Український NFT-art: як він працює під час війни та хто його створює

NFT-мистецтво, яке продають за криптовалюту на спеціальних маркетплейсах, набирає популярності серед українських митців.

На цій хвилі почали з’являтись різноманітні благодійні артпроєкти та колекції, які під час війни суттєво допомагають збирати кошти в підтримку України.

Наприкінці березня за сприяння Мінцифри спільнота українських митців запустила META HISTORY Museum of War.

Він створений за допомогою технології блокчейн, та дає змогу зібрати кошти на гуманітарні потреби через продаж невзаємозамінних токенів (NFT).

У квітні організатор масштабних бігових заходів Run Ukraine запустив дві благодійні колекції NFT-арту – "Міста України" й "Мир" – та продовжує запрошувати дизайнерів і художників для співпраці.

Тим часом у травні спільнота Friends of Ukraine провела у Швейцарії вечір української культури з NFT-аукціоном на підтримку України.

І це лише скромний перелік благодійних ініціатив, які збирають криптовалюту для допомоги українцям.

"Українська правда.Життя" розпитала українських митців, що працюють з NFT, про їхній досвід роботи з цією технологією, участь у корисних артпроєктах, та чи легко бути художником у цифровому світі блокчейну й заробляти великі гроші?

Концептуальний арт Альберта Нікогосяна не лише про війну

За два місяці торгів віртуальними малюнками в META HISTORY Museum of War вдалося зібрати майже 600 тис дол, розповідають у Twitter-акаунті музею.

Концептуальному митцю з Харкова Альберту Нікогосяну, який працює під псевдонімом 36.6pm, запропонували долучитись до проєкту та створити кілька робіт.

Далі його пряма мова.

Альберт Нікогосян

На початку війни хотів потрапити до територіальної оборони, але мене не взяли.

Через постійне перебування в укритті метро та відчуття, що ніяк не можу допомогти своїй країні, впав у відчай.

Згодом мене покликали в такі благодійні NFT-проєкти як HolyWaterUA та META HISTORY Museum of War.

Вони допомогли повірити у власні сили та підштовхнули більше працювати з технологією NFT.

Я ніколи не вчився мистецтву фахово, не знаю його правил та норм створення за академічними канонами.

Хоча, можливо, це навіть на краще, бо не наслідую загальноприйняті штами та образи, роблю арт лише так, як відчуваю.

Ще в інституті, де навчався на інженера технолога, зі знайомими вдалось створити музичний гурт, для якого робив обкладинки на треки.

Тоді у 2008-2009 роках на допомогу прийшли програми такі, як Photoshop. Вони еволюціонували з часом, відповідно зросли й мої можливості створювати щось нове та неординарне.

Сьогодні мій спосіб роботи з артом схожий на шовкографію: розбираю текстури на шари та змішую їх по новому, додаючи хаосу через "піксельне божевілля".

У команді META HISTORY Museum of War опинився, коли шукав собі інвайт (запрошення) на маркетплейс Foundation, щоб викласти свої роботи.

У процесі на мене натрапив організатор проєкту і йому сподобався мій арт.

Для музею необхідно було зробити малюнки у власному стилі на якийсь історичний твіт сьогодення. Особливих обмежень у проєкті не ставили.

Фото: Картина для META HISTORY Museum of War. Альберт Нікогосян

Я обрав твіт Верховної Ради про те, як російські війська зруйнували легендарний літак "Мрія" та від Володимира Зеленського про розірвання дипломатичних стосунків з Росією й підтримку України.

Фото: Картина для META HISTORY Museum of War. Альберт Нікогосян

Проєкт HolyWaterUA ініціювала однойменна комп’ютерна компанія, яка запустила благодійну NFT-колекцію з артом українських митців.

Для створення колекції теж взяли мої роботи. У планах компанії зібрати в такий спосіб 1 млн дол.

Зараз хочеться бути максимально корисним, тому продовжую брати участь у нових благодійних проєктах.

Перший – Sunflower Chronicles. Він має на меті зібрати кошти на підтримку України через продаж NFT-марок з героїчними подвигами українців під час російсько-української війни.

Другий проєкт від команди Crypto4Arts родом із Франції, він має через NFT-продажі залучити кошти на реконструкцію історичних пам’яток та музеїв.

Також створюю арт, надихаючись стравами, які готував раніше, – у мирний час у Харкові мав кав’ярню IN THEMOOD.

Фото: Зображення страви "Рататуй", на основі якої автор робив картину. Альберт Нікогосян

Фото: Картина зроблена за фото зі стравою "Рататуй". Альберт Нікогосян

Уперше про NFT дізнався від друга в листопаді минулого року, вже тоді вирішив спробувати просувати своє мистецтво у цифровому просторі.

Найскладніше в NFT знайти свою тусовку, сформувати власну аудиторію, яка б підтримувала та купувала твоє мистецтво.

Далі, щоб мати успіх, важливо бути гнучким у комунікації, презентувати себе, постійно "фліртувати" з колекціонерами.

Маю намір бути не лише NFT-артистом, але й колекціонером. Наразі придбав лише одну роботу.

Настя Д’яченко та її квіти

Деякі ініціативні митці створюють власні NFT-колекції й самостійно викладають їх на продаж з метою допомогти Україні.

Так художниця з Харкова Настя Д’яченко вирішила підтримати країну квітами.

Настя Д’яченко

Я малюю з дитинства. 8 років навчалася у Харківській дитячій художній школі ім. Іллі Рєпіна.

З того часу мені вдалось зберегти любов до живопису і продовжую ним займатись зараз.

Працюю з олійними фарбами, акрилом, аквареллю. Час від часу роблю колажі заради розваги, пробувала графіку, але відчула, що не моє.

Ніколи не любила малювати людей, а от до природи тягнуло завжди, тому й зображую переважно дерева, квіти, натюрморти.

Крім того, обожнюю збирати різний гербарій, маю безліч засушених гілочок, листочків, квітів.

Перший експеримент з діджиталізацією мала на початку війни. У мене не було ні фарб, ані полотна, але бажання створювати залишалось, тож взяла планшет і почала малювати.

Мене не здивувало, що на першому своєму "воєнному" цифровому малюнку я зобразила квіти, адже вони мене заспокоюють.

Темно-синій нарцис з’явився у лютому, на початку нової хвилі війни – жодних емоцій, жодних кольорів, доки в уяві не прийшла весна зі своїм теплом, сонцем та спокоєм.

Її образ надихнув мене на насичену жовту пляму на квітці. Пляма стала символом моєї надії.

Фото: Нарцис. Настя Д’яченко

Згодом почала уявляти літо, поле, як збираю квіти у Саржиному Яру біля дому.

Так поступово з’явилася моя колекція квітів, які асоціюються в мене з Україною: ромашки, маки, нарциси, польове різноцвіття.

Фото: Ромашки. Настя Д’яченко

Фото: Польові квіти. Настя Д’яченко

На початку березня випадково натрапила на сторіс знайомого художника Льоши Саксєєва, який запрошував до участі у новому проєкті. Він розповів про NFT та допоміг розібратись з цією технологією.

Так усе закрутилось: Twitter, гаманці, завантаження колекції на маркетплейс.

За порадою обрала Opensea, до того ж там багато знайомих викладають свої роботи.

Вирішила, що всі гроші з продажу колекції віддам на потреби ЗСУ та на гуманітарну допомогу.

Криптогеометрія Сергія Дядко у Цюриху та гроші на відновлення України

Вечір української культури An Evening of Immersion into Ukrainian Culture відбувся у Цюриху наприкінця травня.

На NFT-аукціоні, організованому в рамках заходу, поряд з роботами всесвітньо відомих митців пропонувати арт і українських авторів, який з успіхом продали.

Серед них і NFT художника та моушн-дизайнера Сергія Дядко, більше відомого під псевдонімом Gydravlik. Митець працює з власним жанром CryptoGeometryArt.

Частину коштів з аукціону спрямують на відновлення України після війни.

Сергій Дядко

Почав працювати з криптоартом з минулого лютого, перші роботи викладав на маркетплейсі Rarible.

Це були анімації з логотипом Ethereum, на ньому саме тримався хайп.

Загалом я багато років малюю психоделічний арт на основі сакральної геометрії, тож вирішив спробувати взяти щось звідти та створив CryptoGeometryArt як власний жанр.

Перша ж робота у цьому стилі продалась на наступний день після її розміщенні на маркетплейсі Foundation за 1300 дол.

Скріншот анімованої роботи Gydravlik

Скріншот анімованої роботи Gydravlik

Криптоарт забирає у мене весь час. Коли ти щось не малюєш, то мусиш постійно тримати комунікацію з аудиторією, будувати власний бренд художника.

Люди з якими я спілкуюсь знаходяться в різних часових поясах, тому мені треба бути активним 24/7.

Будні художника у світі NFT

Для художника, який працює з блокчейном та продає свої роботи як невзаємозамінні токени, створити артоб’єкт – лише половина справи.

Не важливо йдеться про фізичну картину, яку необхідно оцифрувати та зробити з неї NFT, або малюнок, сконструйований у спеціальній комп'ютерній програмі чи згенерований штучним інтелектом.

Після того як робота токенізована, тобто перетворена на NFT і викладена на маркетплейсі, необхідно активно займатись її просуванням.

Кожну хвилину в цифровому просторі з’являються десятки тисяч нових невзаємозамінних токенів від митців з усього світу – конкуренція масштабна. Колекціонери часто непомічають хороші роботи у такому хаосі.

У просуванні митцям допомагає Twitter. Саме в цій соцмережі, вони розповідають про свій арт, додаючи посилання на маркетплейси, самостійно шукають колекціонерів та пропонують їм своє мистецтво.

"Людина, яка хоче спробувати себе в роботі з NFT, має бути готова віддавати власний час на 200%, бути терплячою та вміти чекати.

Також я б не радив починати входити в процес роботи на останні гроші, бо не завжди продажі приходять швидко. Інколи їх може не бути і місяць, і півроку", – ділиться досвідом митець Gydravlik.

Просування NFT-арту у Twitter

Просування NFT-арту у Twitter

Зважаючи на охоплення аудиторії, комунікацію ведуть лише англійською мовою.

Крім того, художникам доводиться моніторити курси криптовалюти на біржах, слідкувати за останніми новинами не лише NFT-арту, але й Web 3 в цілому.

А ті, хто працюють із цифровими способами створення мистецтва, додатково експерементують із новими програмами, штучним інтелектом тощо.

У просуванні арту митцям також допомагають NFT-ком’юніті. Це групи людей, таких самих митців і тих, хто цікавиться технологією.

Вони своїми лайками, ретвітами та коментарями у Twitter допомагають зробити артроботу чи колекцію видимою для більшої кількості людей, зокрема й колекціонерів.

Також у ком’юніті зазвичай тримають руку на пульсі останніх новин з блокчейну та Web 3, дають поради новачкам і бувалим тощо.

Зокрема, в Україні такою спільнотою є CryptoArt Ukraine, яка нараховує більше 1500 учасників.

Навесні вона виграла грант від European Culture Foundation і час від часу підтримує митців фінансово, пропонує безкоштовні консультації психотерапевта, завершує пошуки в команду викладача англійської, щоб допомогти покращити знання мови художникам.

Читайте також: Підвальні хроніки художниці Ірини Потапенко: "Зараз дуже не вистачає кольорів, весь світ став чорно-білим"

Нерідко митці, які продають NFT-арт, самі стають колекціонерами. Хтось робить це заради цікавості, хтось, щоб у майбутньому заробити кошти на перепродажі.

"Крім створення арту, я ще його і збираю, – розказує митець Gydravlik. Колекціонування піднімає статус художника в спільноті. Роблю це на двох блокчейнах: Tezos і Ethereum.

На Tezos – для фану і щоб підтримати артистів. Я вже маю близько 100 артів і більшість з них створили українські митці.

На Ethereum колекціонувати дорого, але є можливість перепродати щось та непогано заробити, тому купую більш свідомо й обережно. Намагаюсь обирати хайпові NFT, які найімовірніше виростуть у ціні та продадуться".

Митець Альберт Нікогосян додає, що стартовий капітал для, того щоб бути колекціонером залежить від блокчейну:

"На Tezos, на мою думку, для початку вистачить 20-40 дол, щоб придбати значну кількість різного арту. На Ethereum, де художнику, щоб виставити свою роботу на продаж, треба 100-300 дол, відповідно, для купівлі артоб’єктів та колекціонування необхідно мати в гаманці від 1 тис. доларів".

[BANNER1]

Не злякатись технічних нюансів

Коли йдеться про NFT-арт чи криптоарт, деякі митці ці поняття ототожнюють, уникнути розмови про блокчейн, криптовалюту, Web 3 й деякі інші технічні тонкощі неможливо.

Усе це має розуміти художник, поза своїм стилем створення мистецтва, якщо хоче серйозно зануритись у цифровий вимір.

В іншому випадку – достатньо бути вправним користувачем ПК, щоб створити віртуальний гаманець та завантажити роботу для продажу на маркетплейс.

Web 3 – це нова ера інтернету, де в основі відсутній єдиний орган контролю, а система взаємодії побудована на принципах децентралізації.

Читайте також: Сонях з "оком Саурона": що не так з новою айдентикою України

Сьогодні ми користуємося мережею Web 2, де реалізується двовимірна взаємодія між користувачем та власником сайту, а інформація зберігаються централізовано на серверах конкретних компаній. Контент, який користувач продукує в інтернеті йому не належить.

Наприклад, ви пишите пости в Facebook, викладаєте фотосети в Instagram, ділитесь думками в Twitter, але власником усіх тих публікації є платформа, де вони залишаються. Вас можуть заблокувати, видалити, скористатись персональними даними тощо.

Децентралізація Web 3 дозволяє кожному користувачу бути власником свого контенту та вільно ним розпоряджатись, заробляти на ньому без посередників.

Художники, які продають своє мистецтво за криптовалюту, напряму отримують кошти у особистий гаманець на блокчейні.

Фото: Схематичне зображення історії розвитку інтернету від Web 1 до Web 3

Блокчейн – це технологія Web 3, яка реалізує децентралізоване зберігання інформації одночасно на всіх серверах, робить користувачів рівноправними, а всі дії в інтернеті максимально захищеними.

А технологія NFT, яка існує завдяки блокчейну, зі свого боку забезпечує авторське право користувача на певний цифровий об’єкт.

Коли художник завантажує свою роботу на блокчейн, він її перетворює в невзаємозамінний токен, надаючи через програму спеціальний код.

Завдяки надійності блокчейну підробити такий цифровий запис неможливо.

Під час продажів код токена відображається у смарт-контракті та є запорукою унікальності роботи.

Загалом перетворити в NFT можна майже будь-який товар: картини, музику, персонажів, комп’ютерних ігор, одяг, землю у віртуальному світі тощо.

На блокчейні, який має розгалужену екосистему, вже у значній кількості існують біржі, криптовалюта, маркетплейси, криптогаманці та продовжують з’являтися нові.

Розвиваються метавсесвіти, де можна відкривати віртуальні галереї та влаштовувати виставки чи інші заходи.

Сьогодні одним з найпопулярніших метавсесвітів є Decentraland, створений на базі блокчейну Ethereum (Ефіріум).

Виставка робіт українського NFT-артиста GYDRAVLIK у метавсесвіті Decentraland

У метавсесвіті Decentraland. Чоловік в центрі – віртуальний аватар артиста.

Серед митців Ethereum є найпопулярнішим для просування арту, адже на ньому "сидить" більшість колекціонерів.

Хоча через свою доступність та екологічність значну частину прихильників також має блокчейн Tezos.

На кожному блокчейні є своя криптовалюта, зазвичай з аналогічною назвою, гаманці, маркетплейси, тощо. А кожен маркетплейс має свої умови токенізації та продажу арту.

Зокрема раніше, щоб потрапити на Foundation, необхідно спочатку було отримати запрошення від митця, який вже там продав власний артоб’єкт.

Зараз платформа змінила свою політику і стала доступнішою для артистів.

Крім Foundation, популярними мартекпейсами на Ethereum серед митців є OpenSea, SuperRare, KnownOrigin.

Кожен художник підбирає собі ту платформу, з якою зручніше працювати.

Криптовалюту купують на біржі, за потреби її можна вивести у фіатну валюту, тобто гривню, долари тощо.

Чітко спрогнозувати чого очікували далі від Web 3 наразі складно, адже система лише розвивається. Якою вона буде на фініші покаже час.

Тетяна Редько, спеціально для УП.Життя

Читайте також: Ти наче вмираєш і знову народжуєшся: як художниця Анжела Кущик малює війну в Україні