Kozak System: Нам намагаються нав'язати парадигму "Какая разніца?", але ми зробимо все, щоб цього не сталося
Гурт Kozak System утворився у 2012-му, коли учасники формації "Гайдамаки" пішли з неї через конфлікт із фронтменом Олександром Ярмолою.
Того ж року музиканти випустили дебютний альбом "Шабля", а вже в 2013-му його заключна пісня, "Брат за брата", стала неофіційним гімном Революції Гідності.
Зараз Kozak System відійшли від традиційного фольклорного звучання і намагаються експериментувати з інді-роком, електронікою та навіть репом.
Музиканти також не стоять осторонь соціальних і політичних проблем, відгукуючись на них піснями та беручи участь у громадських акціях.
21 лютого гурт випустив четвертий альбом – "Закохані злодії". Його концертна презентація відбудеться 29 лютого у Жовтневому палаці.
Зустрічаємося з трьома із п`яти учасників Kozak System у ресторані популярної мережі на Подолі.
Першим на місці з`являється трубач Сергій Соловій. Поки обговорюємо з ним останні музичні новини, до столика підсідає вокаліст і акордеоніст Іван Леньо, попихкуючи електронною цигаркою.
Останнім до нас приєднується бас-гітарист Володимир Шерстюк. Вихопивши прізвище "Янукович" з розмови, вибухає щирим сміхом: "Таке враження, що це було в іншому житті".
Як ви пройшли шлях перетворення із "Гайдамаків" на Kozak System?
Іван Леньо: Розлучатися із "Гайдамаками" було болісно. Разом із вокалістом Сашком Ярмолою ми пережили свою музичну юність. Це була не просто творчість, а справжня дружба.
Та після восьми років співпраці із Сашком ми раптом зрозуміли, що наші з ним погляди на гурт кардинально відрізняються.
Сергій Соловій: Хоча думали, що йдемо одним шляхом.
І. Л.: Сашко сказав нам: "Ви будуєте будинок на моїй землі". А ми ж вірили, що земля у нас спільна.
Зрозуміло, що після такого працювати далі з цією людиною було неможливо.
С. С.: Це було схоже на розлучення з дівчиною. Я на той момент грав у "Гайдамаках" лише два роки, тому навіть не уявляю, що тоді пережили пацани.
Зв`язок із Ярмолою підтримуєте?
І. Л.: Ні. Немає сенсу.
С. С.: Як то кажуть, з колишніми краще не спілкуватися (сміється).
 |
| Гурт Kozak System утворився, коли учасники формації "Гайдамаки" пішли з неї через конфлікт |
Іване, а як ви призвичаїлися до ролі вокаліста?
І. Л.: Мені завжди було комфортно грати з боку сцени, амбіціями фронтмена я ніколи не марив.
Коли ми пішли з "Гайдамаків", то не одразу зрозуміли, яким буде склад нового гурту.
Намагалися робити проекти із Тарасом Чубаєм і Сашком Положинським в якості вокалістів (у 2014-му Kozak System випустили із Тарасом Чубаєм спільний альбом "Пісні самонаведення" – ред.).
Але врешті зрозуміли, що ми самодостатні музиканти.
Чи могли ви передбачити, що пісня "Брат за брата" стане хітом Євромайдану?
І. Л.: Безперечно, ні. Успіх жодної пісні передбачити неможливо.
За роки творчості ми з хлопцями зрозуміли, що формули хіта не існує. Ти просто випадково потрапляєш у час, у хайп.
Текст пісні "Брат за брата" написав Сашко Положинський задовго до Майдану. Як і будь-яка творча людина, він відчув у повітрі запах майбутніх змін. І коли розпочалася Революція Гідності, Kozak System прийняли позицію свідомих українців.
"Брат за брата" – пісня про те, що люди стояли на Майдані не за гроші, а за покликом душі. Нам важливо було донести цю думку до слухачів, особливо – до тих, хто опинився по той бік барикад.
"Всі потішаються з Винника, а ми радіємо його успіху"
Kozak System виступали за прийняття мовних квот на українському радіо. Чи задоволені ви їхнім результатом?
Володимир Шерстюк: За ці чотири роки нової та якісної української музики на нашому радіо справді стало більше.
Хоча спочатку з цим були проблеми. Музичним редакторам доводилося виймати із закамарків релікти з 90-х, які звучали просто жахливо.
І. Л.: Після Революції Гідності "Бумбокс", "Антитіла", "Без Обмежень" та інші гурти не просто так почали збирати великі зали.
Це якраз результат квот, бо цих музикантів стали більше крутити на радіо, бо якщо тебе не крутять на радіо, тебе не існує.
Звісно, не треба забувати про YouTube, але для зйомки якісних кліпів потрібні великі кошти, які є не у всіх.
С. С.: Ще у 2012 році ми не могли й уявити, що український музикант зможе зібрати стадіон. А потім це зробили "Океан Ельзи" в Києві, Dzidzio та "Антитіла" в інших містах…
Як думаєте, із приходом нової влади ситуація не повернеться до стану, який був до Майдану?
І. Л.: Нова влада намагається нав'язати нам парадигму "Какая разніца?", за якою немає нічого – ні країни, ні народу.
Зрозуміло, що таким суспільством керувати легше. Але ми зробимо все, щоб цього не сталося.
Якщо поодиноким російським артистам типу Люби Успєнської таки вдається прослизнути до нас – це очевидний прокол Служби безпеки України. На щастя, у нас є активісти, які не дозволять відбутися таким концертам.
В. Ш.: Скажу більше, людям нарешті почало подобатися українське.
Про те, що українське має стати модним, говорили ще з 90-х, відколи я пам`ятаю себе в музиці.
От зараз вже в кожному жанрі є українські зірки, навіть в шансоні. Багато хто потішається з Винника, а я його успіху лише радію.
І. Л.: Уявіть собі гарну гірськолижну базу, на якій вже багато років тренуються росіяни.
А поруч, за горбом – побита траса з камінням, по якій із самими лише палками чвалаємо ми. І от нам нарешті дали гроші на нормальні лижі.
Але не пройшло і року, а скептики з лісу вже кричать: "Бачите, нічого у вас не виходить!" Ну ясно, що не виходить – я ж собі ще лижі не купив! Це я до того, що для змін у музиці, як і в будь-якій сфері, потрібен час.
В. Ш.: А зараз ці скептики слухають Jerry Heil, і все у них добре (сміється).
Нещодавно ви взяли участь в акції на підтримку музиканта, активіста та воїна АТО Андрія Riffmaster Антоненка, який є одним із підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Чому це для вас важливо?
І. Л.: Справа Шеремета, як і будь-яка інша, має розслідуватися в рамках закону та з урахуванням принципу презумпції невинуватості.
Натомість Міністерство внутрішніх справ збирає гучну прес-конференцію, на якій висуває сумнівні звинувачення трьом особам, і серед них виявляється Андрій.
Спочатку треба довести вину людини, потім саджати її за ґрати, а не навпаки!
В. Ш.: У 90-х я дивився на Андрія як на кумира. Тоді він грав у метал-гурті "Едем", який давав фору багатьом російським аналогам.
І. Л.: До того ж, ми знаємо Андрія як добру та чуйну людину з чіткою позицією. Ми переконані, що його моральні цінності не дозволили б йому піти на вбивство журналіста.
"Ми застарі для репу"
Kozak System при цьому давно не грають класичний фольк-рок. Що із сучасної музики слухаєте?
В. Ш.: Я люблю Macklemore, alt-j, J. Bernardt. У них є свій нерв. Ми намагаємося йому наслідувати, але ще й вкладати в нього українське зерно.
С. С.: А я слухаю багато американського репу. Ось ми тут про квоти говоримо, а в них там взагалі паралельне життя.
В. Ш.: Взагалі реп – це новий рок-н-рол. Зараз він робить музичну революцію. Ці музиканти можуть говорити про все, що хочуть.
І. Л.: В нашій новій пісні "Гудбай, кицю" спершу було стільки нецензурної лексики, що довелося переписувати текст.
С. С.: А реперам у США байдуже на формат. Його не існує.
 |
| На 20 травня 2022 року Kozak System вже планують концерт у Палаці спорту |
Ви ж теж у своїх піснях намагаєтеся речитативити.
С. С.: Ми для такого "застарі" (сміється).
І. Л.: І зарозумні.
С. С.: Та ні, в репі теж є розумні речі. Просто ми ніколи не зможемо говорити однією мовою з 15-річними фанатами репу чи Біллі Айліш.
В. Ш.: О! Слухаю її із великим задоволенням.
Цьогоріч співачка отримала чотири "Греммі". Швидкий злет.
В. Ш.: А сучасні зірки цим не паряться. Швидко спалахують і так само швидко згасають. Цим вони від нас і відрізняються.
"Багато українських артистів не готові до стадіону"
Ваш новий альбом має назву "Закохані злодії". Звідки вона взялася?
В. Ш.: Так називається один із треків альбому. Це пісня молодого музиканта Максима Рубана (Мало). Я випадково почув цього артиста в інтернеті і закохався в його творчість.
Максим відкривав наш попередній концерт в Atlas. А на альбомі ми презентуємо його пісню у власній версії.
Молодих музикантів продюсувати не плануєте?
І. Л.: Якщо молоді колеги звертаються до нас за порадою, завжди допомагаємо.
На все інше потрібні ресурси, яких у нас наразі немає. Та ще й багато чого не зробили свого.
Ви презентуєте новий альбом у Жовтневому палаці. Чому обрали цей майданчик?
В. Ш.: Ми довго думали над вибором залу.
Справа в тому, що в Києві та в Україні взагалі майже немає майданчиків середньої місткості – лише на 1000 або менше людей, або вже на 5-6 тисяч і більше. Тому Жовтневий зараз найкраще підходить під наші запити.
Треба враховувати те, що це сидячий зал. Тому в першій частині концерту зіграємо лише спокійні пісні.
А потім люди все одно танцюватимуть на стільцях (сміється).
Зараз все більше українських музикантів намагаються зібрати стадіон. Як ставитеся до таких амбіцій?
І. Л.: Чудово! Інша справа, що чимало наших артистів ще не готові до стадіону. Тому таке рішення має бути осмисленим і виваженим.
В. Ш.: До речі, можемо сказати, що на 20 травня 2022 року Kozak System планують концерт у Палаці спорту до десятиріччя гурту. Не стадіон, але все ж.
Не важко здогадатися, якому почуттю присвячений альбом "Закохані злодії". Як воно, співати про любов під час війни?
І. Л.: Я б співав про любов усе життя. Бо бути співцем лише соціальних тем важко. Хоча багато хто звик саме до таких Kozak System. Але в цьому бунтарстві мало творчості.
Зараз ми майже не граємо на концертах "Брат за брата" чи "Наш маніфест", хоч слухачі постійно просять нас про це. Але атмосфера і сенс цих пісень залишилися в минулому. А нам хочеться вдихнути чогось нового.
Пилип Пухарєв, спеціально для УП.Життя
Фото надані прес-службою Kozak System
Вас також може зацікавити:
Як звучить Україна: 700 гуртів та виконавців
20 найзнаковіших українських пісень за 20 років. СПИСОК
Тарас Чубай: Зараз українці – кошенята, яких мокають обличчям у купку лайна
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.