери на Гідропарку знайшли час на себе

3248
12 вересня 2019

О пів на четверту на танцювальному майданчику столичного Гідропарку кілька людей.

Сідають на дерев’яні лавки по периметру і чекають на музику. 

На лавки стелять газети або шматок теплої тканини. Говорять про повернення програми Шустера, корупцію і легко — про покійних чоловіків і залицяльників.

Забувають, що слухали в молодості, і про паспортні 75 років, коли грає танго.

У нас чоловіки повмирали, то ми вдвох ходимо. Я їсти варю, стіраю чи щось таке, а потім починаю вдягатися. Зідзвонюємося: "Ти готова? — Готова. — Поїхали", — каже пенсіонерка Катя. З подругою Надією приїхали на танці одними з перших. 

Хочуть зайняти місця, бо на всіх, кажуть, не вистачить. Танцюють тут по середах, суботах, неділях і на свята. З 16 до 21. За музику й майданчик відповідає міський парк культури і відпочинку "Гідропарк".

 По центру Катя (у білому) і Надія (в червоному). "Ми тут просто відпочити, послухати, подивитися на людей"

Я сюди ходжу вже 50 років. З покійним чоловіком ходила, з дітьми, онуками. А тепер вони повиростали, я осталася одна, — продовжує Катя. Без чоловіка вона живе десятий рік. — Як був живий, то його теж на танці брала. Ще жіночок тут приглашав. Я не ревнувала, я сміялася і казала: "Іди потанцюй".

Згадує, що раніше за найкраще виконання вальсу давали "капрон", парфуми і квіти.

А на празник нас тут угощають. На День побєди. І кушать дають, і випити, але ми не п’єм, — каже Надія. — Якщо нехороша музика грає, то ми сидимо. Чоловіки запрошують, але ми не погоджуємося. Ми для себе тут.

Катя додає, що в молодості знаходила час на себе, хоч і ростила трьох дітей. Скрізь возила їх за собою. Нині має 4 внуків і 2 правнуків. Надія називає її "багатою жіночкою", у самої внуків нема.

***

Перша пара виходить на центр майданчика о 16:02. Танцюють вальс.

  Танцюють тут по середах, суботах, неділях і на свята. З 16 до 21.

Чоловік у білій вишиванці й кепці Nike — Павло Федорович.

У мене вишиванок 6 штук, — каже. За цією їздив у Косів на Івано-Франківщину. Павло приїжджає до Київщини на 3-4 місяці й ходить танцювати на Гідропарк. 

У білій вишиванці Павло Федорович

Тут допомагає другу з пасікою, зараз готують її до зими. 

Їздить з Миколаївської області електричками, бо за пенсійним це безкоштовно.

Я хореограф, 23 роки в ансамблі протанцював. Я і бальні танцюю, і народні. Латиноамериканські танці — вони не для нас, українці є українці.

До нього підходить чоловік у білих шкарпетках і сандалях, з цигаркою в руці. Павло Федорович вітається і йде танцювати.

***

75-річний Віктор Лісовський сюди ходить танцювати вже 10 років.

Я тут з такими дамами танцюю, що ого-го. Почуваю себе на років 50-60. 

 Лунає пісня Алли Пугачової "Первое слово дороже второго". Людей на танцполі помітно більшає.

Дружина не вміє танцювати, вона занята. У неї внучка, правнук, 60 соток огорода. А в мене проблема з ногами і тяжке не можна піднімати. То я тут приходжу, розслабляюся. На людей дивлюся, себе показую, 100 грам вип’ю, більше мені не треба.

Коли я працював у туризмі, мені оцю сорочку подарили іспанці. Вона 20 років у мене в шафі лежала. У мене одежі на всі пори року вистачає. Узимку вдягаю армійського кожуха. Як я приходжу в кожусі, то в усіх такі очі на його!

Віктор працював в енергетиці в Естонії, гідом у Києві, далекобійником по світу їздив. Побачив Францію, Німеччину. Найбільше з молодості пам’ятає Італію, Неапольський порт.

Я там потрапив на танцмайданчик, де танцювали моряки з гражданськими. Ух, ви б це побачили! Та куди, як вони гарно, елегантно танцюють… Ви не можете собі уявити, що це таке. Там відпочивають трохи інакше, у нас так зжато. Тут ніяк не може викорінитися совдепівщина.

Жінок на танцях розділяє на три групи — скромні, відчайдушні та акули. Останні, каже, "шукають поживу".

Тут є від сили 5-6 жінок, з якими я танцюю. Декого я знайшов, хтось мене. Я сиджу, дивлюся, як ти рухаєшся: чи просто топчеш землю, чи показуєш класику.

 "Коли я танцюю — відключаюся: не чую нікого, забуваю, скільки мені років, що в мене болить"

У молодості, додає, на себе часу не лишалося. Мав двох дітей і мрію купити автівку. І купив — спочатку ГАЗ 21, потім "Запорожець", а потім "Рено".

Лунає пісня Алли Пугачової "Первое слово дороже второго". Людей на танцполі помітно більшає.

На лавці навпроти сцени у білих в’язаних рукавичках сидить Катя Борисова, їй 75. 

Сюди, на Гідропарк, ходить уже 26 років. Улюбленим танцем називає танго. На запитання, з ким його танцює, однозначно каже: "Тільки сама".

Раніше я теж так танцювала (киває на людей на танцполі), а тепер танцюю під музику. Коли я танцюю — відключаюся: не чую нікого, забуваю, скільки мені років, що в мене болить.

З чоловіками не погоджується танцювати через запах алкоголю. Підспівує, коли вмикають пісню з фільму "Весілля з приданим".

Це з нашої молодості, — каже. — У молодості танцювала нечасто. Була заміжня, двоє дітей. У молодості я була гарною. Улюбленою співачкою була Алла Пугачова, а співак — Олександр Малінін. 

Ще є така стара пісня "Целуй, целуй меня моя конфеточка". А зараз слухаю й танцюю під Олега Винника. Концерт для мене дорого, то я по телевізору. "Возьми меня в свой плен" — моя улюблена.

Коли вмикають танго, Катя злітає з лавки, бере в сумці червоне віяло під колір сукні: "Подивіться, як треба танцювати". 

Крутить стегнами, натягує стопу, розмахує віялом і танцює улюблений танець "тільки сама".

Катя Борисова: "Коли мені було 15 років, ми їздили до тітки в село, і там грала гармошка. Пісні співали, сємочки лускали"

Лише удвох танцюють Костянтин і Алла. Вони у шлюбі три роки, познайомилися на танцях.

Он меня пригласил на вальс, — каже Алла. Розповідає, в молодості завжди хотіла танцювати. Навіть записувалася на курси, але професійно навчитися не вийшло. — А сейчас мы пенсионеры и только танцуем, — каже вона з широкою усмішкою і тягне Костянтина танцювати.

У шифоновій зеленій блузці на танцполі стоїть Світлана Толкушова. До 15 років вона танцювала в балеті, здобула три вищих освіти.

 "Я не могу без танцев, хоть мне и 81 год"

Про молодість каже, що постійно працювала і вчилася. Була у США, Німеччині, Ізраїлі. Сюди ходить уже 18 років.

Я не могу без танцев, хоть мне и 81 год. У меня здесь было очень много поклонников, но все они уже умерли. 

А сейчас ко мне пристают такие молодые, я им говорю — мальчики, ну мне 81. Мне не 28. А они: "Нет, вы нам нравитесь, вы красиво танцуете".

Давно бы умерла, если бы не танцевала. Для меня это жизнь, настоящая жизнь.

 "Сейчас ко мне пристают такие молодые, я им говорю — мальчики, ну мне 81. Мне не 28. А они: "Нет, вы нам нравитесь, вы красиво танцуете"
 "Давно бы умерла, если бы не танцевала"
 "На людей дивлюся, себе показую, 100 грам вип’ю, більше мені не треба"
 За музику й майданчик відповідає міський парк культури і відпочинку "Гідропарк".
 
 
 
 

Танцювальний майданчик "Жизнєлюба" у Гідропарку працює:

  • з квітня по жовтень,
  • з п'ятниці до неділі з 17:30 і до пізнього вечора.

Ольга Кириленко, для УП.Життя

Фото Віти Кушмирук

Вас також може зацікавити:

Вечір знайомств для тих, кому за 30. Репортаж з танцювального гетто

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua