У Білій Церкві знайшли золотий скарб часів Гетьманщини. ФОТО
Під час будівничих робіт у Білій Церкві знайшли артефакти давньоруського та козацького часів. Серед них виявили унікальний набір золотих прикрас, створений приблизно за часів Гетьманщини.
Про це повідомляє Інститут археології Національної академії наук України.
![]() |
Знайдені прикраси у керамічній посудині. Усі фото надані пресслужбою Інституту археології НАН України |
Будівництво та дослідження у Київській області супроводжувала Архітектурно-археологічна експедиція від Інституту археології. Скарб золотих прикрас знайшли у культурних нашаруваннях 17-18 століть. Експерти припускають, що прикраси збереглися з часів Гетьманщини.
![]() |
Золота прикраса приблизно часів Гетьманщини |
У наборі зібрані 12 золотих прикрас, загальна вага яких складає близько 28 грамів. Скарб зберігався у невеликій керамічній посудині, крім золота у ній також знайшли перламутровий бісер.
![]() |
Частина прикраси приблизно часів Гетьманщини |
В Інституті археології зазначили, що це вкрай рідкісна знахідка, що має наукове і суспільне значення. Завдяки цим прикрасам науковці досліджуватимуть розвиток матеріальної культури українців за козацької доби. Крім того, скарб підкреслює високий рівень ювелірного мистецтва того часу.
![]() |
Перламутрові намистині, які знайшли разом із золотими прикрасами |
"Знахідка скарбу ще раз демонструє важливість фахових охоронних археологічних досліджень під час будь-яких будівельних робіт у межах історичних міст – наш обов’язок відповідно до Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, який, на превеликий жаль, не завжди виконується. Факт виявлення подібних артефактів також добре ілюструє основну мету археології як суспільно важливої науки", – розповіли в Інституті археології НАН України.
![]() |
Усі 12 золотих прикрас, які знайшли у Білій Церкві |
Усі знайдені на території будівництва предмети передали на зберігання до фондів Археологічного музею Інституту археології. Зазначають, що пізніше прикраси поповнять експозицію музею.
![]() |
керамічна посудина, в якій зберігалося золото |
"На відміну від грабіжників-металодетектористів, робота археолога дозволяє не лише отримати конкретні унікальні речі (які передаються до експозицій Державних музеїв, а не потрапляють до приватних колекцій), але й реконструювати наше минуле — відкрити нові сторінки нашої історії, що є вкрай важливим для формування Нації та розуміння нашого місця в загальній історії Європи", – додали в Інституті археології НАН України.
Читайте також: Федір Андрощук, директор Національного музею історії України: "Скарб – це важливе культурно-історичне джерело. Воно говорить про зв'язки: торгівельні, соціально-економічні, а також про заняття та походження його власника. Особливо важливим є встановлення факту, де він знайдений, – ця інформація може бути цінною для вивчення локальної історії. І коли скарб знаходять чорні археологі і розтягують по монеті, бо так легше продати – ця інформація назавжди зникає".