У Білій Церкві знайшли золотий скарб часів Гетьманщини. ФОТО

Під час будівничих робіт у Білій Церкві знайшли артефакти давньоруського та козацького часів. Серед них виявили унікальний набір золотих прикрас, створений приблизно за часів Гетьманщини.

Про це повідомляє Інститут археології Національної академії наук України.

Знайдені прикраси у керамічній посудині. Усі фото надані пресслужбою Інституту археології НАН України

Будівництво та дослідження у Київській області супроводжувала Архітектурно-археологічна експедиція від Інституту археології. Скарб золотих прикрас знайшли у культурних нашаруваннях 17-18 століть. Експерти припускають, що прикраси збереглися з часів Гетьманщини.

Золота прикраса приблизно часів Гетьманщини

У наборі зібрані 12 золотих прикрас, загальна вага яких складає близько 28 грамів. Скарб зберігався у невеликій керамічній посудині, крім золота у ній також знайшли перламутровий бісер.

Частина прикраси приблизно часів Гетьманщини

В Інституті археології зазначили, що це вкрай рідкісна знахідка, що має наукове і суспільне значення. Завдяки цим прикрасам науковці досліджуватимуть розвиток матеріальної культури українців за козацької доби. Крім того, скарб підкреслює високий рівень ювелірного мистецтва того часу.

Перламутрові намистині, які знайшли разом із золотими прикрасами

"Знахідка скарбу ще раз демонструє важливість фахових охоронних археологічних досліджень під час будь-яких будівельних робіт у межах історичних міст – наш обов’язок відповідно до Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, який, на превеликий жаль, не завжди виконується. Факт виявлення подібних артефактів також добре ілюструє основну мету археології як суспільно важливої науки", – розповіли в Інституті археології НАН України.

Усі 12 золотих прикрас, які знайшли у Білій Церкві

Усі знайдені на території будівництва предмети передали на зберігання до фондів Археологічного музею Інституту археології. Зазначають, що пізніше прикраси поповнять експозицію музею.

керамічна посудина, в якій зберігалося золото

"На відміну від грабіжників-металодетектористів, робота археолога дозволяє не лише отримати конкретні унікальні речі (які передаються до експозицій Державних музеїв, а не потрапляють до приватних колекцій), але й реконструювати наше минуле — відкрити нові сторінки нашої історії, що є вкрай важливим для формування Нації та розуміння нашого місця в загальній історії Європи", – додали в Інституті археології НАН України.

Читайте також: Федір Андрощук, директор Національного музею історії України: "Скарб – це важливе культурно-історичне джерело. Воно говорить про зв'язки: торгівельні, соціально-економічні, а також про заняття та походження його власника. Особливо важливим є встановлення факту, де він знайдений, – ця інформація може бути цінною для вивчення локальної історії. І коли скарб знаходять чорні археологі і розтягують по монеті, бо так легше продати – ця інформація назавжди зникає".