#музика­­_можлива, або Чому деяким дітям критично важливо відвідувати гуртки

Любов до музики у кожного з нас починається з різного. Комусь мама наспівувала колискові, комусь тато ставив улюблені композиції, а когось полонило фортепіано.

Піаніно, яке списали на дачу до бабусі та дідуся, у родині Дерій стало однією з улюблених "іграшок" 5-річного Михайла.

"Я давно помітила, що молодший син ставиться до нього з певним пієтетом, – розповідає мама хлопчика Ганна Дерій.

Є діти, які підходять і барабанять, аби просто гепнути, щоб створювався звук, а він сідає і дуже акуратно натискає клавіші; слухає, які звуки видає інструмент".

Що мають зробити батьки, які помітили такий інтерес у дитини?

Віддати його у музичну школу!

Але цій родині зробити це буде складно – Михайло Дерій, як і його старший брат Микола, народився з синдромом Дауна. Таких дітей вкрай рідко приймають "на музику", хіба зустрінеться небайдужий педагог.

На щастя, для цих хлопців він таки знайшовся.

"Я побачила пост ВБО "Даун Синдром" в Facebook про те, що оголошується набір на музичний гурток і подумала, що йому це може бути цікаво. І дійсно, йому це цікаво", – посміхається Ганна.

Унікальний гурток, про який згадує мама, це частина всеукраїнської соціальної інформаційної кампанії про музичні здібності дітей із синдромом Дауна – "Музика – важлива, музика – можлива", яка реалізовується за сприяння Українського культурного фонду.

Ціль кампанії: показати, що діти з додатковою хромосомою 21 не обмежені в талантах, мають потенціал для реалізації в суспільстві та можуть бути включеними у культурні процеси як безпосередні учасники, а не лише глядачі чи слухачі.

Діти під час занять музикою в експериментальному онлайн-гуртку

"Синдром Дауна пов'язаний з багатьма міфами про обмежений розвиток цих людей, про те, що вони не розвиваються і все своє життя мають якусь "стелю". І це стосується не лише музичної освіти. Насправді це не так", – пояснює психолог Юлія Головата, яка долучилася до цього гуртка.

У якості підтвердження вона перераховує відомих людей з синдромом Дауна. Серед них є актори та артисти – Пабло Пінеда, Томмі Джессоп, Зак Готтзаген, спортсменка Паула Сейдж, моделі, співаки та скульптори – Меделін Стюарт, Laz-D - Камерон Леслі та Джудіш Скот.

Навіть в Україні є відома піаністка, учасниця міжнародних конкурсів Ліза Халявченко-Бабич. Як вона виборює своє право на подальше навчання музиці читайте тут.

"Творчість є однією із основних сфер для реалізації потенціалу людей, а ці дітки взагалі дуже схильні до творчих напрямків, – додає музичний педагог проєкту Валерія Бровко-Дивіна.

Не до точних наук, а саме до творчості. Тому саме цей напрям потрібно розвивати у таких дітях. За допомогою музики ми вчимо і дні тижня, і пори року, це комплексне заняття".

Музичні заняття мають першочергове значення для людей з синдромом Дауна, вони допомагають у становленні мовлення, почутті ритму впливають на самоконтроль дитини, допомагають навчитись багатьом реакціям на зовнішні фактори та сприяють внутрішній гармонії.

У експериментальному онлайн-гуртку із серпня займаються 16 дітей. Наймолодшому учасникові групи – лише 4 рочки, найстаршим – 14.

Діти з різних регіонів України, крім Києва та області, Тернопіль, Нікополь (Дніпропетровська область), Арбузинка (Миколаївська область) та Полтава.

Це не лише діти з синдромом Дауна, а й їхні сиблінги – молодші чи старші братики та сестрички.

"Давно відомо, що ці дітки, знаходячись в оточенні своїх нормотипових однолітків, наслідують їхню поведінку, розвиваються швидше, ніж якби вони знаходились серед рівних собі за розвитком", – каже психолог Юлія Головата.

Братик і сестричка, які разом займаються музиці на гуртку ВБО "Даун Синдром"

"У цьому цьому проекті сиблінги займаються для того, щоб у сім’ї не виникала дисгармонія, через перетягування уваги батьків з дитини на дитину, ­– додає менеджерка освітніх та культурних проєктів всеукраїнської благодійної організації "Даун Синдром" Юлія Дмитренко.

Було помічено, що в сім'ях, де виховується дитина з інвалідністю, дуже часто саме цій дитині приділяється більше часу та уваги батьків. Відповідно, інші діти родини можуть страждати через нестачу цієї уваги.

Ми хочемо привернути увагу до такої проблеми, підтримати й інших дітей у сім’ї та показати можливості вирішення таких труднощів".

Якою може бути атмосфера в родині, якщо діти разом долучаються до музикування, можете оцінити переглянувши наступне відео – німецький гурт Rammstein був би у захваті від такого каверу.

До речі, ви помітили на чому грають діти?

"Синдром Дауна – не заборона для самовираження та реалізації, головне знайти потрібний інструмент, – пояснює музичний педагог проєкту Валерія Бровко-Дивіна.

Ми пропонуємо дітям низку вправ із клавесами (паличками), рухливі музичні ігри, вправи та пісні з барабаном.

У якості домашнього завдання прошу батьків підготувати якісь інструменти. Не справжні музичні, а з природних матеріалів чи, наприклад, кухонне приладдя. Видобувати звук можна за допомогою всього, що є під руками.

Бачите, з кришок від посуду і тазиків вони зробили цілу ударну установку? У них була якась спільна робота. Таким чином ми теж згуртовуємо родину".

Музичних педагогів на проєкті двоє. Разом з Валерією як другий музичний педагог працює Юлія Мирончук, піаністка Симфонічного оркестру Українського радіо.

Спільне музикування може поліпшити атмосферу в родині

Валерія музикує з дітьми з ментальною інвалідністю вже близько 10 років. Найчастіше проводить офлайн розвиваючі заняття для мам з дітьми.

"Не тільки дитина повинна всіляко розвиватись, – переконана педагог.

Мама має отримати теж радість, тому що музика – це емоція. Якщо мама виходить із заняття радісна, якщо в неї гарний настрій, то все буде в родині гарно і спокійно".

Валерія Бровко-Дивіна зізнається, що онлайн формат досить складний і для дорослих, і для звичайних дітей, а для малюків із синдромом Дауна – це справжній виклик, але у коронавірусні часи іншого варіанту немає – ці діти часто мають супутні хронічні захворювання і зайвий ризик необґрунтований.

Є діти, яким потрібно більше уваги, і батьки, яким необхідна психологічна консультація, саме для цього до онлайн-гуртка залучені психолог Юлія Головата та корекційний педагог Ольга Лісненко.

Звісно, організатори не переслідують мету навчити дітей грати на якомусь конкретному музичному інструменті, ціль радше познайомити малюків з тим, що музика існує навколо нас, що її можна чути в багатьох буденних речах.

"Всі дітки різні, комусь цікавіше, хтось менш охоче долучається, але навіть якщо дитина сидить поруч і бачить, як сиблінг щось грає і чує це, це також впливає, – зазначає психолог Юлія Головата.

Буває так, що дитина місяць та навіть два може не долучатися, просто спостерігати, а потім встає і робить, і вона вже знає, що робити, її наче вже не потрібно навчати. Місяці в неї було пасивне навчання і це теж результат.

Музичний проект, який ми реалізуємо, це свого роду просвітницька діяльність про те, що дійсно дітки з синдромом можуть більше, ніж звикли про них думати взагалі в соціумі і, можливо, це такий маленький перший крок до того, щоб полегшити відвідування ними звичайних музичних шкіл.

Звісно, для тих, хто хоче цим займатися, хто має до цього здібності певні, тому що всіх, без наявного бажання, водити точно не потрібно".

Ганна Дерій вже сподівається, що коли Михайлик йтиме в школу, то вона відведе його й до музичної: "Це я собі так намріяла, але до цього треба ще трохи пожити". Поки хлопчик ходить в інклюзивний садок, його брат Микола ­– пішов у свій перший інклюзивний клас, а ще разом з мамою вони ходять на йогу та плавання.

Ця родина робить дуже багато для розвитку та соціалізації своїх дітей, але поки українські реалії такі, що люди з синдромом Дауна рідко мають можливість відвідувати заняття, які є доступними для інших.

Навчання особливих дітей ускладнене не лише соціальними бар'єрами, а й відсутністю у педагогів потрібного досвіду та коректних рекомендацій щодо їхнього музичного навчання.

Щоб заповнити цю прогалину під час роботи гуртка для працівників музичного і педагогічного напрямків проводитимуть онлайн-зустрічі та розроблять педагогічні рекомендації по знайомству з музикуванням дітей з синдромом Дауна та використання музики як терапевтичного інструменту.

Рекомендації будуть розміщені у відкритому доступі, а також будуть розіслані до музичних установ з різних областей України у жовтні, до Всесвітнього місяця поінформованості про синдром Дауна.

Ольга Ситнік, спеціально для УП.Життя

Всі фото та відео надані батьками для ВБО "Даун Синдром"

Вас також може зацікавити:

"ательенормально": как художники учатся свободе творчества у коллег с синдромом Дауна

Українець із синдромом Дауна вперше здобув вищу освіту. ФОТО

5 міфів про людей з синдромом Дауна, які нарешті треба спростувати

Чи відчують 15 тисяч сімей, які виховують людей з синдромом Дауна, повагу та турботу держави

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.