Деколонізації не уникнути: Інститут книги ініціює бібліотечну "мовчанку" заради заміни радянських книжок

Український інститут книги (УІК) пропонує бібліотекарям приєднатися до "мовчазної акції", мета якої – оновлення фондів актуальними книгами. Своїм дописом на Facebook сколихнула книжкову спільноту директорка УІК Олександра Коваль.

"Дорога громадо, якщо вам набридли російські книжки в українських бібліотеках, пропоную допомогти бібліотекарям розпочати мовчазну акцію на підтримку фінансування бібліотек", – написала Коваль.

В коментарі УП.Життя Олександра розповіла, що на вилучення радянських книжок і виданих в Росії та Білорусі може піти 2-3 роки, а найбільше роботи буде на сході та півдні.

"Треба виконувати закон про деколонізацію – цього не уникнути. Тож хочеться комусь чи ні, а книги радянських часів і ті, що невідомо як потрапили до бібліотек з Російської Федерації чи Білорусі (а їх може бути більше, ніж українських), доведеться відправити самі знаєте куди", –каже директорка Інституту книги. І додає, що щороку треба закуповувати для бібліотек 5 млн книжок.

Директорка УІК Олександра Коваль закликає поповнювати бібліотечні фонди актуальною літературою. Фото: Facebook Олександри Коваль

За її даними, на деокупованих чи прифронтових територіях сходу та півдня України налічується понад 1000 бібліотек, чиї фонди значно постраждали від бойових дій. Для них, каже Коваль, треба закупити хоча б по 3 тисячі примірників різних книжок.

Читайте також: "Зруйнована бібліотека" на гастролях: як Україна просуває свою літературу за кордоном

Також оновлення фондів потребують і бібліотеки в тилу, що розташовані в регіонах з великою кількістю вимушених переселенців. Це майже 4 тисячі бібліотек, які мають підвищений попит. Для них треба закупити хоча би по 1000 примірників.

Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва постраждала від обстрілів росіян. Фото: Facebook Georgii Saprykin

Виходячи з цих розрахунків, директорка Інституту книги підсумовує, що лише цей етап поновлення бібліотечних фондів коштуватиме 1, 96 млрд грн. УІК вимагатиме від Міністерства культури закласти в проєкт бюджету на 2024 рік 1,2 млрд грн.

"Українці мають право читати правдиву історію, класику без купюр. Насамперед це стосується східних і південних регіонів. Навряд чи вдасться це зробити впродовж року, двох чи трьох. Але чим раніше почнемо – тим раніше закінчимо", – підкреслила Коваль в розмові з УП.Життя.

Чорнобаївська ОТГ. Бібліотека села Чорнобаївка. Фото: Facebook Віра Антонова

Тож на підтримку оновлення бібліотечних фондів директорка УІК запропонувала тисячам українських бібліотек таку мовчазну акцію:

• Зняти з полиць книжки, видані в Росії та Білорусі і за часів СРСР;
• Опублікувати фото порожніх полиць;
• Закликати читачів брати участь в акції з вимогою забезпечити можливість читати українською.

На Книжковому Арсеналі у 2023 представили більше 1 300 новодруків 77 видавництв. Фото: Книжковий Арсенал

За даними Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, яка опікується дослідженнями стану українських книгозбірень, у 2022 році в Україні діяло 11 876 публічних бібліотек. Їхні фонди нараховували майже 150 мільйонів паперових книжок. Понад половина цих примірників – радянські видання, які не оновлювались із 1991 року.

Читайте також: Це читомо: перший роман про Крим, нонфікшн про любов та інші новинки, що варті ваших бібліотек

Допис про "мовчазну акцію" директорки Українського інституту книги зібрав неабиякі відгуки і започаткував дискусію в книжковому середовищі. Для УП.Життя підсумок цієї дискусії підбила експертка з книговидання, засновниця "Читомо" Оксана Хмельовська.

Безперечно, оновлювати бібліотечні фонди потрібно, вважає вона. І додає: "Те, що стільки бібліотек зруйновані – це, звісно, біда. Але відновлювати їх потрібно вже за новим зразком – хабів, громадських просторів, мобільних книгозбірень. І у відновленні гратимуть таку ж саму роль як і стіни та книжки, так і люди, які представляють ці інституції".

На думку Хмельовської, нові українські книжки можуть привабити до бібліотек нових читачів – попит на них за воєнний час неймовірно зріс і цей інтерес важливо не втратити. Але вона доповнює: "Ініціатива УІК підштовхує нас до дискусії – а як саме ми будемо відновлювати бібліотеки? На жаль, у приватних розмовах із бібліотекарями, книгозбірні яких знищені чи пошкоджені, виявила, що належної роботи та приписів зі збереження фондів чи евакуації від профільних державних органів не було ні на початку війни, ні зараз.

На ХІ Книжковому Арсеналі відбувся інтердисциплінарний перформанс "Гадання на бібліотеках". Фото: Книжковий Арсенал

Кожна бібліотека у селі чи місті, під окупацією чи обстрілами діяла на власний розсуд. І це потребує термінових експертних обговорень і ухвалення рішень. І поповнення фондів свіжими виданнями – лише один із пунктів".
Експертка підсумовує: "Від цієї програми точно виграють видавці. І хоч їхній бізнес хотілося б підтримати, але найперше потрібно розуміти спроможність бібліотек бути активними у громадах і ефективно скористатися цим щедрим подарунком під час війни".

Читайте УП.Культура у Telegram