Чому вони крадуть? Коштовності України росіяни хотіли поцупити навіть в Амстердамі. ПОДКАСТ
Коли знаменита колекція історичних коштовностей, що застрягла в Амстердамі, повернеться в Україну і що Росія зробила для того, щоб вкрасти нашу спадщину навіть з Нідерландів?
Про це йдеться у 4-му епізоді подкасту "Чому вони крадуть" про злочини росіян проти культурної спадщини України.
УП.Життя підготувало текстову версію розмови з експертами Людмилою Строковою, археологинею, яка з 2004 по 2016 роки була завідувачкою Музею історичних коштовностей України; Андрієм Карнауховим, юристом, який очолює групу українських юристів у судовому процесі Амстердамської справи; Ельмірою Аблялімовою, кримськотатарською активісткою та колишньою директоркою Бахчисарайського історико-культурного заповідника.
Подкаст можна прослухати в Apple Podcasts, Google Podcsasts, Spotify, Soundcloud, MEGOGO, в інших подкаст застосунках або прямо тут:
Коли виставка повернеться, її обов'язково треба показати у Києві
Ця історія почалася 2013 року, коли силами українських музеїв до Європи на гастролі поїхала велика виставка коштовностей Криму. Спершу її з тріумфом зустріли в німецькому місті Бонн, далі вона попрямувала до нідерландського Амстердама...
"Крим. Золотий острів у Чорному морі" – так називався виставковий проєкт, створений силами Національного заповідника "Херсонес Таврійський", Керченського державного історико-культурного заповідника, Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди Музею історичних коштовностей України.
| Відвідувачі виставки розглядають кримські експонати. Фото: Радіо Свобода |
"В Україні такої виставки не було ніколи. І ми думали про те, що коли виставка повернеться, її обов'язково треба буде показати в Києві. Тому що Крим – це клондайк, там немає перерв в розвитку, всі племена і народи пройшли через цю територію", – розповідає Людмила Строкова, археологиня та історикиня, яка з 2004 по 2016 роки була завідувачкою Музею історичних коштовностей України. Зараз вона очолює Національний музей українського народного декоративного мистецтва. І саме Людмила була однією з організаторок виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі".
Попри сподівання Людмили, в Україні ця експозиція поки так і не відбулася. В 2014 році, одразу після анексії Криму, російська влада від імені кримських музеїв подала в суд, аби забрати коштовності собі.
"Сама виставка включає понад 500 експонатів. Там представлені предмети античності з готських поховань, зі скіфської та пізньоскіфської доби.
Цінність цієї колекції не в тому, що там були представлені предмети із жовтого та білого металу. Іноді в музеях буває, що невеличкий предмет з деревини або з каменю цінніший, ніж прикраса з золота. Бо він унікальний і в світі такого більше немає.
Такі предмети були на цій виставці. Наприклад, глиняні ємності у вигляді баранчиків, статуя, яку називають "Змієнога богиня"", – каже Ельміра Аблялімова, кримськотатарська активістка та колишня директорка Бахчисарайського історико-культурного заповідника, яка пережила захоплення Криму в 2014-му.
| Експонати кримської колекції на виставці в Амстердамі. Фото: Радіо Свобода |
"Понад 90% того, що надав Крим – це матеріали, які були отримані під час археологічних розкопок за часів незалежності України. Взагалі ця виставка народилась з лакових китайських шкатулок I сторіччя нашої ери. З сарматського поховання в Усть-Альмінському могильнику – це Бахчисарайський район", – додає Людмила Строкова.
Такі лакові шкатулки знаходили і в інших місцях, але ця знахідка – найзахідніша. Вони зберіглися в гарному стані, бо вкриті лаком.
"Кримські археологи почали шукати, хто міг би відреставрувати ці дві лакові шкатулки. Знайшли грантові можливості. Майстер лакових справ з Японії, який відреставрував їх. І коли вони повернулися з Японії вже у реставрованому вигляді, виникла ідея зробити таку виставку і показати тисячолітню історію Кримського півострова як перетину різних культур", – розповідає Ельміра Аблялімова.
Читайте також: "Культурний обмін": як росіяни підірвали Михайлівський собор, а потім присвоїли собі його мозаїки
Відкрилася виставка в Амстердамі
Після шаленого успіху в німецькому місті Бонн у 2013 році, на початку наступного року виставка переїхала до нідерландського Амстердаму. Події на Майдані, які саме в цей час йшли до своєї кульмінації, зробили цьому проєкту додаткову рекламу.
Вхід до музею Алларда Пірсона із афішею виставки. Фото:
|
Тому 6 лютого 2014 року з величезним ажіотажем виставка відкрила свої двері для відвідувачів музею Алларда Пірсона. Саме того лютого, який назавжди змінив нашу історію.
"Коли відкривалася виставка в Амстердамі, прилетіли всі директори музеїв, і ми в той самий день, перед відкриттям, підписали додаткові угоди про продовження виставки до 31 серпня 2014 року. Я товаришувала з кримськими колегами, була знайома не один рік, і мені було приємно з ними. Були неформальні розмови з приводу того, що відбувається в Україні. Зокрема, з один з директорів сказав таку фразу: "У нас раніше не вийшло, ну думаю на цей раз у нас вийде"", – ділиться спогадами Людмила Строкова.
Поки Україна намагається оговтатися від анексії Криму, а Росія розпалює війну на Донбасі, у далекому Амстердамі виставка продовжує успішно експонуватися. Вона завершилася влітку 2014 і вже 4 вересня експонати з київського Музею коштовностей повернулися в Україну.
А що ж сталося з кримською частиною експозиції? Музей Алларда Пірсона опинився перед непростим вибором: віддати експонати анексованим кримським музеям або Києву, адже цінності є власністю держави Україна. Розсудливі нідерландці вирішили перекласти тягар рішення на інших і оголосили: або рішення винесе суд, або Росія та Україна самі порозуміються між собою.
Читайте також: Заряджена гармата у Кремлі, загублений дзвін та інша спадщина Мазепи, яку привласнила Росія
Перша судова суперечка, де Росію визнали агресором
19 листопада 2014 року кримські музеї, які почали співпрацювати з окупаційною владою, подали позов до Окружного суду Амстердаму з вимогою повернути експонати саме їм, тобто на територію анексованого Криму. У відповідь Київ подав власний позов, аби коштовності повернули державі, якій вони належать – Україні.
"Росіяни сильні у поверненні і захисті своїх культурних цінностей ще з часів Другої світової війни. І є консультантами багатьох нідерландських музеїв стосовно правових питань", - каже Андрій Карнаухов, один з провідних українських юристів у сфері культурної спадщини та права інтелектуальної власності. Саме він очолює команду українських юристів, які працюють над цим процесом.
| Амстердамський адвокат, що захищав інтереси України після засідання апеляційного суду, 26.10.2021. Фото: Укрінформ |
"Але і у нас теж є досвід захисту культурних об'єктів. Ми виступили локальними експертами з українського права – для нас це питання честі та репутації. Нам важливо захищати Україну", – додає Андрій Карнаухов.
В одну команду об'єдналися одразу декілька українських міністерств, а сам процес щодо повернення експонатів став справжнім прецедентом і привернув увагу всього світу.
"Насправді, це перший судовий спір між державою Україна і державою Росія, у якому Росію було визнано державою-агресором, а Крим був визнаний окупованою територією.
Ця справа показала реальне обличчя Росії – гравець в наперстки. Адже формально Росія не присутня в цьому спорі як сторона. Є чотири начебто українські музеї, які сперечаються і вимагають від нідерландського музею повернення колекції на територію окупованого Криму.
Одразу після окупації на території всі музеї з цими ж назвами були створені як російські музеї. Але проти нас досі виступають українські юридичні особи. Це нонсенс, тому що учасником процесу є держава Україна, яка вимагає, щоб ця колекція була повернена на територію, що не окупована", – каже Андрій Карнаухов.
Доводити незалежність інтересів музеїв окупованого півострова росіяни найняли найдорожчих юристів. Вони намагалися використати демократичність українського законодавства проти нас самих, і зачепились за статус Криму, як автономії у складі України.
| 8 Зал засідання апелційного суду в Амстердамі 26.10.2021. Фото: Укрінформ |
"Конституція Криму передбачає, що Автономна республіка може мати у своїй власності певні активи, але культурні цінності регулюються іншим законодавством. Але культурні цінності або приватні, або це складова Національного музейного фонду. Є єдиний орган, який в праві розпоряджатися державними культурними цінностями – це Міністерство культури. Наші опоненти були дуже здивовані, коли суд першої інстанції застосував норму міжнародного права і міжнародної конвенції щодо зобов'язання повернути ці артефакти власнику", – розповідає Андрій Карнаухов.
Після суду першої інстанції, який у грудні 2016 року виніс рішення на користь України, складний процес продовжився, бо росіяни подали апеляцію і привезли в нідерландський суд кримських музейників-колаборантів.
"Я була єдиним свідком від початку до кінця в цій історії – наші голландські юристи вважали, що дуже важливо, щоб я була присутня на засіданнях і навіть виступила як свідок. Пам'ятаю тоді я не хотіла їхати, я розуміла, що там будуть колеги з Криму. Врешті, ми робили вигляд, що одне одного не бачимо", - згадує Людмила Строкова.
Андрій Карнаухов каже:
"Ця справа мене зробила ще більше українцем, ніж я був. І кожен з нас, хто брав участь у цій справі, відчував дуже серйозну відповідальність за те, що ми робимо. Ми розуміли, що не маємо права на жодну помилку".
Щоб досягти результату, команді, яка відстоювала інтереси України, довелося навіть замінити суддю, бо наші юристи знайшли його зв'язок із росіянами в минулому. А заміна судді в Нідерландах – дуже незвичне явище. Для українців на судових засіданнях теж було багато незвичного.
"Судді та адвокати, які з’являються в мантіях, вони спокійно приїжджають на велосипедах на судове засідання. А ще ми входимо в процес з гаджетами, тому що книги вже морально застарілі, законодавство весь час змінюється. І тут наші колеги дістають печатні фоліанти з закладинками і починають читати положення 60-х, 50-х років, які дійсні й до сьогодні. Все пописано фломастером або олівцем, із закладинками, і все це використовується як аргументація", – каже Андрій Карнаухов.
Наразі розгляд російської апеляції продовжується. Ситуація для окупантів ускладнилась через те, що після повномасштабного вторгнення нідерландські юристи, які з ними співпрацювали раніше, тепер робити це відмовилися – репутація дорожча за гроші. Та боротьба за цінності триває – і за матеріальні чи історичні, як кримське золото, і за нематеріальні – як-от ідеали свободи та справедливості.
| Експонат з виставки. Фото: Радіо Свобода |
"Росія дуже добре використовує культуру як інструмент політики. На сьогоднішній день біля 100 000 кримських музейних експонатів є частиною музейного фонду Російської Федерації, тобто вони привласнили це вже офіційно.
Також ми фіксуємо сьогодні незаконні археологічні розкопки на території Криму. Проблема в тому, що ми не можемо відслідкувати, що, яка кількість артефактів була знайдена, і яка їх подальша доля. Вони залишаються як в кримських університетах, так і були передані в кримські чи російські музеї.
І ще ми сьогодні фіксуємо так звані "реставраційні роботи", які призводять до втрати автентичності об'єктів культурної спадщини", – каже Ельміра Аблялімова.
В українців попереду ще багато роботи – разом із поверненням Криму нам треба вести боротьбу і свої цінності – колекції кримських музеїв, а також те, що росіяни встигли туди вивезти з окупованих територій цьогоріч.
Читайте також: Історія скіфського золота з Мелітополя, яке українці знайшли, потім закопали та не змогли врятувати від Росії
Серія статей за мотивами подкасту "Чому вони крадуть?" створена у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Виробництво: 435 ФІЛМС
Шоураннери: Корній Грицюк та Анна Паленчук
Сценаристи: Корній Грицюк та Юрій Марченко
Голос подкасту: Юрій Марченко
Продюсерка: Анна Паленчук
Звукорежисер: Василь Явтушенко
Асистентка: Ірина Терлецька
Проєктна координаторка: Олена Кірічек
Менторка проєкту: Світлана Рудюк