Тисячолітня історія, магічний сенс та тріумф на Євробаченні: все що потрібно знати про українські пісні-веснянки

Українці повертають собі свої традиції. Зокрема і веснянки, які на рівні з колядками та щедрівками, були популярними обрядовими піснями. Їх співали навесні і дорослі, і малі – так намагалися пришвидшити прихід тепла і прогнати зиму. Вони були найгучнішими піснями на наших теренах – люди вірили, чим голосніше їх співатимуть, тим швидше настане весна. Співали їх і на Великдень. Тож не лякайтесь, якщо десь в парку чи ботсаду почуєте голосні пронизливі співи.

Читайте УП.Культура у Telegram

УП.Життя розповідає про цю традицію і як до неї долучитись, яку роль в цьому обряді відігравали діти, як і де співати ці пісні зараз, де шукати тексти та що насправді вони означають. До розмови ми запросили фольклористів:

• засновницю дитячої фольк-студії "Правиця" Мирославу Салій,
• дослідника фольклору та радіоведучого Захара Давиденка.

Де були поширені веснянки?

Гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки – так називали весняні обрядові пісні в різних регіонах України. Вони були поширені від заходу на схід і виконували важливу роль в обрядах закликання весни.

"Веснянки пришвидшували прихід тепла та початок нового календарно-обрядового циклу. Залежно від місцевості, у веснянках міг відрізнятися сюжет, мелодія та використання певних словоформ", – розповідає фольклорист Захар Давиденко.

Такі народно-обрядові пісні, як наші веснянки, можна зустріти в традиціях багатьох європейських країн, додає Мирослава Салій: "Календарна обрядовість і весняна традиція притаманна всій території України. І не тільки України, а і сусіднім країнам так само. У нас є багато спільного із литовцями, білорусами, поляками".

Але, каже вона, в залежності від регіону різняться самі веснянки, їх тексти, варіант виконання і обрядовість. "Якщо це Полісся – вона одна, якщо Поділля – зовсім інша. Західне Поділля відрізняється від східного", – додає Мирослава.

Фото: Музей Івана Гончара / Facebook

За її словами, спільну назву цим традиційним пісням дали в радянські часи: "Коли фольклористи це все почали досліджувати і видавати свої праці, то в радянські часи це почали називати веснянками. Бо все максимально спрощувалося, і що це за "гаївки", "гагілки", "агілки"? Це все нікому не було потрібне, відповідно, їх називали веснянками".

Головна особливість виконання веснянок, розповідає Давиденко, щоб було гучно і дзвінко, "так, щоб на інший кінець села було чути".

"Вони співалися не для людей, а для самої природи, щоб її пробудити від зими. Тому важливо було, щоб цей звук був не звичайний, він мав бути супервисокий, пронизливий. І коли співали ці пісні, то старалися в своєму селі вийти на підвищення якесь", – каже Салій.

Здебільшого співали жінки та діти, чоловіки могли брати участь в окремих іграх, що відбувалися під час виконання веснянок. "Уособлення землі, родючості – це все ж таки жіночі символи. Тому більшість цих речей водили дівчата або діти", – додає фольклористка.

Якими бувають веснянки?

"Загалом веснянка – це не надто велика за розміром, частіше одно- або двоголоса пісня, яку виконували, аби "прогнати зиму" і "гукати весну", – описує цей вид народних пісень Захар.

Каже, що із самого тексту можна зрозуміти, що перед вами – саме веснянка: "Типові та найпоширеніші образи у веснянках – це зима, весна, дівчата, хлопці, старі люди, віночки, квіти, вінки. Лейтмотив більшості веснянок-закличок – закінчення зими, прихід весни, початок нового року, тобто продовження життя".

Якщо розуміти суть цих традицій і знати, для чого співали веснянки, додає Мирослава, їх легко відрізнити. У якості підказки слугують такі собі ключові слова: "весна", "шум", "кривий танець", назви пташок тощо. "Коли ми чуємо "Ой ти жайворонку, ранняя пташенько", то очевидно, що це веснянка", – наводить вона приклад.

Фольклористка розповідає, що науковці по-різному розділяють веснянки на підвиди: дехто за календарем, дехто за метою виконання. Втім, найбільша група веснянок і першочергова місія цих народних пісень – закликати весну.

"Зараз ми точно знаємо, що весна настане, і не має значення, будемо ми співати чи ні, вона таки прийде. Але раніше люди вірили, що їхні дії прямо пов'язані з тим, що відбувається. Настільки глибоке було єднання з природою, що вони вірили, що мусять діяти в комплексі з природою. І щоб прийшла весна, їй треба допомогти, так само як і допомогти зимі піти", – каже Мирослава.

Крім закликання весни, цими народними піснями намагалися пробудити від зими землю і усю природу, домогтися повернення птахів з вирію, або навіть знайти собі пару: "Після Благовіщення починався такий період як "вулиця". Це коли діти в свій час, молодь в свій час виходили на вулицю і збиралися на забави. Коли ставало тепло, можна було виходити на вулицю і знаходити собі пару. Тому багато веснянок із шлюбним мотивом. Наприклад: "Ми голубку ізловили, кругом себе обступили. Ти голубко, чого тужиш – вибирай кого ти любиш".

Були веснянки з військовими мотивами. "Пустіть нас, пустіть нас за яр воювати. Це веснянка "Мости", у ній є і шлюбний мотив, і військовий. Так само є військовий мотив у веснянці "А ми просо сіяли", – згадує приклади Салій.

І навіть веснянки, за допомогою яких жителі різних сіл влаштовували своєрідні співочо-танцювальні змагання.

"Ще був такий жанр веснянок як передирки. Суть в тому, що ватага хлопців проти ватаги дівчат могли переспівуватися такими образливими піснями. Пані Ірина Клименко в своїй лекції згадувала, як ці передирки були між дівчатами одного села і дівчатами другого села. Треба було показати, що твоє село найкраще. І там, перепрошую, але слово "срака" було майже в кожному рядочку", – розповідає вона.

Великодні веснянки

Через те, що в українців традиційна культура і християнська традиція дуже переплелися, релігійні мотиви знайшли відображення і у веснянках. Також це вплинуло на традицію самого виконання веснянок, бо Великодню передує Великий піст, який забороняє гучні святкування.

Щоб зберегти давню традицію виконання веснянок, її підлаштовували під християнські правила, що часом, наголошує Салій, йшло геть врозріз з логічним перебігом подій: "В селі Старі Коні баби виходять і співають на Провідний тиждень, після Великодня. Хоча вже всім зрозуміло, що весна настала. І це абсолютно не мало ніякої логіки вже, правильного причинно-наслідкового зв'язку. Щоб не порушувати християнських норм, то баби все одно виходять і проводжають цю зиму".

Фото: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького / Facebook

Крім того, Великдень теж вбирав в себе певні народні традиції, розповідає Салій. Так традиційну веснянку "Кривий танець", яка супроводжується характерними колективними рухами, почали виконувати в сам день Великодня, біля церкви.

"І це взагалі були такі масові гуляння, зафіксовані етнографами. Збиралися, водили криві танці, чоловіки робили таку вежу, крутилися за сонцем і таким чином показували наближеність до Бога, до неба", – пояснює вона.

Веснянка на Євробаченні та в топі Spotify

У 2021 році українська автентична веснянка прозвучала на сцені міжнародного конкурсу Євробачення. Електрофольк гурт Go_A відвіз до Роттердама пісню "Шум", створену на основі давньої веснянки.

"Я дуже сильно заглибилася саме в обрядовість Чорнобильського Полісся і Полісся загалом. ... Це було дуже цікаво, вони надавали магічних сил кожному предмету, які їх оточували, і вони вірили, що по суті шум - це дух лісу", – розказувала тоді солістка гурту Катерина Павленко.

Відповідним був і сценічний номер: вокалістку одягли в зелену шубу, а сцену прикрасили білими деревами, які символізували ліс.

Завдяки Євробаченню сучасна версія традиційної веснянки здобула такий міжнародний успіх, що очолила глобальний рейтинг хітів 50 Viral Spotify, посіла восьме місце в топ-10 світового чарту пісень iTunes (а в чарті європейських пісень - п'яте) та стала першою піснею українською мовою, що потрапила до глобального чарту Billboard.

А ось традиційне виконання цієї веснянки в селі Розумівка на Кіровоградщині:

Як відновлювати традицію виконання веснянок?

І Захар, і Мирослава радять вчити найпростіші веснянки та ігри, що їх супроводжують, з дитячого віку – в садочках і школах.

"Діти – найбільша надія. Фольклористи в університетах і так будуть це досліджувати, але такі речі треба спробувати закріпити у побуті серед молодшого покоління. Поцікавтеся, у які весняні ігри бавилися в давнину. Сьогодні в мережі можна знайти достатньо описів українських традиційних ігор: поцікавтеся самі, а потім зацікавте свою дитину", – каже Захар.

Мирослава розповідає, що заснований нею музичний простір "Правиця" час від часу збирає дітей та батьків, та показує їм, як це все відбувалося, як грали та співали веснянок: "В Києві є багато гуртів, які показують це. Ми з "Правицею" наприклад, за тиждень після Великодня теж будемо збиратися, робити ці всі криві танці".

Фото: Amazing Ukraine

Давиденко наголошує, що треба створювати умови, де це все можна буде органічно відтворювати: фольклорні фестивалі, майстер-класи та ярмарки. "Бо ж як ви собі уявляєте людину, яка сьогодні висунеться з вікна своєї квартири на якомусь 20-му поверсі і почне на увесь спальний район співати "Весна зиму похилила, хлопцям ноги покривила"? Ніяк. Треба контекст", – додає він.

Де послухати справжні веснянки?

Обоє фольклористів радять шукати автентичне виконання веснянок на ресурсі "Поліфонія", там є записи з багатьох різних регіонів. Також Давиденко називає такі етноколективи як ЩукаРиба, Древо, Володар, Роксоланія, Вільце, Кралиця.

"А ще дуже-дуже прошу вас: якщо у вашій родині ще живі старші люди – поговоріть із ними, запишіть їхні діалоги, спогади, оповідки. Даю гарантію, що хоч одну веснянку ваша бабуся згадає. Може вона і не називатиме це "веснянкою", але ви прислухайтеся", – дає пораду фольклорист.

Читайте також: Ігри біля цвинтаря й освячені ножі: що ви знаєте про традиції Великодня в Україні? ТЕСТ