Секрети витривалості – у крихкості існування: як Україна утримує увагу на Франкфуртському книжковому ярмарку

У Німеччині стартував 75-й Франкфуртський книжковий ярмарок. Цього року почесним гостем найбільш знаної книжкової виставки світу є Словенія, а її представник, популярний філософ та культуролог Славой Жижек вже встиг спричинити скандал прямо на церемонії відкриття. Де Жижек засудив терористичну атаку палестинського ісламістського руху ХАМАС на Ізраїль і разом із цим закликав "дослухатися до палестинців і врахувати їхнє минуле". А рішення скасувати вручення під час ярмарку премії LiBeraturpreis палестинській письменниці Аданії Шиблі Жижек назвав скандальним. Деякі гості на знак протесту покинули залу.

Новий виток конфлікту на Близькому Сході – лише одна з причин, чому увага до України на книжковому ярмарку у Франкфурті дещо слабшає у порівнянні з минулим роком, коли російсько-українська війна спалахнула повномасштабно. Журналістка УП.Культура Марія Кабацій відвідує ярмарок, щоб побачити, як українські автори та книговидавці утримують рівень уваги та підтримки Україні. І з якими новими сенсами їдуть до Франкфурта.

На ювілейному Франкфуртському ярмарку представлено понад 4200 учасників із 95 країн. Основна увага цьогоріч приділяється Словенії та її книговидавничій сфері. Тема павільйону почесної гості – Honeycomb of Words, тобто "Соти зі слів". Куратори словенського павільйону кажуть, що хотіли передати бачення своєї країни, як місцевості, що увібрала європейське різноманіття та має багату літературу, яка ще недостатньо знайома світові.

Словенія - цьогорічний почесний гість. Фото: пресслужба Франкфуртського книжкового ярмарку

Павільйон Словенії спроектований у формі бджолиних сот. Тут представлені книги сучасних словенських авторів, а у двох дискусійних залах, що теж за формою нагадують соти, постійно відбуваються зустрічі та дискусії. На одній з них словенський письменник та публіцист Драго Янчар розповідає, як представляв свою книгу у Німеччині під час війни в Словенії 1991 року і мав намір говорити з журналістами про твір, а ті ставили питання лише про війну. "Але ми мусимо говорити про наш досвід, який ми пережили", – додає Янчар трохи згодом.

Павільйон Словенії. Фото: Slowenien: Ehrengast der Frankfurter Buchmesse 2023

На українському національному стенді теж тривають розмови і питання про війну. Але дещо з новими акцентами. Якщо минулого року Україна представляла себе у Франкфурті під темою "Наполегливість існування", що віддзеркалювала роботу видавничої галузі в реаліях повномасштабного вторгнення – ракетних атак, блекаутів, ускладненої логістики тощо, то цьогоріч існування стало крихким. "Крихкість існування" стала фокусною темою української делегації на ярмарку.

"Ми будемо говорити про те, що нам болить найбільше. Зокрема, про концепцію нашої участі: крихкість буття. Війна не тільки забирає життя, а й руйнує все довкола", – пояснює вибір теми заступниця директорки Українського інституту книги Олена Одинока.

Український національний стенд. Фото: Акім Карпач

Особливим акцентом цього року є шкода, якої російське вторгнення завдає екології. Письменниця, авторка популярних в Україні та в перекладах за кордоном дитячих еко-книжок "Хто росте у парку", "Хто росте в саду" та біолог за першою освітою Катерина Міхаліцина переконана – війна в Україні стосується всіх. І доносити це світу треба універсальною мовою: "Ми пробуємо, по-моєму, зараз переходити на зовсім інший рівень розмови. Через втому, через відсутність ресурсу, бо все йде на фізичне виживання або на підтримку насамперед військових. Ми шукаємо зовсім нової універсальної мови. Для мене це мова через екологію. Дуже хочеться думати, що це те, що не дасть Україні зникнути радарів. Тому що екологія – це те, від чого не відвернешся".

Секрет вдалої, на її думку, розмови українців зі світом у вмінні почути співрозмовника і налаштуватися на те, що йому болить. "Це знову буде дуже нелегко, бо нам треба цей дуже хиткий баланс тримати. Цю лінію виживання буквально і знаходити спокійно аргументовану мову через ту ж екологію", - додає Міхаліцина.

На українському стенді показують цифри екологічних збитків, які завдає Україні війна. Фото: Акім Карпач

Український стенд також нагадує, що понад 30 письменників загинули в розпочатій Росією війні в Україні, а понад 80 авторів захищають її на фронті. "У нас відбувається друге Розстріляне Відродження. І йдеться не лише про письменників, а взагалі про культурних діячів", – говорить заступниця директорки Інституту книги Одинока.

Гете-Інститут – одна з організацій, що допомагає Україні бути представленою у Франкфурті. Цьогоріч тут вдруге пройде спеціальна програма для українських видавців, яку в рік початку великої війни в Україні започаткував Франкфуртський ярмарок разом з Гете-Інститутом в Україні та Книжковим арсеналом. "В часи крихкості літературі треба давати можливість бути почутою", – зазначає очільник Гете-Інституту Йоганнес Еберт. І додає, що нині особливо важливо чути авторів з фронту.

"Коли у вас є армія, яка протистоїть так званій "другій армії світу", це дуже піднімає цікавість до вашої літератури", – ніби відповідає йому з дискусії у словенському павільйоні письменниця Оксана Забужко.

Забужко на дискусії у словенському павільйоні. Фото: Оксана Забужко / Facebook

Втім, хоча у Франкфурті й запланували почути трьох українських письменників, що стали на захист країни – Олександра Михеда, Павла Казаріна та Ярину Чорногуз, останній командування не дало дозвіл виїхати на книжковий ярмарок.

"Це моя перша офлайн подія за кордоном [з 24 лютого 2022]", – каже на одній із дискусій письменник Михед, який з перших днів вторгнення став до лав захисників.

Ярині Чорногуз не вдалося приїхати на ярмарок. Фото: Акім Карпач

Крім національного стенду, на якому відбувається основна частина дискусійної програми, Україна має ще два: від Мистецького арсеналу та Українського інституту. Перший використав у дизайні роботи фотографа Андрія Денисенка із серії "Волонтери Чернігівщини", другий – фрагменти мозаїк вбитої КДБ художниці-шістдесятниці Алли Горської.

Стенд Українського інституту. Фото: Акім Карпач

Стенд Мистецького арсеналу. Фото: Акім Карпач

Також команда Мистецького арсеналу привезла до Франкфурта виставку робіт українських ілюстраторів, в яких вони осмислюють нинішню війну. Її встановили на центральній площі між корпусами виставкового центру, де традиційно проходить книжковий ярмарок. Директорка Книжкового арсеналу Юлія Козловець розповідає, що її везли три дні. Цим прикладом зі сцени національного стенду вона ілюструє нові "воєнні" виклики для наших видавців – посилення ізольованості через логістичні труднощі.

Українську виставку до Франкфурта везли три дні. Фото: Акім Карпач

Незважаючи на ускладнену через війну логістику, на Франкфуртському ярмарку демонструють свою роботу 43 українських видавництва. Усі разом вони представлять понад півтисячі книжок і на переговорах домовлятимуться про продаж прав на друк перекладів українських творів іноземним видавцям.

Видавництво Старого Лева є минулорічним лідером за кількістю проданих за кордон прав на українські книжки, загалом воно має підписані контракти на видання перекладів у майже 50 країнах. Директорка ВСЛ Мар'яна Савка каже, що цьогорічний український стенд – це майданчик для переговорів та зустрічей і тут завжди повно людей. "Ми всі страшенно втомилися і є спокуса трошки скласти ручки. Але цього робити не можна. Ми не маємо зараз права втрачати нашу силу, енергію і запал. Бо це війна на витривалість, і в культурній боротьбі так само", – пояснює вона.

Мар'яна Савка і Юлія Козловець. Фото: Акім Карпач

Серед добре відомих в Україні та за її межами видавництв на ярмарку представлені й зовсім нові. Засновник видавництва "Прометей" Андрій Носач (Полум’яний) розповідає, що на момент, коли подавалися на участь у 75-му ярмарку у Франкфурті, його видавництву було лише два місяці. "Ми ведемо перемовини, вчора зустрічалися з нашим агентом з Литви", – ділиться своїми результатами.

Гостям Франкфурта директорка Книжкового арсеналу Козловець нагадує, що за останні 20 місяців українці навчилися долати перешкоди різного рівня ускладненості, та висловлює переконання, що в розмові зі світом нам варто переключитися з розповіді виключно про трагедії війни на історії нашого досвіду.

"Українці мають експертизу з дуже великої кількості питань. В нас чудові ілюстратори, в нас круті книжкові дизайнери, дуже сильні автори, які пишуть дуже сильні тексти, у нас багато крутих і інноваційно-мислячих культурних менеджерів, в нас дуже круті продукти, які ми видаємо на гора. Це фестивалі, різні книжкові події, партнерства, міждисциплінарні проєкти, кроскультурні проєкти. Ми можемо бути корисні і цікаві світу не лише тому, що в нас йде війна. Просто війна дає нам можливість подумати про головне. І над тим, як знайти потрібні слова, для того, щоб ці теми також стали більш актуальними для інших", – каже вона.

Зустрічі на українському стенді. Фото: Акім Карпач

"На даний момент нам треба навчитися бачити себе, як людей з досвідом. Бо травма – це одне. Позиція жертви – це не той варіант, після якого тебе захочуть почути. Але нашу позицію, як країни з досвідом виживання – це те, що можна пропонувати. Ми знаємо, як робити фестивалі, робити книжки, будувати професійні спільноти без світла, без води, під постійними обстрілами. Оцю експертність нам треба підсвічувати", – погоджується з нею Міхаліцина.

Катерина Міхаліцина (справа). Фото: Акім Карпач

Савка ділиться, що представництво України на Франкфуртському ярмарку – це і просування наших сенсів, і поновлення ресурсу, який ми дуже швидко втрачаємо через війну, що триває: "Минулого року увага була набагато більшою, на нашому стенді постійно товклося дуже багато людей. Зараз цього всього менше, але зате побільшило професійного сегменту. Кожна така виставка насправді працює, дає нам трошки просуватися. Це точно як наші військові потрохи просуваються. А ми трошки просуваємося тут, і тепер треба закріпитися і працювати далі".

Гість однієї з дискусій. Напис можна перекласти як "Подавиться!" Фото: Domenic Driessen

Читайте також: Наполегливість існування: найбільший книжковий ярмарок світу відмовив росіянам та сфокусувався на Україні