Як фольк став частиною сучасної української музики і чому це небезпечно
Фольк завжди був важливою частиною української ідентичності.
Українські пісні передавали через покоління, їх співали дідусі й бабусі дітям і онукам.
Українські колядки з християнсько-моральним змістом: "Бог предвічний народився", "Ходить звізда краєм світу", "А в пастеречку, на подвір’ячку" інколи нагадують духовні мантри, довгі й повільні.
Ще однією важливою рисою для українського фольку були народні інструменти, зокрема трембіти, окарини та сопілки. Секрети їхнього виробництва майстри передавали з покоління у покоління.
Українські народні пісні зазвичай виконували не тільки розважально-релігійну, а й інформаційну функцію.
Вони передавали мораль і правила поведінки з вуст у вуста, поки у ХХ столітті на них не звернули уваги молоді виконавці.
Вони почали експериментувати, перекладати пісні на сучасні інструменти. І український фольк став зовсім новою музикою.
У 1970-х гурти "Візерунки шляхів" і "Жива вода" почали перекладати українські народні пісні на гримучу музичну суміш з фанку з елементами психоделії та навіть джазу.
У Радянському союзі ці гурти називалися просто ВІА – вокально-інструментальний ансамбль, без прив’язки до конкретних жанрів.
Музичний журналіст Віталій Бардецький дав влучну назву цьому періоду української музики – "вусатий фанк", про який він зняв однойменний фільм.
[BANNER1]
Український фольк і українська поп-музика: початок і неймовірний розвиток
Фольк змінювався та інтегрувався в українську поп-музику.
У 1986 році з’явилися "ВВ", що експериментували з фольком, роком і рок-н-роллом, у 1990-х – гурти "Мертвий півень" та "Плач Єремії", які черпали натхнення з фольку зокрема.
Переломним моментом можна вважати 1998 рік. Руслана Лижичко задовго до перемоги на "Євробаченні" в 2004 році з піснею "Дикі танці" випустила пісню "Світанок" – це, мабуть, один із перших прикладів того, як український фольк та сучасна поп-пісня зазвучали разом.
В електронну музику український фольк вбудувала Катя Chilly.
Її альбом "Русалки in da House" став культовим завдяки унікальному вокалу співачки і сплаву актуального електронного саунду та бітів з фольковими мелодіями і співом.
Так народилася українська фольктроніка – майже за 20 років до гуртів ONUKA та YUKO.
У 2003 році електронна композиторка Катерина Заволока випускає альбом SUSPENZIA – повністю експериментальний запис, на якому український фольк стає частиною зовсім нішевих ембієнту і техно.
У 2004 з’являється "ДахаБраха" – наразі один із найвідоміших у світі гуртів, що гармонійно поєднує етнічні традиції різних країн світу з українськими.
Однак на початку 2000-х з’являються також Михайло Поплавський і Вєрка Сердючка, які змінили сприйняття українського фольку.
Гоцалки Сердючки почали ототожнювати з українською музикою весілля та застілля і музичною традицією як такою.
А з урахуванням популярності Андрія Данилка в ті часи, можна навіть говорити і про зміну сприйняття української народної музики.
Михайло Поплавський почав наполегливо змінювати образ української культури в бік примітивного наративу, зокрема, кулінарними хітами "Сало", "Український борщ" чи "Варенички".
І до 2013 року український фольк випав з мейнстріму, проте проявлявся на важкій сцені у творчості гуртів MERVA та Nokturnal Mortum.
У 2014-15-му роках, після Революції Гідності, на українське неймовірно виріс попит.
У музичній сфері з’явилися нові артисти і гурти, хіти, музичні медіа.
Виникло жартівливе поняття "сучукрмуз" (абревіатура для сучасної української музики), яке і описувало виконавців та виконавиць, що з’явилися та отримали свою частину слави та уваги у 2014–18-му роках – саме в цей відрізок часу "сучукрмуз" досяг свого піку і пішов на спад.
Майдан та війна на Сході вплинули на підйом інтересу українців до власної країни, надихнули тисячі людей досліджувати Україну та її культуру. І український фольк отримав друге дихання, зокрема завдяки гурту ONUKA.
Фронтвумен гурту Ната Жижченко – онука Олександра Шльончика, видатного майстра музичних інструментів.
Саме ONUKA з однойменним альбомом 2014 року стала першою ластівкою відродження та трансформації українського фольку.
А далі гурти Panivalkova, YUKO, KAZKA, Kalush, виконавиці Alina Pash, СТАСІК, реперка alyona alyona почали працювати з українським фольком. Разом з модними бітами і читкою зазвучали трембіти, сопілки і народний спів.
Ната Жижченко говорить, що економічні та соціальні кризи під час революцій призводять до підйому національної культури.
І той сплеск великої кількості кількості гуртів та артистів, які почали досліджувати музичну ідентичність України в своїй творчості, це підтверджує.
[BANNER2]
Український фольк у сучасній музиці: підводні камені і небезпека
Однак на сьогодні елементи українського фольку в сучасній поп-музиці та електроніці вже здаються моветоном, а місцями і взагалі спекуляцією.
Небезпека криється в тому, що українські артисти використовують вже готові форми у вигляді українських народних пісень.
Яскравий приклад – альбом YUKO під назвою DURA?, який повністю складається з маловідомих фольклорних пісень.
Або ж цьогорічні переможці національного відбору на "Євробачення" Go-A з авторською піснею про соловейка, яка маскується під народну.
Нові наративи так і не з’являються, хоча, здавалося б, що грунту для цього вже дуже багато. І якщо українська музика тримає рівень у плані продакшену, еклектики і саунду, то тексти українських артистів не проходять перевірку часом.
Це ті самі архаїчні пісні, далекі від реальності, від сьогодення.
Та й музичний інструментарій звівся до однієї сопілки та народного співу, що демонструють ті самі KAZKA, Kalush і alyona alyona – чи не від того, що це найдоступніший народний музичний інструмент?
Українська музична сцена сьогодні перенасичена фольком. І через це його глибина та цікавість починають нівелюватися, приїдатися.
Ми живемо в інформаційну епоху, в якій час тече значно швидше, ніж п’ять, десять, п’ятдесят років тому. Кожен день виникають нові виклики, на які потрібно відповідати.
І для того, щоб не опинитися в глухому куті, українським артистам потрібно розвивати не тільки українську мову, але й шукати нові теми і наративи, відтворювати реальність України та світу у власних текстах і музиці.
Дивлячись на те, як український фольк трансформувався від коляд і народних пісень у техно, метал і поп-музику, можна сказати, що новий спалах переосмислення нашої музичної ідентичності скоро станеться.
Докладніше про те, як фольк заполонив сучасну українську музичну сцену, дивіться у першій серії документального серіалу СПАЛАХ.
Максим Сердюк, продюсер документального серіалу про нову українську культуру "СПАЛАХ" та головний редактор онлайн-медіа СЛУХ, спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити:
Як звучить Україна: 700 гуртів та виконавців
Ви все чули? Новий проект Вакарчука, Міхалок у Чорнобилі та інші нові українські пісні листопада
20 найзнаковіших українських пісень за 20 років. СПИСОК
"Підпільник Кіндрат" не втопився: чим нині живе співак Андрій Миколайчук
Тарас Чубай: Зараз українці – кошенята, яких мокають обличчям у купку лайна
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.