Хто вона – українська співачка з Польщі Сусанна Яра, яка збирає мільйонні перегляди у YouTube

29805
16 грудня 2020

В Україні співачка із Кракова Сусанна Яра мало знана.

Вона – солістка гурту HRDZA, працює одночасно у кількох жанрах – від автентичного виконання народних пісень, фолку – до ф’южн, року та електронної музики. 

Яра є неординарною представницею польської та словацької музичної сцени.

Нині Сусанна, котра народилася у Почаєві, збирає мільйони переглядів на YouTube, а починала дівчина зі співу в церковних хорах.

"Українська правда. Життя" щиро вражена творчістю співачки і вирішила розповісти про неї ширшій українській аудиторії.

Співоча родина

Батько Сусанни – диякон Антон Ярий, до сьогодні протодиякон Перемисько-Горлицької єпархії Польської автокефальної православної церкви.

Мама Мар’яна Яра – православний теолог, а ще диригент, композитор, музикант, дослідник карпатського фольклору та орнаментики.

Вона також засновниця церковного хору "Ірмос" та жіночого ансамблю "Відимо", що існують понад 20 років.

У 1992-му маму Мар'яну як регента хору запросив переїхати із родиною до Польщі православний Митрополит Варшавський Василій (Дорошкевич). Так родина опинилася у сусідній державі.

Місцем служіння було обрано Сянок – історичне місто в Карпатах неподалік кордонів з Україною.

"Мама чимало в мене вклала, брала мене до кожного хору, чи я цього хотіла чи ні. Віддала на скрипку, коли мені було чотири роки, – розповідає Сусанна.

Я навіть не думала, що можна бути кимось іншим. Підсміховуюсь, що не я собі вибрала цю дорогу, а так вибрала доля".

Сусанна з мамою Мар’яною Ярою. Фото з Instagram співачки

Перший хор, у якому довелося співати дівчині, був дитячо-молодіжний хор Почаївської Лаври, який створила її мама.

Спершу була церковна музика. Першою мовою – церковнослов’янська.

Пізніше була музична школа, заняття класикою, в дитячих колективах із народною музикою, авторською піснею.

"Вже як ми приїхали у Польщу, то їздила до ансамблю пісні і танцю "Ослав’яни" в село Мокре недалеко від Сянока. Це єдине село, де українці складають більшість на етнічних землях після повернення з депортації по акції "Вісла".

Я там співала, грала на скрипці і танцювала. На репетиції бувало їздили роверами (велосипедами)", – пригадує співачка. 

Мар’яна Яра також заснувала дитячий гурт "Сянічок" при місцевому гуртку українців у Польщі. Із ним Сусанна об’їздила всю країну, були на всіх можливих українських і лемківських фестивалях, конкурсах.

Загалом дівчина встигла поспівати у близько 30 різних хорах і колективах.

У полі лемківського мелосу

"Важливим колективом для мене є "Відимо", що почав збиратися десь в 1999 року. До цієї пори я співаю з дівчатами, сьогодні вже дорослими жінками", – зізнається Сусанна.

"Відимо" виконує переважно бойківський та лемківський фольклор в авторській інтерпретації Мар’яни Ярої.

Пов’язане це зацікавлення тим, що Сянок лежить на колишньому бойківсько-лемківському пограниччі, знищеному культурно трьома хвилями депортацій українців – 1944-1946 років до УРСР, 1947 року в рамках акції "Вісла" розпорошення всередині Польщі та 1951 року – відселення західних бойків вглиб України з передачею території Польській Народній Республіці.

У сценічних строях "Відима" – характерні "кривульки" – нагрудне намисто з бісеру.

Жіночий співочий гурт «Відимо» під час концерту в Косові на Івано-Франківщині

Виконання фольклору не минуло для Сусанни дарма.

"Зараз у Кракові, де тепер проживаю, маю своїх постійних музикантів та колектив S.H.A., який виконує пісні Карпат, – продовжує дівчина.

Моя напарниця Ганка Вуйцяк є ґуралькою із Закопаного, вона вносить ґуральсько-польський елемент, а я вношу елемент наших Карпат – український, лемківський, бойківський, гуцульський, русинський.

Мушу визнати, що я такий собі восьминіг – репертуарів багато і виступаю по-різному: дуетом, тріо, квартетом, квінтетом. У залежності від того, що і хто від нас очікує – який фестиваль, яка нагода. Виконую твори в семи мовах".

Живучи в Південно-Східній Польщі, неможливо не стикатися із питанням лемківства/русинства (в Україні відомого як "політичне русинство").

Запитуємо, чи змушували Сусанну колись чітко визначатися з позицією.

"Я дружу з усіма, не маю з цим проблем. Взагалі ж підходити радикально до чого-небудь це небезпечно, – зазначає співачка.

Також для мене не становить проблеми, що хтось не хоче бути українцем. І навпаки, не проблема, ким хтось хоче бути – поляком, лемком чи кимось ще. Не мені вирішувати, як хтось хоче бути тільки лемком чи тільки українцем.

Ми і так уже всі гібриди – немає ні чистих рас, ні чистих народів, ні культур. У мене є друзі і серед лем-лемків, і серед лемків-українців, а вони ще є і православні і греко-католики в кожній з цих груп, так що якщо хотіти плести сіточку, то особливостей дуже багато, а я на це не зважаю".

Дівчина зізнається, що усе життя у неї був принцип: перше людина як така, а пізніше народність, релігійність, приналежність тощо.

"Я людину сприймаю через призму цього, як вона відноситься до другої людини, а перш за все, як відноситься до всякого створіння і природи", – каже вона.

Дует S.H.A. під час виступу на фестивалі "Кольори Польщі", організованому Лодзькою філармонією

Одна з кращих пісень Сусанни – "Посій же ся посій", на слова і музику Петра Мурянки (справжнє ім’я Петро Трохановський), який є представником тієї гілки лемківства, яка від українців відмежовується.

Тож цікавимося, як лемківська спільнота сприйняла її виконання та обробку пісні.

"Не буду скромною, це дуже добре виконання. Пісні Мурянки ще не дочекалися таких виконань, бо їх переважно співали діти, відробили в неділю якийсь концерт чи спектакль і в ньому заспівали пару пісень, – зізнається Яра.

Коли я заспівала цю пісню, то її переглянула більша кількість людей, у мене були прекрасні музиканти, усі поляки, але чудово передали своєю грою глибину слів. Мови і загального клімату допильнував Павло Малецький (справжній лемко з діда прадіда).

Цю пісню лемки полюбили, вона їм подобається, і я не отримала якихось критичних зауважень.

Чимало поляків мені також говорили, що це один із улюблених творів мого репертуару".

Найулюбленішою своєю піснею Сусанна Яра називає "Ой у полі нивка, кругом материнка".

"З дитинства страшно люблю – її співав тато, здається навіть в Тернопільській філармонії", – пояснює вона.

А одною з останніх музичних "любовей" співачки є польські пісні етнографічної групи курпи (пол. Kurpie), яка проживає на півночі Мазовецького воєводства у Курпівській пущі.

"Мала нагоду заспівати курпівські пісні Шимановського (йдеться про обробку 12 пісень на голос і фортепіано, яку здійснив в 1928-1929 роках композитор Кароль Шимановський – ред.), та "Пісень князівни з казки" для голосу і фортепіано (1915) на Opera Rara.

Це дуже престижний фестиваль у Кракові, на якому співають оперні зірки, а останні роки директор Ян Томаш Адамус запрошує також артистів інших жанрів які вносять в фестиваль "свіжий вітер", – розповідає дівчина.

Ці пісні близькі моєму серцю, вони в чомусь нагадують українські – цілком інакші, ніж решта польських пісень, які я знаю. В них інша мелодика, слова.

Якісь роки тому я натрапила на Аполонію Новак, це курпівська співачка, і почала пробувати – в 2015 році записала першу пісню Nisko słonko (Сонечко низенько), а тепер власне вийде чотири пісні з тих Шимановського, і вони будуть у моїй обробці для фортепіано і вокалу, в електронній версії"

Життя на дві країни з HRDZA

У 2015 році на фестивалі "Молода Лемковина" у Горлицях, який організувало товариство "Руська Бурса", Сусанна познайомилася зі словацьким гуртом HRDZA ("грдзá", зі словац. "іржа").

"Після концерту підійшов до мене лідер гурту Славомир Ґібарті і запитав, чи не мала би я бажання з ними поспівати, щось спільне зробити.

Я попросила прислати мені їхні записи, подивимося що буде, – пригадує дівчина.

Коли Славо прислав пісні і я їх послухала, подумала, що звісно то не до кінця мій жанр, я таким не займалася, але мені в принципі сподобалося".

Вони записали кілька пісень і почали грати концерти. 

У інтерв’ю виданню польської меншини в Словаччині Сусанна зізналася, що спершу спілкувалася з хлопцями… англійською.

Згодом, оскільки проводила з ними чимало часу в дорозі, вивчила словацьку, а вони почали краще розуміти польську.

В інтернет-чатах тривають баталії, яка ж мова для Сусанни є дійсно рідною.

"Репетицій у нас немає, – продовжує співачка.

За всі 5 років було може з 5 репетицій, бо ми щотижня грали по 3-4-5 концертів. Репетиції робимо перед записами платівок чи окремих проектів".

Гурт HRDZA та Сусанна Яра

Вперше активно про гурт HRDZA заговорили у 2010 році, коли команда була дискваліфікована з фіналу словацького "Євробачення" – їхня пісня Taká sa mi páči ("Така мені до вподоби") була презентована раніше.

Однак, до того як Сусанна змінила Вероніку Шолтесову-Рабадову в ролі фронтвумен, у гурту не було успіху в 16 млн переглядів кліпу – йдеться про пісню "Штефан".

"Дійсно, такого успіху не було. "Полюбила я Стефана" це моя пісня, вона є на моїй першій авторській платівці "Весна весною" з 2013 року, – зізнається співачка.

Оскільки до колективу принесла її я, так ми її і заграли, лишень власне Славомир зробив супер кліп. І це теж власне успіх кліпу". 

HRDZA брала участь у кількох талант-шоу.

Для Чехії і Словаччини існує єдиний конкурс – Česko Slovensko má talent, у ньому гурт дійшов до фіналу в 2016 році.

Сусанна розповідає, що HRDZA брала участь також у польському Mam Talent у жовтні 2019 року, але лише у першому відборі.

Каже, що відмовилися йти до кінця через накладність поїздок досить великого гурту у Варшаву.

"Ми би могли потратити багато часу, грошей, а користі жодної. Так само і з Україною.

Це досить складно – треба реєструвати всі інструменти. А ми, якщо йдеться про минулі роки до пандемії, грали по 70-80 концертів в рік, тож навіть не було би коли цим зайнятися", – пояснює дівчина.

Сольні проекти

Сусанна багато співає народних пісень, але має також і авторські сольні проекти. 

 "Є такі дні, коли мені близька народна пісня, суто корінно заспівана, а буває коли той власне внутрішній світ диктує те, що може показати тільки авторська пісня, – розповідає вона.  

Взагалі музику я слухаю дуже різну, різних жанрів – від важкого хард-металу, через джаз, класику, оперу – слухаю все. Суть не в жанрі, а в тому а як її хтось виконує".  

Не дивлячись на співпрацю з багатьма музичними колективами, Яра сама собі продюсер і іншого варіанту нині не розглядає. 

"Я про це не думаю (пошук продюсера – ред.), вочевидь в голові сидить чоловічок і шепче, щоб я поки в такі справи не пакувалася, – усміхається співачка.

Дуже часто виходить так, що починають вимагати участі в якихось дурнуватих рекламах, заходах, давати концерти для політиків тощо. Можливо, колись так, я не кажу ні, але на даному етапі це не для мене… 

Я не маю бажання працювати на стовпчики рейтингів. Вірю, що можна робити якісну музику навіть для танців і розваг, що я теж люблю".

Про теперішні зв’язки з Україною

До пандемії Сусанна Яра мала хороші контакти з Ужгородом.

"Там у нас золота людина – пані Людмила Федорчук з Товариства польської культури Закарпаття ім. Гнєви Волосєвич, яка вже тривалі роки співпрацює з мамою. Тобто, є співпраця українських поляків та польських українців", – пояснює співачка.

Із гуртом "Відимо" у 2016 році Сусанна їздила до Одеси, де був спільний проект між польською громадою міста з одного боку, а українцями з Польщі з іншого.

Йдеться про спектакль "Анна – Вікторія", присвячений співачці Анні Ґерман до її 80-ліття в Польському домі Одеси, а також дали декілька концертів з "Відимо". 

Сусанна мріє про концерт у столиці України.

"Для організації великого концерту в Києві треба би було налагодити багато контактів, а з правилами протидії коронавірусу то цілий колектив ще мав би два тижні сидіти на самоізоляції, – зітхає вона.

Давно про такий концерт мрію, але наразі це можливо хіба на запрошення якогось фестивалю.

Взагалі було б прекрасно пограти в Україні. Давно тому, як був конкурс у Львові Квітки Цісик, я намагалася приїхати, вислала заявку, але мене не захотіли запросити на прослуховування. Тому я на якийсь час залишила мрії". 

Наостанок запитуємо, чи відчуває дівчина себе часточкою "світового українства", чи вже має змішану, європейську тотожність, і Яра радо зізнається: "Якщо хтось хоче мене вважати часточкою української культури в світі, мені буде тільки приємно". 

Роман Кабачій, журналіст та історик, спеціально для УП.Життя

Більше про музику:

Як звучить Україна: 700 гуртів та виконавців

20 найзнаковіших українських пісень за 20 років. СПИСОК

Тарас Чубай: Зараз українці – кошенята, яких мокають обличчям у купку лайна

Музика вільних: ромський джаз, Джанґо і ужгородець в Берліні

Знайдіть час і послухайте: 20 годин традиційної музики

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua