Що цінного є в архівах Довженко-Центру та чому активісти його захищають

Набирає обертів скандал навколо столичного Довженко-Центру. 2 листопада Центр втратив свого керівника Олену Гончарук – її відсторонили від обов’язків за рішенням Державного агентства з питань кіно.

Натомість на посаду тимчасово призначили "кризового менеджера" – Юлію Каждан, яка не має досвіду роботи у галузі. Каждан працювала в сфері бухгалтерського обліку, заснувала кінологічний бізнес та проводить сеанси гіпнозу. У Довженко-Центрі опублікували колективну заяву, де назвали дії Держкіно вторгненням і намаганням знищити Центр.

Довженко-Центр зберігає унікальну колекцію українських та закордонних фільмів, має у складі музей українського кіно, збирає аншлаги на концертах та виставах, проводить виставки і фестивалі, представляє Україну за кордоном. З кінця літа 2022 існування центру перебуває під питанням – громадськість захищає Довженко-Центр від фактичного знищення.

3 листопада 2022 Держкіно оприлюднило заяву, в якій повідомили, що задля збереження колекції з фондів Довженка-Центру, експонати мають пройти спеціальну експертизу. Також оголосили про створення міжвідомчої комісії для експертної оцінки колекцій Центру. За її результатами приймуть рішення про внесення експонатів їх до Національного архівного та Музейного фондів України.

"Українська правда. Життя" зібрала цікаві факти про історію й цінність Довженко-Центру.

У Довженко-Центрі зберігається унікальна колекція українських та закордонних фільмів

Унікальні колекції фільмів

Довженко-Центр має унікальну колекцію української та світової кінокласики – на негативах, плівках та цифрових носіях. Загалом у фільмофонді Центру 60 283 фільмових матеріалів і більше 7 тисяч кінотворів. Найстаріший експонат Фільмофонду – нітратна плівка 1909 року (фрагменти невстановленого фільму іноземного виробництва). Найдавніший художній фільм українського радянського виробництва – 1922 року.

Читайте також: "У Верховній Раді не знайомі з новою очільницею Довженко-Центру"

Також у фільмофонді зберігають вихідні матеріали всіх українських фільмів, створених після 1992 року. Матеріали фільмів радянського періоду здебільшого представлені на контратипах або позитивних плівках.

Серед експонатів:

  • Фрагменти чорно-білих німих картин – 1909;
  • "Людина з кіноапаратом" Дзиги Вертова – 1929;
  • "Земля" Олександра Довженка 1930;
  • "Вогні великого міста" Чарльза Чапліна – 1931;
  • "Арсенал" ("Січневе повстання в Києві у 1918 році") з музикою Гая Бартела – 1929;
  • "39 сходин" Альфреда Хічкока – 1935;
  • Мультфільм "Альпіністи" Walt Disney – 1936;
  • "Запорожець за Дунаєм + трейлер ф."Наталка Полтавка", Едгар Ульмер, США – 1938;
  • "Буковина – земля українська" Олександра Довженка з Юлією Солнцевою – 1940;
  • Фрагменти мультфільму "Бембі", Walt Disney – 1942.

Крім фільмових матеріалів зберігають також фонд діалогових аркушів та субтитрів. Фільмофонд Центру визнано національним культурним надбанням.

Читайте також: "У Довженко-центрі подали до суду на Держкіно та вимагають скасувати реорганізацію"

Матеріали з архіву використовують під час фестивалів, представлення українського кіно на міжнародних майданчиках. На постійній основі на сайті Центру відбуваються безкоштовні онлан покази унікальних фільмів. 4 листопада там можна переглянути стрічку "Свині завжди свині" 1930-го року, яку свого часу знайшли в німецькому архіві й повернули в Україну.

У колекції Центру – також унікальні архіви, історичні матеріали й кінотехніка. Фото Довженко-Центру

Кіноархів

Окрім плівок, у Довженко-Центрі зберігають інші унікальні експонати з історії кіно.

У фондах кіноархіву зберігаються унікальні особисті архіви кінодіячів(ок), сценарії, фотодокументи, постери, колекція діафільмів та бібліотека, що нараховує близько 5000 видань про кіно.

За оцінками музейників, колекція Довженко-Центру за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Музею Ханенків, Музею історії України, Бібліотеки імені Вернадського і є найбільшою в світі збіркою творів українського кіномистецтва.

Кінолаб як експонат

До складу Довженко-Центру входить єдина державна кінокопіювальна лабораторія в Україні з 60-річним досвідом обробки фільмових матеріалів. Була започаткована Київською кінокопіювальною фабрикою.

У різний час на базі лабораторії створили перші в Радянському Союзі кольорові кінофільми "Груня Курнакова" та "Палац Мікадо". Тут друкувалися панорамні та широкоформатні фільмокопії для багатьох країн Європи, Азії й Африки, а в незалежній Україні. На базі кінолабораторії були змонтовані та віддруковані фільми українських кіномитців: "Мамай", "Молитва за гетьмана Мазепу", "Штольня", "Ефект присугності", "Біля річки".

Колекції для фільмотеки Довженка-Центру збирали по всьому світу

Для чого й коли створили Довженко-Центр

Ідея створення центру виникла після здобуття Україною незалежності. На той час не існувало жодної профільної інституції, яка би збирала матеріали, що стосуються українського кіно, досліджувала його й популяризувала. Центр створили до ювілею кіномитця Олександра Довженка. Центральною ідеєю було повернути культурну кіноспадщину, яку привласнила Росія. Ранні копії українських фільмів, які є в колекції центру, шукали по всьому світу.

З 2015 року розпочалась активна робота Центру з консолідації регіональних фільмофондів (колишніх обласних кінопрокатів), в яких часом віднаходились відсутні в фільмофонді Центру українські фільми. Упродовж 2015-2018 років Фільмофонд поповнився сотнями українських фільмів з Маріупольського, Житомирського, Київського обласних кінопрокатів, фондом освітніх фільмів, переданим Києво-Могилянською Академією, приватних колекцій.

До фільмофонду увійшли колекції Кіностудії Олександра Довженка, Національної кінематики, Укркінохроніки, частково фільми з колекції ліквідованого "Совекспортфільму". У 2003-2010 та в 2011-2014 роках здійснювали закупівлі українських фільмів у Ґосфільмофонду Росії.

У 2012-2013 роках Центру були передані фільмофонди кіностудії Укранімафільм, Маріупольського обласного кінопрокату та колекція американських освітньо-пропагандистських фільмів з архіву Києво-Могилянської академії. В 2017-2019 роках фільмофонд Центру поповнився фондами колишніх Житомирського та Львівського кінопрокатів, розпочалася передача фонду Одеської кіностудії. Також фонд поповнювався новими та реставрованими національними фільмами, завершеними виробництвом, та фільмами з приватних колекцій.

Музей кіно

На базі Довженко-Центру 12 вересня 2019 відкрили перший у Києві Музей кіно. Спільно з Кіноархівом, Фільмофондом та Медіатекою презентує українське кіно як частину світового кінопроцесу. В музеї зберігається кінознімальна техніка, меморіальні речі та кінодекорації.

Прем’єрний проєкт провели у вересні 2019-го. Частину експозиції присвятили Всеукраїнському фотокіноуправлінню – — кінематографічній організації, яка діяла з 1922-го по 1930 рік. Тоді експонати з Довженко-Центру та інших музеїв та установ об’єднали у виставку про надбання українського кінематографу. На базі музею діє лекторій.

Сучасний підхід у роботі з культурною спадщиною

Довженко-Центр цінний не лише своїм грандіозним архівом української та світової кінокласики, а й європейським підходом у роботі з культурною спадщиною. Неймовірні виставки, відеоінсталяції, перформанси книжки Центру перетворюють коробки з плівками Олександра Довженка, Дзиги Вертова, Чарлі Чапліна, Альфреда Гічкока на живий досвід сучасних українців, роблять класиків зрозумілими і актуальними для нас.

В Центрі щорічно проходить найбільший у Східній Європі Фестиваль німого кіно та сучасної музики НІМІ НОЧІ. Кінопокази відбуваються у двох найбільших центрах української кіноіндустрії німої ери – в Довженко-Центрі та в Одесі. У співпраці з кінотеатрами Жовтень та Кіно42 Довженко-Центр влаштовує покази кінострічок зі своїх колекції у Києві. У 2022, під час повномасштабного вторгнення Росії, картини з фільмофонду також транслювали в різних містах України, Франції, Італії, інших європейських країнах. Зовсім скоро їх показуватимуть на фестивалі українського кіно у Великій Британії.

Довженко-Центр постійно бере участь у мистецьких фестивалях, які проходять в Україні й за кордоном, і не лише "про кіно". Нині – у фестивалі Українського кіно у Великій Британії. У 2021 мали окрему програму на книжковому фестивалі OPENBOOK в Маріуполі. Тоді в місцевій бібліотеці провели кіновечори й презентували восьмий альманах найкращих короткометражних фільмів "Українська нова хвиля. Перезавантаження".

Центр проводить фестиваль "Українську нову хвилю" – кіноальманах, який презентує в прокаті найкращі короткометражні кінороботи молодих режисерів. Із до 6 листопада 2022 він триває в кінотеатрі "Жовтень", має назву "Жовтень": Українська нова хвиля: Обережно крихке".

На Сцені 6, яка є частиною ДЦ відбуваються мистецькі події. До повномасштабного вторгнення Росії там ставили вистави столичний "Дикий театр", актори театру "Золоті ворота" #ZBSband, n’Era Dance Group та інші незалежні мистецькі проєкти.

У Довженко-Центрі проходять знакові виставки

У 2019році у Центрі організували першу в Україні ретроспективну виставку лауреата премії "Оскар" за найкращі візуальні ефекти, швейцарського художника-сюрреаліста, "батька біопанку" Ганса Рудольфа Ґіґера. Проєкт присвятили 40-річчу картини Рідлі Скотта "Чужий".

На виставці представили 32 оригінальні графічні твори та 7 скульптур. В експозиції були "Біомеханоїди", "Трип-Тихон", біомеханічні пейзажі, енциклопедичний автопортрет, концепт-арт для нереалізованого фільму Алехандро Ходоровського "Дюна" . Серед найбільш вражаючих робіт – двометрова скульптура "Чужого".

На виставці у Довженко-Центрі показували 2-метрову скульптуру "Чужого". Фото: dovzhenkocentre.org

У 2021 році провели проєкт play, rec, pause… присвячений Олександру Гнилицькому та "Інституції нестабільних думок". Тоді в Музеї кіно обладнали водночас виставку й тимчасовий знімальний майданчик.

Влітку 2021 провели мандрівну виставку "Сторіччя. Фелліні у світі". До того виставка була в Канаді, Бразилії, Німеччині, Литві. В Довженко-Центрі її показали в доповненому варіанті, спеціально для України. В рамках проєкту представили короткометражний фільм La Fellinette режисерки Франчески Фаббрі Фелліні, племінниці Маестро. Режисерка стала спеціальною гостею події.

Що передувало скандалу навколо центру

Влітку 2022-го стало відомо про реорганізацію Довженко-Центру, яку ініціювало Державне агентство з питань кіно. 17 серпня 2022 Держкіно видало наказ про реорганізацію "Довженко-Центру", що фактично означає ліквідацію цілісного мистецького комплексу. Громадськість виступила на захист Довженка-Центру.

Ганна Щокань, журналіст УП.Культура

Реклама:

Головне сьогодні