"Клондайк", "Памфір", "Бачення метелика" та ще 7 фільмів, які варто подивитися на Київському тижні критики

"Київський тиждень критики", що вшосте пройде у кінотеатрі "Жовтень" з 20-го по 26-те жовтня, і у нашу грозову годину лишається головною осінньою подією вітчизняного кінороку.

У його рамках провідні українські кінокритики Дар’я Бадьoр, Станіслав Битюцький, Анна Дацюк та Сергій Ксаверов вперше представлять українському глядачу найбільш цікаві вітчизняні стрічки останнього часу, національна прем’єра більшості з яких була відкладена через війну.

Ми розповімо про сучасні українські фільми, класичного "Шкурника" та деякі картини основної міжнародної програми, проте наполегливо закликаємо шанувальників мистецтва кіно звернути увагу на міжнародну програму загалом, на британські фільми програми "Фокус: Україна-Велика Британія", ретроспективні добірки "Історія української комедії" та "Gamechangers".

Опис всіх стрічок та розклад представлені на сайті кінофестивалю.

УКРАЇНСЬКІ ГАЛА-ПРЕМ’ЄРИ

"Клондайк"

Режисер Марина Ер Горбач

Одне з небагатьох в ігровому кіно звернень до теми окупованих територій Сходу нашої країни постає притчею про вторгнення військового катаклізму у приватну повсякденність. Простір донбаського степу, над яким піднімається дим від збитого "Боїнга", виявляється немов продовженням подружньої спальні, коли одну з її стін зносить удар снаряда.

І без того напружені стосунки героїв (Оксана Черкашина та Сергій Шадрін), сімейної пари, що очікує появи первістка, загострює необхідність пристосуватися до нових умов або спробувати втекти, і, поки вони зволікають зробити вибір, у їхні сварки вторгається то сусід-сепаратист, то окупанти-кадирівці.

Фільм отримав нагороду за найкращу режисуру на кінофестивалі "Санденс" та призи Екуменічного журі та глядацьких симпатій секції Panorama Берлінського МКФ.

"Цензорка" / Cenzorka

Режисер Петер Кереш

Стрічка – словацького режисера, в якій сплітаються елементи ігрового та документального. Дія фільму розгортається в одеській в'язниці, де ув'язнені молоді матері, які мають можливість спілкуватися зі своїми дітьми, доки їм не виповниться три роки, .

В оповіді практично відсутні такі звичні для тюремних драм жорстокі розбірки між співкамерниками і насильство з боку охоронців.

В'язнів навпаки поєднує гірка солідарність людей, що переживають схожі скорботи, а тюремниця, що зафарбовує у їхніх листах немудру лайку і веде з ними профілактичні бесіди та заняття, виступає в цьому жіночому лімбі скоріше ангелом-охоронцем, ніж суворим цербером. При цьому порівняно м'які порядки, як і справедливість покарання, що спіткало героїнь, засуджених за вбивство, лише підкреслюють драматизм їхньої долі та право на співчуття.

Картина отримала нагороду за найкращий сценарій програми "Горизонти" Венеційського кінофестивалю та призи Словацької кіноакадемії за найкращі ігровий фільм, режисуру, сценарій та виконання жіночої ролі.

"Бачення метелика"

Режисер Максим Наконечний

Дебютна повнометражна робота Максима Наконечного розкриває тему посттравматичних розладів та соціальної адаптації ветеранів гранично некомфортним чином. У центрі оповіді – аеророзвідниця (Рита Бурковська), звільнена з російського полону і захоплено зустрінута громадськістю та бойовими товаришами, яка, втім, більше не знаходить спільної мови з оточенням.

Героїня відчуває відразу до ультраправої повістки, з якою деякі з її побратимів схильні ототожнити військовий героїзм, а її спосіб справлятися з наслідками пережитого в полоні розходиться з уявленнями її рідних, як їй слід поводитися.

Одне з найвиразніших висловлювань про наш світ під час війни, або, можливо, про війну, що розчинилася у світі, "Бачення метелика" піднімає й універсальну тему відчуженості особистості, труднощів порозуміння навіть між близькими та пов'язаними загальними травмами людьми.

Фільм брав участь у конкурсній програмі Канського МКФ "Особливий погляд".

ФОКУС "УКРАЇНА-ВЕЛИКА БРИТАНІЯ"

"Відблиск"

Режисер Валентин Васянович

Як і в попередній роботі, Васянович розкриває постапокаліптичний характер післявоєнного життя. Якщо "Атлантида" розповідала про звільнений і при цьому спустошений Донбас, "Відблиск" присвячений медику (Роман Луцький), який відправився на фронт, пережив полон і намагається, повернувшись до Києва, віднайти душевний спокій.

Споглядальна манера зйомки, яка практично не змінюється залежно від того, що відбувається – більшість кадрів вибудовані на предметі, до якого камера розміщена точно під прямим кутом, на дивані у вітальні, столі для операцій або для тортур, – передає ту лякаючу природність, з якою столичний лікар опиняється у підвалах бойовиків і знову повертається у звичний світ, назавжди перетворений для нього відблиском кількох місяців, проведених на війні.

Картина брала участь у конкурсній програмі Венеційського МКФ.

"Памфір"

Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук

У повнометражному дебюті Сухлиткого-Собчука мотиви кримінального трилера вплітаються у насичену буковинським колоритом фольклорну містерію, наголошуючи на непозбутності боротьби Добра і Зла.

У закарпатському селі колишній контрабандист (Олександр Яцентюк), намагаючись забезпечити сімейний добробут, вирішує востаннє повернутися до незаконного промислу, але мимоволі переходить дорогу господареві тутешніх місць, начальнику поліції (Олександр Ярема).

Їхнє протистояння розігрується паралельно зі святкуванням Маланки, чиї потішні ритуали набувають зловісного виміру перевернутого світу, де тваринне начало тріумфує над людським, де злочинне стає законним – проте за темними годинами всевладдя нечистої сили неминуче має настати очищення.

Стрічка була представлена у програмі Канського МКФ "Двотижневик режисерів" та отримала спеціальний диплом та приз за найкращу режисуру Фестивалю європейського кіно у сербському Палічі.

"Я і Фелікс"

Режисер Ірина Цілик

Поставлений за одним із найкращих українських романів сучасності, "Хто ти такий?" Артема Чеха (письменник виступив співавтором сценарної адаптації), повнометражний ігровий дебют Цілик осмислює 90-ті, показуючи перше десятиліття української незалежності очима хлопчика з черкаського спального району, чиє дорослішання проходить на тлі важкої економічної кризи та кримінальних воєн.

Історія сім'ї юного героя, яка намагається вижити на руїнах імперії, була б досить типовою, якби бабуся хлопчика не пов'язала долю з відставним спецназівцем (Юрій Іздрик), ветераном Афганської кампанії.

Ця тяжко страждаюча від ПТСР людина, що живе в оточенні привидів загиблих товаришів зі зброї та власних жертв, виявляється для центрального персонажа своєрідним "уявним другом", таким собі Карлсоном українських 90-х, що витягує хлопчика з безрадісних і безпритульних буднів у світ небезпечних пригод, показує йому інші грані реальності, з якими дорослому герою, можливо, доведеться зіткнутися у своїй власній війні.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОМЕДІЇ

"Шкурник"

Режисер Микола Шпиковський

Один з останніх шедеврів ВУФКУ, знятий у 1929-му – і практично відразу заборонений – фільм Шпиковського є живою, єхидною розповіддю про обивателя, який під час боїв за його рідне місто вийшов за поріг будинку, щоб підібрати розкидані по вулиці консерви, і був насильно призваний до Червоної армії, опиняючись потім поперемінно у різних станах протиборчих сил, пристосовуючись до кожної з них.

Та обставина, що цьому втіленню пересічної людини, яка намагається вижити у вихорах історичних катаклізмів, власне життя значно дорожче за чужі мрії про світле майбутнє, викликає радше співчуття, ніж неприязнь, втім, події наших днів з особливою очевидністю свідчать, до яких бід приводить прагнення простих громадян відмовитися від соціально-політичної активності.

МІЖНАРОДНА ПРОГРАМА

"Трикутник смутку" / Triangle of Sadness

Режисер Рубен Естлунд

Відомий шведський режисер продовжує поповнювати галерею гострохарактерних образів представників західного суспільства, з-під ніг яких внаслідок надзвичайних обставин тікає грунт звичного комфорту та успішності. Його нова картина виявляється своєрідним поєднанням робінзонади та постапокаліптичних мотивів – дія розгортається на безлюдному острові, де знаходять порятунок пасажири круїзного лайнера, який зазнав аварію.

Під покривом тропічного лісу, біля краю океанської безодні, багатство і соціальний статус героїв втрачають всякий сенс, значення мають лише найпростіші навички виживання, якими ніхто з них не володіє – за винятком прибиральниці.

У ситуації, що склалася, уявлення про цивілізацію і варварство зазнають значних змін.

"Трикутник смутку" став володарем Золотої пальмової гілки Канського МКФ.

"Час Армагеддону" / Armageddon Time

Режисер Джеймс Грей

Джеймс Грей, що оспівував рідний Нью-Йорк у півдюжині ліричних і сумних картин, у своїй новій роботі відтворює спогади дитинства, виводячи самого себе в образі центрального героя, хлопчика з родини єврейських емігрантів, вихідців з України.

Він наприкінці 1960-х освоює Велике Яблуко зі своїм другом, чорношкірим однолітком, прогулюючи надокучливі шкільні заняття та будуючи плани на майбутнє з вірою, що расові забобони не стануть серйозною перепоною для їх реалізації. Тим часом і в школі, за керування якою береться сімейство Трампів, починає відбуватися чимало цікавого.

Фільм брав участь у основному конкурсі Канського кінофестивалю.

"Мовазні двійнята" / The Silent Twins

Режисер Агнешка Смочіньска

Фільм польського режисера розповідає реальну історію Джун і Дженніфер Гіббонс, яка раніше ставала джерелом натхнення для письменників, документалістів та творців телевізійних драм.

Народжені в сім'ї вихідців з карибських островів, дівчатка відрізнялися незвичною навіть для близнюків зацикленістю одна на одній, яку посилило цькування з боку однолітків у валлійській школі 70-х, серед яких Джун і Дженніфер були єдиними чорношкірими.

Розкриваючи замкнутий світ дівчаток-підлітків, що відгородилися від світу своїми химерними фантазіями, які вони згодом починають викладати на папері, а потім намагаються втілити в життя, Смочиньска досліджує залежність між потягом до творчості та утисками, які багатьом з нас доводиться зазнати з боку своїх ближніх.

Прем'єра фільму відбулася у програмі "Особливий погляд" Канського кінофестивалю.