Що там у кіно: "Стоп-Земля" Катерини Горностай, "Алея жаху" Ґільєрмо дель Торо, "Тиха ніч" Каміль Гріффін і ще 3 фільми січня

9876
5 січня 2022

На початку року у кінопрокаті домінують апокаліптичні мотиви із представленням деградуючого суспільства та передчуттям близької катастрофи.

Утім, зображення нового покоління мешканців землі дарує надію, що біди вдасться уникнути.

З 6 січня

"Афект", режисер Енейл Карія

Дебютна картина британця Енейла Карії розповідає про молодого лондонця, тихого і непомітного співробітника служби безпеки, чиї неврози і невдачі здаються такими, що не надто вже виходять за звичайні рамки.

Проте святкування його дня народження, що ніби служить зайвим нагадуванням про невдачливість і самотність, спонукає його випустити своїх демонів на волю.

При цьому у своєму бунті, що почався на робочому місці і продовжився грабуваннями, герой, на відміну, скажімо, від персонажа "З мене вистачить" Джоела Шумахера, не переслідує певної мети, а ніби реагує на зовнішні подразники.

Хоча прикрашений блискучим виконанням Бена Уішоу "Афект" оповідає про людину з очевидними ментальними проблемами, цей образ здається гротескною метафорою тієї напруги, пов'язаної з професійним навантаженням та цінностями успіху, яку доводиться переживати і цілком психічно врівноваженим представникам сучасної цивілізації.

"Король Річард", режисер Рейнальдо Маркус Грін

Персонаж фільму Рейнальдо Маркуса Гріна, відомого за драмами "Монстри і люди" та "Джо Белл", чорношкірий охоронець та батько сімейства Річард Вільямс (Вілл Сміт) свято переконаний, що дві з п'яти його дочок, Вінус і Серена, стануть видатними тенісистками завдяки розробленій ним системі тренувань.

Як знають шанувальники тенісу, саме так і сталося.

Автори видають на-гора кліше історій про людей, які досягли неймовірного успіху всупереч усім передумовам, і роблять чимало для того, щоб реальні події втратили всяку правдоподібність.

Разом з тим глядача, що змирився з умовами біографічного і спортивного жанрів, має захопити оповідь про юних представниць небагатої та соціально вразливої ​​сім'ї, які завдяки видатним талантам пробиваються на олімп професії, раніше закритої для таких, як вони, і про їхнього батька, чия любов і турбота невіддільна від деспотичності.

З 13 січня

"Щедрик", режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко

Дія другого повнометражного ігрового фільму Олесі Моргунець-Ісаєнко (її дебютом стала "Казка про гроші" за повістю Володимира Короленка "Йом-Кіпур") починається у Станіславові наприкінці 30-х, описуючи побут і звичаї одного з найбільших міст Східної Польщі напередодні світової катастрофи.

Центральна героїня оповіді – викладачка вокалу Софія, яка долучає дітей різних національностей та культур до таємниць Евтерпи.

Друга Світова війна вторгається у місто потоками окупантів, що змінюють один одного та насаджують свої порядки, які здаються настільки різними – і настільки схожі у своїй суті.

Для дітей євреїв, народу, який незабаром буде винищений у Східній Європі, і дітей ворогів радянського народу, квартира Софії стане у наступні роки терору крихким притулком.

Фільм став копродукцією України та Польщі. При створенні стрічки режисерка консультувалася з істориками, фахівцями того історичного періоду та представниками різних діаспор, прагнучи максимальної достовірності.

З 20 січня

"Тиха ніч", режисерка Каміль Гріффін

Дебют британки Каміль Гріффін став одним із найбільш незвичайних різдвяних фільмів останнього часу.

При детальному описі сюжету складно не розкрити тематичну особливість картини, яка мала б стати сюрпризом для глядача. Тому зауважимо лише, що перше враження від стрічки – як про доволі гротескну комедію про старих друзів, що вирішили відсвяткувати разом Різдво всупереч конфліктам, невирішеним з юності, є правдивим лише частково.

Цей фільм, у якому грають чудові актори, що допомагають оповіді зберігати переконливість при всьому емоційному напруженні, є примітним відображенням переживань часів пандемії.

Хоча фільм не був особливо вшанований увагою преси та масового глядача, на одному з найбільш примітних європейських оглядів, Міжнародному кінофестивалі у Сіджесі, що вітає непересічні жанрові фільми, "Тиха ніч" отримала нагороду за найкращий сценарій та приз глядацьких симпатій.

"Стоп-Земля", режисерка Катерина Горностай

У прокат виходить найбільш титулована українська стрічка року. Її прем’єра відбулась у рамках Берлінале, де дебют Катерини Горностай отримав "Кришталевого ведмедя" як кращий фільм конкурсу стрічок про підлітків Generation 14plus.

У національному конкурсі Одеського кінофестивалю "Стоп-Земля" здобула Гран-прі, що вручається за результатами глядацького голосування, а також нагороди журі за кращий фільм та кращу акторську роботу.

Пізніше стрічка стала тріумфатором премії Спілки кінокритиків України "Кіноколо", здобувши перемогу у 5-ти номінаціях: "Найкращий повнометражний ігровий фільм", "Відкриття року", "Найкращий режисер", "Найкращий сценарій" та "Найкраща акторка".

Фільм про київську одинадцятикласницю з її шкільними буднями й інтимними негараздами з рідкісною для вітчизняного екрану достовірністю відтворює манеру спілкування юних героїв, насичену ненормативною лексикою і непоказним молодіжним жаргоном.

При цьому відсутність теми булінгу, а також добрі стосунки вчителів та учнів здаються свідомою ідеалізацією, спробою представити шкільну утопію, простір терпимості і приязні.

Безконфліктність шкільного спілкування допомагає авторам зосередитися на показі тих переживань підлітка, які є наслідком не негативного впливу навколишнього світу, а важкого пошуку самоідентифікації, спроб освоїтися з новими відчуттями, усвідомити свої бажання і взяти їх під контроль.

"Алея жаху", режисер Ґільєрмо дель Торо

Роман американського письменника Вільяма Лінзі Грешема "Алея жаху", що вийшов у 1946-му році, був присвячений світові другосортного парку розваг, представленого своєрідною метафорою суспільства.

Центральний персонаж твору, молодий трюкач, який захоплює серця соратниць на підмостках і вражає уяву роззяв, вирішує відправитися на завоювання місця у вищому світі – де одного разу зустріне супротивника, який не поступається йому у спритності та цинізмі.

Удостоївшись похвали критиків, цей твір, між тим, не був затребуваним широкою публікою, однак серед шанувальників книги виявився один із найпопулярніших акторів 40-х Тайрон Пауер.

Він купив права на екранізацію, маючи намір виконати головну роль, яка стала у фільмі Едмунда Гулдінга, що вийшов через рік після книги, однією з кращих у його кар'єрі.

Утім, сама стрічка також не викликала особливого ентузіазму в аудиторії: одним оповідь здалась занадто похмурою, інших турбувало зображення цивілізації як химерного простору надій та ілюзій.

Творець "Лабіринту Фавна" і "Форми води" здійснив нову екранізацію книги Грешема,  досить точно дотримуючись першоджерела. Головну роль виконав Бредлі Купер, його партнерами виступили Кейт Бланшетт, Віллем Дефо, Тоні Коллетт, Рон Перлман та Руні Мара.

Олександр Гусев, кінокритик, спеціально для УП.Життя.

Більше про кіно:

10 аніме, які можна подивитися на новорічні свята

Що там у кіно: "Вестсайдська історія" Спілберга, "Із зав'язаними очима" Дроня, "Хід короля" Шольца і ще 3 фільми грудня

"Дюна", "Веном-2" та "Гра в кальмара": які книги, фільми та серіали українці гуглили в 2021

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua