"Коронація слова" під пиво. Фото. Відео

Минулого року Тетяна Логуш вилазила на сцену з такого собі ящика. Тоді це можна було мотивувати специфікою смаку. Але було смішно.

Цього року "гранд-дами" та "музи" Тетяни Логуш на церемонії нагородження не було. Зате були вже звичні пакети з чіпсами на столиках гостей. Але про це далі.

Загалом протягом церемонії не полишало відчуття déjà vu. Нагородження відбувалося зі звичною червоною доріжкою. Перед сценою чекали люди, як завжди, в карнавальних костюмах. Вирізнялися хіба що дівчата в краватках кон'юнктурного червоного кольору.

Натомість чимало гостей оцінили нововведення церемонії - пиво. На барі розливали пиво та квас для спраглих гостей. Це визначило перебіг церемонії для багатьох. Чимало запрошених весь вечір провели надворі з пластиківками в руках.

Концертна програма не потішила свіжістю. Певне пожвавлення сталося, коли на сцену вийшли співати діти та гурт "Гайдамаки". Тих же, хто співав наприкінці вечора, слухали навряд чи. У боротьбі між мистецтвом і фуршетом явно переміг останній.

Поміж червоною доріжкою та фуршетом тривало нагородження.

Цього року "Коронація слова-2011", здається, відкрила потенціал не лише літератури, але й українського кіно.

Ірен Роздобудько здобула спеціальну відзнаку в номінації "Кіносценарій". Вона та Олесь Санін написали сценарій "Садок вишневий".

Ірен Роздобудько говорить, що фільм стане українським блокбастером: "Дія розгортається від 1928 по наші дні. Починається все з того, що один американець приїжджає з малим сином в радянську Україну працювати інженером на ХТЗ".

"Це повнометражний фільм в стилі... навіть не знаю, як назвати - історичний вестерн. Події відбуваються на тлі Голодомору, розстрілу кобзарів в 1934 році і мандрівок американського хлопчика по Україні. Хлопчик випадково став поводирем кобзаря і в старості зустрівся з онукою Гарета Джонса".

"Це така епопея, як на мене, але попри всі трагедії - там немає того, до чого ми звикли в кіно про ті часи, бо там є романтика, пригоди, досить дивні колізії багатьох доль. І, звичайно ж, традиції "поетичного кіно". А головне - все не "в лоб" і без "шароварщини".

Доля сценарію поки що невідома. Зате переможці та лауреати номінації "Роман" після церемонії нагородження не зникають. Романи-лауреати виходитимуть протягом наступного літературного року. Вони мають всі шанси стати мейнстрімом 2011-2012 років.

Як показує досвід, переможці "Коронації слова" є потенційно потужними рушіями літературного процесу. Для прикладу достатньо згадати все ту ж Ірен Роздобудько чи Люко Дашвар.

Перші інтерв’ю переможниці у номінації "Роман"

Для початку варто зрозуміти, про що взагалі сьогодні пишуть номінанти. Іда Ворс була в журі "Коронації слова" цього року. Вона зауважила певну ретро-стилістику та кон'юнктурне захоплення історичним романом:

"Багато графоманів. Пишуть історичні романи про українство в усіх його проявах. А ще чомусь раптом стилістично полізла абсолютно радянська стилістика. В стилі затертого журналу "Сучасність" або "Юність" 1975-79 року. Про модерну українську літературу говорити не випадає".

Костянтин Родик також зауважив спричинену останніми романами Оксани Забужко та Василя Шкляра моду на історичний роман. Але додав, що з'явилась нова тема:

"Кілька цікавих речей спричинені впливом кінематографу. З'являються романи, де героєм є пам'ять і її вибрики. Це "Матриця" та все подібне. Такі речі пишуть передусім жінки".

Відтак можемо говорити про справжню моду на історичні романи та очевидний відхід від автобіографічного письма. Романи-лауреати свідчать, що видавці та члени журі ніби втомилися від історичних романів. Пересвідчитись у цьому легко - варто лише поговорити про тематику відзначених текстів.

Іда Ворс розповіла про роман-переможець і роман-дипломант, який їй найбільше сподобався: "Переміг роман "Мантра-омана". Це дамський роман - не найгірший і не найліпший. Я здивувалася, коли його обрали".

"Це текст про дамське знервування. В ньому ідеться про те, як головна героїня накладає на себе руки, перед тим написавши текст, який видає її мати-письменниця. Там забагато психіатрії та псевдомістики".

"Було два тексти, за які я вболівала. Один із них посів третє місце, а інший мені таки вдалося просунути в лауреати. Це роман "Хліб із хрящами" Михайла Бриниха. Цей роман - про пам'ять про Голодомор. Просто бомба".

Літературний критик і член журі Костянтин Родик має інших фаворитів:

"Роман-переможець присвячений пам'яті та її впливу на людину. Це зіткнення людини, котра в щось вірить, і людини, котра цього не бачить. Роман непоганий".

"Але на перше місце я би поставив роман "Напарник", автор якого став лауреатом конкурсу. Це роман про Афганістан та екстремальну ситуацію полону. Роман дуже правдивий, але без зайвого натуралізму. Текст дуже гарний".

Ось так виглядає список переможців і лауреатів "Коронації слова" за найкращий роман:

1 премія (20 тисяч гривень) - Вікторія Гранецька, "Мантра-омана"

2 премія - Наталія Тисовська, "Три таємниці Великого озера"

3 премія - Юрій Камаєв, Владислав Івченко, "Стовп самодержав´я, або 15 справ Івана підіпри гори (спогади службовця царської охранки)".

Дипломанти:

Надія Гуменюк, "Янгол у сірому"
Антон Кушнір, "URBAN STRIKE"
Михайло Бриних, "Хліб із хрящами"
Світлана Талан, "Щастя тим, хто йде далі"
Наталія Манько, "Конфлікт крові"
Марія Маслєчкіна "Напарник"
Ігор Михайлин "Пасифая"

Чи розвинуться озвучені тренди, та як вплинуть переможці 2011 року на літературу 2012 - покаже час. Поява нових тем мені особисто здається хорошим знаком.

Але чи знайдуть несподівані романі видавця - поки що невідомо. Я сподіваюся, що в новому літературному році читатиму трохи менше історичних романів.

Усі фото Дмитра Ларіна