Цей рік став знаковим для дерусифікації української книги – Тарас Кремінь

За перші півроку 2023-го в Україні вийшла рекордна кількість україномовних видань. Тому уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь називає цей рік знаковим для дерусифікації книговидавничої сфери.

Кремінь посилається на дані досліджень Книжкової палати, яка порахувала, що з січня книговидавці випустили українською 93,3-99,5% книжок, брошур та газет.

"Оговтуючись від катастрофічних руйнувань, завданих війною російських людожерів проти народу України, книговидавнича сфера поступово відновлюється та стрімко українізується. Співвідношення надрукованого продукту державною та недержавними мовами вперше з такими високими показниками. Ще кілька років тому український книжковий ринок не був таким сильним, як зараз", – зазначив Кремінь.

На ситуацію, за словами Тараса Креміня, вплинув новий Закону про мову. Зокрема, його 26-та стаття, яка регулює використання російської мови у книговидавництві і забороняє ввазити книжки з Росії та Білорусі.

Критичною залишається ситуація через нестачу україномовних книжок в українських бібліотеках. Про це в коментарі УП.Життя заявила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. На сьогодні більше половини видань – неактуальні радянські друки та книги, видані в РФ та Білорусі, а це понад 75 млн примірників.

Олександра Коваль зауважила, що лише на перший етап заміни російськомовних книжок в бібліотеках знадобиться кілька років і бюджет в 2 млрд грн. Мова йде про поновлення фондів зруйнованих та пограбованих росіянами бібліотек українського сходу та півдня, а також тих книгозбірень на заході країни, які користуються попитом у вимушених переселенців.

Читайте також: Деколонізації не уникнути. Інститут книги ініціює бібліотечну "мовчанку" заради заміни радянських книжок