10 фактів про 10 століть української музики

786
21 серпня 2021

Як "Щедрик" Миколи Леонтовича став найпопулярнішою колядкою у світі?

Як була створена пісня Summertime Гершвіна і до чого тут українська колискова? Чи бандура це тільки про старців-кобзарів?

Напередодні Дня незалежності чимало розмов про музику цього 30-річчя, але незалежність – це також можливість перевідкрити те, що приховувалось цензурою, свідомо знищувалось або спотворювалось. 

І саме з такою метою 22 серпня о 21.00 год. на Михайлівській площі у місті Києві відбудеться концерт-подорож  "Ковчег "Україна": 10 століть української музики".

Проєкт представить знакові твори та постаті української музичної спадщини – від народних пісень до високої класики.

Серед зіркових учасників концерту – Святослав Вакарчук, Джамала, Юлія Саніна, Аліна Паш, гурт "ДахаБраха", "Хорея Козацька", Сергій Жадан, Уляна Горбачевська, "Курбаси".

А ще два хори – "Дударик" та дівочий хор КДМЛ ім. М. Лисенка та молодіжний симфонічний оркестр України під орудою Оксани Линів, зірки світової класичної сцени.

Пропонуємо кілька фактів з історії української музики.

Фото: Yankee/Depositphotos

Народні ритуальні пісні 

Важко сказати, коли саме почали співати ті чи інші народні пісні, але більшість з них виконувались ще під час дохристиянських обрядів і передавались від покоління до покоління через ритуали.

Наприклад, кустові пісні співали під час водіння Куста, обряду, що зберігся на Поліссі.

Він проводиться на перший або другий день Трійці – вибирали одну красиву дівчину,  закладали пишний вінок на голову із зелені і квітів, робили спідницю з листя.

В обряді брали участь жінки різного віку – всі у святковому одязі, вінках, старші жінки – у білих або червоних квітчастих хустках.

І ця процесія ішла через усе село, заходячи з піснями у кожен двір, величаючи Куста, господарів і бажаючи усяких гараздів. Господарі на знак подяки пригощали узваром та пирогами, давали гроші.

Обряд включений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Одна із живих носіїв поліського ритуального співу, зокрема кустових пісень є Домініка Чекун з Полісся, її спів включено до аудіоколекції ЮНЕСКО. Вона видобуває "білий звук", схожий на звук тібетської чаші і передає ці вміння своїм ученицям.

Сковорода і Галаганівський вертеп

У 1770-му році Київські бурсаки прийшли колядувати до маєтку Галаганів у с. Сокиринці на Полтавщині. Їх там тепло прийняли, подивилися виставу і нагодували.

У відповідь на щедрість господаря бурсаки подарували йому свій ляльковий вертеп, текст і передали місцевому хору ноти кантів.

Так зберігся різдвяний кант "Ангели знижайтеся" на слова Григорія Сковороди, музика невідомо автора.

Сьогодні цей твір можна почути у виконанні гурту "Хорея козацька", у репертуарі якого пісні Середньовіччя, ренесансу, бароко, класицизму, романтизму.

Феномент Бортнянського 

Син козацького старшини Дмитро Бортнянський з раннього дитинства проявляв талант до музики.

У 12 років він брав участь в оперних постановках придворного театру, виконуючи жіночі партії. Закінчив Глухівську співочу школу, а згодом продовжив навчання в Італії – у Римі, Болоньї, Неаполі.

Навчався у того самого педагога, що й Моцарт – церковного композитора падре Мартіні.

У Венеції, тодішній оперній столиці, навчався у славетного Бальдасаре Галуппі, маестро Базиліки Дожів Св. Марка.

Його опери звучали на найпрестижніших сценах Європи. Після повернення на батьківщину Бортнянський став придворним музикантом великого князя Павла. 

При дворах української та польської шляхти ще з  XV–XVI століття працювали музиканти-бандуристи, яких готувала Глухівська школа.

Бандура, наш національний інструмент, найчастіше асоціюється з образом старців-кобзарів, або ж з дівчатами у пишних вінках і вишиванках. Але вона пасує і до виконання придворної музики, в тому числі й творів Дмитра Бортнянського. 

Семен Гулак-Артемовський та "Запорожець за Дунаєм"

Український композитор, співак, драматург Семен Гулак-Артемовський відомий як автор однієї з перших українських опер "Запорожець за Дунаєм", яка була написана у 1862.

Вона й принесла йому велику популярність, хоча на 20 років після прем’єри була забороненою.

Гулак-Артемовський хотів вивести на сцену українських героїв, показати український побут, його культуру, зокрема народну пісню, відвагу козаків та їхнє бажання повернутись на батьківщину.

Оперу й досі ставлять в Україні та за кордоном.

Микола Лисенко і поява української національної опери

Миколу Лисенка називають засновником української класичної музики, зокрема національної опери.

Музичну освіту здобував у престижній тоді Лейпцизькій консерваторії, де високо відзначали його талант і пропонували успішну кар’єру в Європі.

Але він хотів працювати в Україні. Він був закоханий в українську народну пісню, часто їздив у фольклорні експедиції і створив понад 500 обробок народних пісень для хору та видав декілька збірок власних аранжувань.

Як композитор – найвідоміший як майстр вокальних жанрів, зокрема опер та оперет. 

У його доробку – оперета "Чорноморці", драматична і оперна версії "Різдвяної ночі". А протягом 1879-1881 рр. він пише народну комічну оперу "Утоплена" на лібрето Михайла Старицького.

Для композитора було викликом змалювати як реальні, так і фантастичні образи українського фольклору, тому виняткове місце в опері займають опрацювання русальних і купальських пісень.

Українська народна колискова і Summertimе Гершвін 

У 1921 році під час гастролей легендарного українського хору під керівництвом Олександра Кошиця в Нью-Йорку в Каргені-гол американський композитор Джордж Гершвін почув нашу народну колискову  "Ой, ходить сон".

Він настільки нею надихнувся, що створив власний арію Summertimе до опери "Поргі і Бесс", яка потім стала світових хітом, зокрема у виконанні Біллі Холідей. 

"Щедрик" – світовий різдвяний хіт 

"Щедрик" був колись скромною українською щедрівкою-мантрою на три ноти. Потім до роботи взявся геніальний український композитор Микола Леонтович і працював над обробкою цих "трьох нот" усе своє життя.

У січні 1919 року не менш геніальний хормейстр Олександр Кошиць за дорученням Симона Петлюри організував у Києві Українську Республіканську Капелу (сьогодні Хор імені Олександра Кошиця), яка у березні 1919 році була відряджена українським урядом для популяризації українського музичного мистецтва за кордон.

Упродовж декількох років капела гастролювала країнами Західної Європи, у США, Бразилії, Аргентині, Кубі. Так після виступів капели у Carnegie Hall в Нью-Йорку "Щедрик" став найпопулярнішою різдвяною мелодією у світі.

Володимир Івасюк як класичний композитор

В Україні та світі його знають  як композитора естрадних хітів – "Червона Рута",   "Я піду в далекі гори",  "Водограй" та інших.

Та Володимир Івасюк водночас писав класичні твори – фортепіанні сюїти, інструментальні твори для камерного оркестру і навіть рок-оперу "Дарина", яку не закінчив.

Загалом за своє коротке життя Володимир Івасюк написав 107 пісень, а окрім того 53 інструментальні твори та музику до кількох спектаклів.

І якщо ми добре знаємо його як естрадного композитора, то як академічного ще належить його відкрити. 

Василь Барвінський 

Василь Барвінський – композитор, піаніст, музичний критик, педагог, очолював музичний інститут імені Лисенка, першу музичну вищу школу на Галичині 1915 року.

У 1948 року на подвір’ї Львівської консерваторії було спалено твори Василя Барвінського, а його засуджено до 10 років у таборах.

Після повернення із заслання він намагавсяся по пам’яті відтворити найважливіше. За часів радянської влади творчість композитора була заборонена. 

Василь Барвінський творив у різних жанрах, але найвідоміший у мініатюрному та інструментальному жанрі. 

Борис Лятошинський 

Оперу Бориса Лятошинського  "Золотий обруч" називають важливим моментом у становлені української модерної музики.

Вона написана у 1923 році, а поставлена у 1930 році в Одесі, Києві та Харкові. Того ж року композитора звинуватили у тяжінні до модернізму і в результаті опера  "Золотий обруч" більше не ставилась.

У другій редакції була вперше поставлена у Львові у 1970 році. Композитор був удостоєний Шевченківською премією за цей твір, але вже посмертно

Вас також може зацікавити:

Як фольк став частиною сучасної української музики і чому це небезпечно

Знайдіть час і послухайте: 20 годин традиційної музики

11 досягнень української музики 2010-х: європейське покоління, тренди на українську та реп, закордонні гастролі

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua