“Музика має давати надію”: диригент Міхеїл Менабде на київському концерті

“Музика має давати надію”: диригент Міхеїл Менабде на київському концерті

Диригент Міхеїл Менабде – один з небагатьох закордонних музикантів, хто приїздить до України з гастролями під час широкомасштабного вторгнення. Його концерт "Крапля за краплею" став другим виступом у Києві за цей час.

Музична оглядчка УП Наталка Писанка відвідала концерт у Національній філармонії і поспілкувалась з маестро про його зв'язок з Україною та любов до сучасної української класичної музики.

З артиста балету – на кафедру оперно-симфонічного диригування

Міхеїл Менабде – громадянин Грузії, який з 2017-го живе в Австрії, але називає себе українським музикантом. І це не просто слова: саме в Україні він сформувався професійно.

Міхеїл став серйозно вивчати музику лише в 23 роки – після отримання хореографічної освіти у Грузії. Коли постав вибір між вищими навчальними закладами, він принципово відкинув можливість навчання у Москві.

Так 2006-го Міхеїл став студентом Київської консерваторії кафедри оперно-симфонічного диригування у класі Романа Кофмана. Після закінчення навчання він працював у Національній філармонії України, створив камерний оркестр "Armonia Ludus". 2022-го був одним з організаторів фестивалю "Im Spiegel" ("У дзеркалі") у швейцарському Санкт-Галлені, де звучала музика Валентина Сильвестрова, Максима Шалигіна, Вікторії Польової і Святослава Луньова.

Міхеїл Менабде перед концертом "Крапля за краплею" у Національній філармонії України.

Фото: Дмитро Головченко

Проте Міхеїла Менабде пов'язує з Україною не лише 10 років навчання і праці. Тут він зустрів свою майбутню дружину, скрипальку Юлію Рубанову. Її батьки два місяці перебували в окупованому Маріуполі, з ними дивом вдалося вийти на зв'язок і вивезти на безпечну територію.

Грузія й Україна звучать в унісон

Під час приїзду Міхеїла у Києві неспокійно. Постійні повітряні тривоги, музикантам доводиться переривати репетиції і йти до філармонійного сховища. В ніч на 9 березня Україна пережила черговий масований обстріл і чи не найдовшу повітряну тривогу.

Читайте також: Війна і мир і опера. Чи може Україна дерусифікувати європейські сцени і в який спосіб

Неспокійно і в Грузії. Саме під час нашого інтерв'ю на вулицях Тбілісі відбуваються масові протести – грузини обурені законом "про інагентів". У розмові ми торкаємося політичної теми:

"Якщо у Грузії зараз не стріляють, це не означає, що там немає війни. 20% країни окуповано Росією, ми добре знаємо, що це таке ще з 90-х років. Україна зараз безкомпромісна у цій боротьбі, головне - не зупинятися. Я не можу залишатися осторонь, хочу підтримати своїх колег-музикантів, адже вони працюють у час війни, я хочу бути поруч з ними у цьому процесі"

Музиканти перед концертом. Фото: Дмитро Головченко

Крапля за краплею – до Перемоги!

Програма концерту "Крапля за краплею" у Національній філармонії була складена диригентом Міхеїлом Менабде так, щоб висвітлити актуальну тематику.

"Всі твори об'єднує ритуальність і жанрово мінімалізм. З одного боку, нам не до веселощів, але з іншого, – музика не може бути вся трагічною, потрібно, щоб була якась надія", – каже Міхеїл.

Назву концерту визначив однойменний твір сучасного українського композитора Максима Шалигіна, який нині живе у Нідерландах. Він написав цей твір через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення. Від прем'єри 17 березня 2022-го "Крапля за краплею" була виконана у прямому ефірі нідерландського телебачення 34 рази. Твір звучав у Латвії, Греції, Франції, Великій Британії, Австрії, Бельгії, Канаді, Південній Кореї та Вірменії.

"Назва "Крапля за краплею" відсилає до кровопролиття, але крапля також може змінити світ на краще. Якщо кожна людина зробить навіть невеликий внесок, сума може призвести до великих змін", – так охарактеризував свій твір композитор Максим Шалигін в інтерв'ю нідерландській газеті NRC.

Максим Шалигін, фото з офіційної сторінки композитора у фб

11 березня 2023-го у Національній філармонії України слухачі почули "Краплю за краплею" вперше в Україні.

Ще один твір з відлунням війни – "Kommos 2022" Олега Безбородька, прем'єрне виконання у Києві. Композитор написав його після ракетного обстрілу Будинку офіцерів у Вінниці 14 липня 2022-го. У перекладі з грецької назва означає "бити себе в груди на знак жалоби", це своєрідна пісня-плач.

"Цей твір траурний, сам відчай і біль. У ньому є струнні, великий барабан і соло для гобоя. Мій син грає на гобої, і ця партія – як символ найдорожчого і найважливішого", – прокоментував Олег Безбородько.

Композитор Олег Безбородько і диригент Міхеїл Менабде. Фото: Дмитро Головченко

Концерт починається твором "Cantus" естонського композитора Арво Пярта. Цей твір, обрамлений звуками дзвонів, – вшанування пам'яті англійського композитора Бенджаміна Бріттена. Після фінального удару дзвону, до того, як прозвучать оплески, упродовж кількох секунд чути, як вібрує тиша у залі філармонії. Диригент ніби завмирає у повітрі, у його руках максимальна концентрація енергії, і так само зосереджені музиканти Київського камерного оркестру.

Читайте також: Час "Ч" для консерваторії Чайковського. Що з нею не так і чому проблема не лише у назві

Міхеїл Менабде і музиканти Київського камерного оркестру. Фото: Дмитро Головченко

Далі звучить "Орава" польського композитора Войцеха Кіляра. Це твір, що контрастує з іншими, з чіткою пульсацією і карпатськими мотивами, деякі слухачі навіть починають рухатися у такт музиці.

"Kommos 2022" Олега Безбородька повертає до жахів реальності. У ньому вчуваються сирени, вибухи, зойки, биття серця, що згасає. Музична кардіограма раптово обривається, зала завмирає.

Володимир Литвиненко (гобой), Олександр Томчук (ударні) – солісти "Kommos 2022".

Фото: Дмитро Головченко

Але далі звучить "Тиха музика" Валентина Сильвестрова, вона дає можливість зануритися у медитативний стан і трохи відсторонитися від проблем.

Твір "Крапля за краплею" за звучанням схожий на велетенську хвилю, наближення якої відчуваєш здалеку. І в момент, коли чекаєш, що тебе накриє водою, вона раптом відступає, даруючи відчуття м'якої, але необхідної життєвої сили.

Наостанок у програмі прозвучало "Адажіо" для струнних Семюела Барбера, квазіреквієм, як охарактеризував його Міхеїл Менабде. І знову тиша після виконання твору, після якої публіка аплодує стоячи.

Публіка на концерті аплодувала стоячи. Фото: Дмитро Головченко

Музиканти підготували твір "на біс" грузинського композитора, перш ніж виконати його, диригент каже зі сцени: "Українські і грузинські серця б'ються разом!" .

Україна і Грузія в жесті диригента. Фото: Дмитро Головченко

Звучить "Тема кохання" Нодара Габунії, солює скрипаль Кирило Бондар.

"Тема кохання" Нодара Габунії. Фото: Дмитро Головченко

Я згадую слова Міхеїла про надію у музиці. Особисто я маю надію, що українська музика позбудеться комплексу меншовартості і музиканти без остраху виконуватимуть її на світових концертних майданчиках. А в музичних вишах з'являться кафедри, де вивчатимуть розмаїття сучасної української музики і особливості її виконання. У таке віриш після побажання українським музикантам від Міхеїла Менабде:

"Не зупинятися, рухатися далі. Кожен зобов'язаний робити те, що він вміє робити найкраще. Музиканти мають грати!"

Реклама:

Головне сьогодні