Із бомбосховища – в Карнегі-Гол: тріумфальне повернення "Щедрика" до США через 100 років після прем'єри

Із бомбосховища – в Карнегі-Гол: тріумфальне повернення Щедрика до США через 100 років після прем'єри

Подорож

Популярна американська різдвяна пісня Carol of the bells знову звучить в Нью-Йорку в оригіналі – українською. Ластівку у щедрівку повернув київський Дитячий хор "Щедрик" на концерті "Записки з України" в Каргнегі-Гол.

За дуже схожих історичних обставин 100 років тому тут відбулась американська прем’єра знаменитого твору Миколи Леонтовича у виконанні Української Республіканської Капели під керівництвом Олександра Кошиця.

За ці 100 років перекладений англійською Щедрик став одним з головних атрибутів американського Різдва – він звучить з магазинів, кав’ярень та у різдвяних кінофільмах. Його співають і дорослі, і діти.

"Я народилась у США з "Щедриком" на свята і до певного часу думала, що це американська пісня. І тільки в університеті, коли долучилася до українського клубу, я дізналась, що насправді це – українська щедрівка. Це стало початком для мене, як для музикознавця, вивчення історії української музики", – розповідає Лія Бетстоун, художній керівник Фестивалю української сучасної музики в США та концертний керівник заходу в Карнегі-Гол.

РЕКЛАМА:
Лія Бетстоун, художній керівник Фестивалю української сучасної музики в США та концертний керівник заходу в Карнегі-Гол. Фото: Катя Стремоухова

Окрім київського "Щедрика" пані Лія запросила до концерту український хор "Думка" з Нью-Йорка, хор "Трініті Вол-Стріт", а також українську капелу бандуристів Північної Америки імені Шевченка. Найбільшим випробуванням у підготовці до концерту Notes from Ukraine було звести разом три колективи за дві репетиції.

Вперше всі музиканти зустрілися разом особисто за два дні до прем’єри. Але культурна пам'ять і дещиця дива Різдва перемагають відстань: серед тих, хто виходить на сцену Карнегі-Гол сьогодні є нащадки тих, хто співав у складі Капели Кошиця тут сто років тому.

"Музикантів, які представляють американську сторону, я знала добре з фестивалів", – згадує Лія Бетстоун. "До речі, ці колективи були започатковані музикантами з капели Кошиця. Але ми хотіли додати когось з України. І коли дізнались про Дитячий хор "Щедрик" та про їх рівень, то питання були зняті".

Репетиція за два дні до концерту в Карнегі-Гол. Фото: Катя Стремоухова

Надія Балбек, 21-річна хористка з Києва, хвилюється чи не найбільше – вона вперше зустрічається зі своїми американськими родичами, які співають в місцевій капелі бандуристів.

"Для мене це дуже емоційна поїздка. Окрім того, що я сама співаю в хорі і дуже хвилююся, щоб наш виступ був на найвищому рівні, частина моєї сім’ї виїхала в Штати під час Сталінських репресій. Вже четверте покоління нашої родини співає в українській капелі бандуристів. І це буде наша перша зустріч", – розповідає Надія.

Надія Балбек, 21-річна хористка з Києва (по центру) та 22-річна хористка “Щедрика” Христина Свищ (позаду). Фото: Катя Стремоухова

У Карнегі-Гол виступають 56 учасників Хору "Щедрик" – 51 дівчина та п’ятеро хлопців віком від 11 до 25 років. Переважна їх більшість ніколи не була в США. Тож між репетиціями та виступом вони таки вирвалися подивитись Нью-Йорк, зокрема і знамениту Метрополітен Опера. Там екскурсію їм провів особисто генеральний менеджер Пітер Гелб, великий прихильник України.

"Це моя перша подорож до США. Метрополітен Опера найбільше приголомшила своєю масштабністю, розкішшю, підходом до процесу. На жаль, дуже зрідка можу додзвонитися до батьків, поділитися враженнями. Бо у Києві вони більшість часу без зв’язку і світла. Ми і самі в Києві тренувалися в хоровому класі з ліхтарями під час відключень. А під час повітряних тривог – у бомбосховищі", – розповідає 16-річний хорист "Щедрика" Михайло Костина.

16-річний хорист "Щедрика" Михайло Костина. Фото: Катя Стремоухова

За 50 років існування Дитячий хор виховав понад 2 000 хористів. Репетиції тривають і під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну – попри обстріли Києва і відключення електроенергії.

"Нас дуже тепло приймають тут", – переконує керівниця "Щедрика" Маріанна Сабліна. – "Та й музика – це найкраща підтримка в будь-який час".

Репетиції в Українському домі за два дні до концерту. Фото: Катя Стремоухова

Репетиції колективів проходили кожного дня в новому місці, але неодмінно – в Українському селі (Ukrainian або East Village – південна частина Манхеттена). Це район, де у кожному другому вікні можна побачити український прапор, кожна третя будівля має вивіску українською. А на звернення англійською у більшості закладів перепитають, чи володієте ви мовою героїв.

Важлива місія

"Хор, який виконував у США Щедрик 100 років тому, поїхав саме з місією культурної дипломатії – через пісні доносити інформацію про молоду українську державу, яка здобула свою незалежність у 1918 році. Але, на жаль, не втримала її тоді, тож капела опинилася у США, коли повертатися було вже нікуди. І у США були написані нові слова для Щедрика англійською мовою", – каже Посол України в США Оксана Маркарова.

Художній керівник хору Думка, випускник Львівської консерваторії Василь Гречинський. Фото: Катя Стремоухова

Свою місію молоді митці розуміють і тому трошки більше хвилюються перед виступом. Зокрема і 22-річна хористка "Щедрика" Христина Свищ:

"Дуже хвилюємося про те, щоб достойно виступити на сцені Карнегі-Гол, адже це можливість, яка випадає раз в житті. І зараз особливо важливо гідно представити український голос і використати культурну м’яку дипломатію для донесення ідей нашої боротьби".

Репетиція київського хору "Щедрик", українського хору "Думка" з Нью-Йорка, а також української капели бандуристів Північної Америки імені Шевченка в Українському домі за два дні до концерту в Карнегі-Гол. Фото: Катя Стремоухова

З нагоди річниці першого виконання "Щедрика" у Нью-Йорку та Вашингтоні влаштували різноманітні святкові заходи. Виручені кошти підуть на ініціативу Президента Зеленського United24 – державну платформу, яка збирає гроші для відбудови України.

Концерт "Нотатки з України" 4 грудня – один з таких заходів. Його спеціальними гостями стали американська оперна співачка Джанай Брюггер та українська фолк-співачка Марічка Марчик. На концерті також прозвучала прем’єра від Тревора Вестона – він представив свою нову композицію на вірш Сергія Жадана, що був написаний спеціально для концерту.

Тріумф

Сукні в підлогу, краватки-метелики і знаменитості серед гостей – Карнегі-Гол свою роль у виконанні місії теж виконав. Серед відвідувачів концерту були помічені відомий історик Тімоті Снайдер, лідер гурту Gogol Bordello Євген Ґудзь, голова 77-ї сесії Генасамблеї ООН Чабу Кереші...

Аудиторія концерту складалася здебільшого з американців, але увагу до себе одразу привертала велика кількість вишиванок – українців в залі ідентифікувати можна з першого погляду. Так івент, присвячений українській пісні, перетворився на імпровізоване свято українського народного костюму.

Український хор "Думка" з Нью-Йорка. Фото: Катя Стремоухова

Провести захід запросили американського режисера Мартіна Скорсезе та голівудську акторку українського походження Віру Фармігу. Вона відкрила вечір українською мовою:

"Нехай різдвяна зірниця

Освітить радістю лиця,

Нехай вкаже шлях до любові,

Щоб ви були веселі та здорові!"

Віра Фарміга відзначила, що такі колядки були частиною її дитинства, коли вона зростала в сім’ї українських емігрантів в Нью-Джерсі. Згадала вона і про історію виступу Капели Кошиця у Карнегі.

Направо: керівник хору "Думка" Василь Гречинський, керівниця "Щедрика" Маріанна Сабліна, українська фолк-співачка Марічка Марчик, дириґент капели бандуристів ім. Т. Шевченка Олег Махлай. Фото: Катя Стремоухова

Концерт продовжили український хор "Думка" з Нью-Йорка і українська капела бандуристів Північної Америки ім. Т. Шевченка, виконавши відомі кожному українцеві колядки "Нова радість стала", "Колядую, колядую" та інші.

Після цього у цілковитій темряві пролунало онлайн-звернення Президента України Володимира Зеленського. До присутніх також зверталась по відео і Олена Зеленська.

Але справжньою зіркою вечора став київський Дитячий хор "Щедрик" – його появу на сцені зал зустрічав найгучнішими оваціями.

Київський хор "Щедрик", український хор "Думка" з Нью-Йорка. Фото: Катя Стремоухова

Виконання найвідомішої щедрівки українською і англійською мовами звучало як гімн української незламності – незламності в довгій і виснажливій боротьбі за свободу та право на власний шлях, за свою спадщину та майбутнє. Це в своїй промові підкреслив Мартіна Скорсезе – його зал зустрів з не менш інтенсивними оваціями.

"Я хотів би виразити свою підтримку українському народові, українцям і їх культурі, адже коли хтось стоїть за свою свободу проти такої неймовірної жорстокості та огульного терору з такою мужністю, як українці, вони заслуговують на найглибшу подяку. Вони дають нам всім приклад людяності в той час, коли найкраще, що є в людині, зіштовхується з найгіршим, що в ній є", – сказав Скорсезе.

Мартін Скорсезе. Фото: Катя Стремоухова

Скорсезе також говорив про Миколу Леонтовича, а ще згадав про кіноспадщину українського режисера Олександра Довженка:

"Ваша нація також дала нам одного з найбільших культурних діячів в історії кіно – Олександра Довженко. Його фільми досі актуальні і приголомшливі. І він дійсно відчував і любив свою землю, це видно в кожному кадрі всіх його картин і особливо в одній з найвеличніших – "Земля". Це неймовірне німе кіно.

Читайте також: Що цінного є в архівах Довженко-Центру та чому активісти його захищають

З усіх його стрічок видно, що навіть незважаючи на те, що багато що було зіпсоване або віддане на поталу компромісу через цензуру, є моменти, з яких просто "вистрибує" Довженко. І хоч Сталін персонально зробив життя художника пеклом, вигнавши його з батьківщини, намагаючись вбити його дух, йому це не вдалося, тому що дух Довженка живе в його фільмах і його творчості завжди. Я вірю, що творчість приходить з усього кращого и найсвітлішого, що є в кожному з нас", – сказав Скорсезе.

Київський хор "Щедрик", український хор "Думка" з Нью-Йорка. Фото: Катя Стремоухова

Зал не відпускав колективи зі сцени, скандуючи "Щедрик", кликав на біс. І здавалося, що глядачі вирушили в подорож у часі – як і сто років тому, українська різдвяна пісня знов лунає на сцені Карнегі-Гол. Повсюду – українські прапори, українці на сцені та серед глядачів, усі думками з Україною.

Авторка фото: Катя Стремоухова

Читайте також: Світло, яке ворог ніколи не вимкне: у музеї Ханенків Джамала співала при свічках

Реклама:

Головне сьогодні