Зберегти Київ: чи прийме виклик нова керівниця Департаменту охорони культурної спадщини

Численні втрати на мапі історичного Києва, хаотична нова забудова, неспроможність захистити юридично пам'ятки, що руйнуються, відсутність співпраці із іншими владними структурами – приблизно в такому стані Департамент охорони культурної спадщини КМДА отримав нового очільника. Стало відомо, що без перебільшення "скандальний департамент" (оскільки у інформпросторі він дійсно здебільшого фігурує лише тоді, коли в Києві нищать чергову історичну будівлю) очолить юристка Марина Соловйова.

Попереднього керівника Департаменту Олександра Нікоряка звільнили після того, як Українська правда опублікувала відео з вечірки, яку він організував під час комендантської години та повітряної тривоги в одному зі столичних ресторанів. З червня Департамент перебував без очільника.

Офіційне призначення Марини Соловйової має відбутись сьогодні, 21 серпня. УП.Життя зібрало думки архітекторів та громадських активістів, які виклики стоять перед новою очільницею Департаменту та чому його робота важлива не лише для столиці.

Новин про призначення голови Департаменту охорони культурної спадщини чекали багато киян, що опікуються історичною архітектурою столиці чи цікавляться її історією. Окрім чекання, активісти створили петицію на сайті КМДА з вимогою призначити очільником Департаменту охорони спадщини відомого в Києві пам'яткоохоронця та дослідника київської історії Дмитра Перова. Петиція набрала 6057 голосів.

Тим часом руйнація унікальних пам'яток в Києві не зупинялась. Так, промовистим прикладом стало знесення унікального будинку на Подолі – 10 серпня по вулиці Ярославській, 13-б зруйнували 200-річний будинок, який складав частину історичного "дерев'яного" Подолу. Увагу на це звернула звернула Народна депутатка Анна Бондар.

Подію, що набула великого розголосу, прокоментутвало Міністерство культури і забудовник. У відомстві повідомили, що дана будівля не мала охоронного статусу. А забудовник про те, що це не знищення, а реконструкція.

Тож новини про призначення Соловйової нагодились, можна сказати, вчасно. Щоправда, поки не відомо, яку стратегію розвитку Департаменту запропонує нова очільниця.

Заступником пані Марини все ж стане активіст Дмитро Перов, за призначення якого і була створена петиція на сайті КМДА.

На Подолі знесли 300-річний будинок. Фото: Facebook Дмитра Перова

У фаховому середовищі ширились думки, що Перову через брак досвіду на управлінській посаді та роботи в державних структурах можуть запропонувати іншу посаду в Департаменті, як, зрештою, й сталось.

Принаймні зі стратегією змін у Департаменті, як її бачить Дмитро Перов – все більш прозоро, оскільки після розголосу навколо його ймовірного призначення, Перов зустрічався із мером, Віталієм Кличком і презентував свою програму.

Презентація вміщувала шість основних ключових проблем, які, на думку Перова, є на сьогодні в роботі Департаменту охорони культурної спадщини, а також пропозиції, за рахунок чого можна цю ситуацію змінювати. У фокусі, звісно, конфлікти із забудовниками – які все частіше завершуються не на користь захисників спадщини – себто, не на користь Києва, який дедалі частіше позбувається своєї історії.

Читайте також: Призначили очільника: У КМДА повідомили, хто відповідатиме за захист культурної спадщини

Як у Києві зникають унікальні пам’ятки

Лише за останні кілька місяців кияни могли спостерігати, як раз по раз "старий Київ" позбавляють частинки його справжнього обличчя. У серпні 2023 зруйнували вже згаданий будинок по вулиці Ярославській, 13-б, а в квітні намагались знищити "Будинок з комахами", який по вулиці Володимирській, 93. Він міг стати жертвою "нової забудови" – активістам вдалось зупинити демонтажні роботи, зараз справа перебуває в судах.

Схема переважно завжди одна й та сама: є історична будівля, яку як цінну визначають дослідники історії, але яка не має охоронного статусу (або надання такого статусу затягується на роки).

За ці роки старовинна будівля, яка очікувано потребує певного нагляду і догляду – проте не отримує його – починає руйнуватись – або через недогляд, або через умисні дії – наприклад, підпал (часто це стосується дерев'яних будівель).

Згодом приходить забудовник, який ставить риторичне запитання: хіба ж це цінність – гляньте на цю печальну картину (руйнування, творчість вуличних художників, ночівля для безхатьків) – а далі все відбувається знову за звичною схемою: риштування – техніка для знищення будівель – нова "свічка". І так до безкінечності (точніше, поки не закінчаться історичні будинки в Києві…)..

Унікальні старовинні будівлі руйнуються в Києві. Фото: Facebook Дмитра Перова

Саме в цей ланцюжок періодично вриваються активісти, яким, дивом вдається зупинити нищення. Але при цьому вони застосовують максимально складний шлях: здебільшого починається зі звернення власне до профільного Департаменту КМДА, в екстреному арсеналі якого поки що є лише "приписи". Тобто, забудовнику дають папірець, на якому написано, що будівля цінна – якщо іронічно потрактувати такий припис – буде щось на кшталт: "будь ласка, зупиніть роботи і не руйнуйте нам Київ". Папірці зупиняють забудовників не часто.

Ще варіант: звернутись до Київського департаменту Благоустрою, який має техніку й повноваження зупинити незаконне знесення, скажімо, демонтувати будівельні паркани. А далі довгий шлях судів, боротьби і розголосу в ЗМІ та соцмережах.

Дмитро Перов займається захистом історичної забудови протягом 7 років. Facebook Дмитра Перова

До оголошення інформації про призначення, УП. Життя попередньо поговорили із майбутнім заступником очільниці Дмитром Перовим, який, власне провадить таку боротьбу "в полях" вже 7 років. В Департаменті планує продовжувати її вже "легально". Точково обговорили його стратегію змін, яку попередньо схвалив мер Кличко.

Що планує змінювати заступник голови Департаменту

За словами, активіста, потрібно змінити роботу самого Департаменту. Зокрема, налагодити співпрацю із різними структурами, наприклад із київською поліцією. Відзначає, що з ситуацією, яка є в підрозділі КМДА зараз – для нього майже нічого не зміниться.

"Я так само дзвонитиму в поліцію, називатимусь і чекатиму на лінії, щоби повідомити, де руйнують цінний будинок, щоби викликати наряд", – каже Перов.

Читайте також: Скорбота Покорщини: як Україна вбиває свою історію

Першими ефективними змінами, на думку активіста, має стати розширення повноважень відомства. Зокрема створення мобільних служб, які мали би повноваження зупиняти неправочинні дії забудовників.

"Якби у Департаменту охорони культурної спадщини була своя така технічна служба, набагато простіше було б доносити інформацію про те, що будинок є пам'яткою і на ньому проводити роботи без погодження департаменту, без погодження МКІП, заборонено. І не слід такі вимоги ігнорувати", – каже Перов. Також пропонує розширити штат працівників, які могли би перебрати на себе частину роботи інспекторів.

"У нас зараз є інспектор – він і виявляє порушення, і складає приписи, і проводить розмову з тими людьми, які виконують роботи. Дуже багато функцій покладено на одну людину. Окрім нього має бути технічна служба, окремо має бути служба моніторингу – з людьми, які би реально жили містом, люблять це місто, які би не за найвищу в світі зарплату, скажімо, ходили старим Подолом і дивилися: Ага, ось тут з'явився якийсь підозрілий паркан, треба перевірити інформацію", – каже Перов. На його думку, достатньо одного працівника, який буде обходити історичний центр і здавати щотижневий звіт.

Дмитро Перов каже, що наразі моніторинг і інформування відповідних інстанцій тримається виключно на небайдужих активістах, як він сам.

Ще один виклик, на думку Перова – чітко оркреслити повноваження Департамента, який представляє фактично місто, і Мінкульту, який представляє державу. До слова, частина пам'яток страждає не лише від знищення, а й від варварської "реконструкції", навіть маючи охоронний статус, як то спостерігали нещодавно на Рейтарській, 37. Дозвіл на проведення реконструкції видавав Мінкульт. Тож ще однією больовою точкою у збереженні пам'яток на сьогодні – є неузгодженість і непрозорість у роботі обох відомств.

"У Києві, якщо говорити про якусь конкуренцію між містом і державою, то, на сьогодні – це від’ємна конкуренція. Скажімо, Гостинний двір держава намагається реставрувати з 2012. Зараз зміни лише на гірше. А Київ чомусь для збереження пам'яток не залучає можливості "Великої реставрації" (президентська програма, яка діє в Україні з 2021 року.– ред) яка навіть під час повномасштабної війни, працює, скажімо на Тернопільщині – зараз там реставрують замки", – каже Перов.

Читайте також: "Будинок із комахами" в Києві внесли до держреєстру нерухомих пам'яток

Щоби подолати таку "сумну конкуренцію", а радше перекидання відповідальності між МКІП та Департаментом Перов пропонує чітко визначити сферу повноважень кожного з відомств. А переліки наданих дозволів зробити публічними.

Системного захисту пам’яток столиця, за словами Перова, особливо потребуватиме, коли в Україні почнуть відбудовувати зруйнований фонд і закордонні інвестиції зайдуть, зокрема, і на відбудову столиці. За прогнозом активіста, випадки руйнування історичних будівель будуть траплятись ще частіше.

Отже, сваволя забудовників, як би це сумно-іронічно не звучало, активізуватиметься прямо пропорційно тому, як відступає ворог на фронті.

"Чим більше війна буде рухатися до свого логічного завершення – тим більше будуть активізовуватись бізнеси, девелопери, забудовники. Швидше за все, цей будинок, який зруйнували днями на Подолі, це лише вершина айсбергу. Є дуже багато кейсів, про які ми поки що не знаємо", – сказав Перов.

"Оживити" Департамент і говорити з людьми

Щоби змінити ситуацію зі збереженням цінних пам'яток Києва, Департаменту потрібно якомога більше залучати громадський сектор, щоби прискорити надання необхідних охоронних статусів цінним об'єктам. Про це УП.Життя розповів екснардеп, громадський активіст Ігор Луценко. Нагадує про руйнування будівлі на Подолі, підкресливши, що пам’ятка не мала охоронного статусу.

Ігор Луценко підкреслив, що багато будівель не мають охоронного статусу. Фото: Facebook Ігоря Луценка

"Київ не має так багато будинків, старших за 150 років. Це штучні екземпляри. Тому найперша задача департаменту: провести нормальну роботу по захисту існуючих пам’яток і активізувати надання всіх можливих охоронних статусів", – каже Луценко, підкреслюючи, що забудовники зацікавлені, щоби штучно уповільнювати процес надання охоронного статусу пам’яткам.

Також підкреслює, що варто шукати шляхи для реставрування культурної спадщини, при якому вона не втрачатиме своєї історичної цінності.
"Тут важливо не лише зупиняти забудовників, яким заважають пам'ятки, й вибивати кошти з них через суди – а ще й створювати прецеденти й шукати таких людей, які сприяли би комерційно успішному відновленню реставрації пам’яток і експлуатації в тому вигляді, в якому вони ідеально відповідають статусу пам’ятки", – каже Луценко.

Департаменту досі бракує актуального реєстру історичних пам'яток – наголосив Арсеній Фінберг, фундатор екскурсійного бюро "Цікавий Київ", який розробляв такий реєстр спільно із Департаментом охорони культурних пам’яток у 2017. Мапа мала допомогти моніторити стан цінного насліддя Києва і навіть бачити роботу інспекцій департаменту в реальному часі.

За словами Арсенія Фінберга, проєкт не завершили. Зараз він лишається актуальним – моніторінг об’єктів, які можуть зазнати незаконного руйнування, – один із викликів перед Департаментом. Інший виклик, який уповільнює і часто зводить нанівець старання захисників – за словами Фінберга – недосконале законодавство.

Арсеній Фінберг брав участь у розробці мапи цінної забудови. Фото: Facebook Арсеній Фінберг

"Передусім потрібна велика робота з лобіювання, прийняття правильних законів через Верховну Раду. Зараз місто майже немає жодних важелів, якогось впливу на забудовників. Крім того, для всіх власників або орендарів історичних будинків обов'язковим є заключення охоронного договору. Наскільки мені відомо, такі охоронні договори, заключення близько з 10%", – каже Арсеній Фінберг. Додає, що непрозорість роботи як Департаменту так і Мінкульту не дає зрозуміти, за що відповідає кожна зі сторін. Радше бачимо "перекидання" відповідальності.

Департамент охорони культурних пам’яток Києва зараз сприймається радше як "нежива структура", яка опікується лише скандалами і не робить нічого задля попередження руйнації пам'яток. На цьому наголосив у коментарі УП.Життя колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Юліан Чаплінський був головним архітектором Львова. Фото: Facebook Юліана Чаплінського

"Майже щотижня – чуємо, що там десь старий будинок розібрали, там десь старий купецький будинок трактором переїхали. І оскільки це відбувається постійно, то складається враження, що якогось департаменту чи управління просто не існує", – каже Юліан Чаплінський.

Щоби змінити такий імідж установи та зробити її повноцінним учасником процесу збереження насліддя – новому очільнику варто виводити Департамент на новий рівень публічності, – зазначає Юліан Чаплінський: "Почати показувати якусь видимість життя, максимально опублічнити процеси, транслювати в Ютубі засідання консультативних рад, які відбуваються при департаменті, щоб показати, скільки є нововиявлених пам'яток архітектури, які заходи вжиті, щоби ці пам'ятки не руйнувались".

На прикладі вдалих кейсів у Львові, додає, що важливо інформувати мешканців, які живуть в пам'ятках архітектури, щоб вони не займалися побутовим вандалізмом, відкривати консультативні заходи щодо того, як можна покращити історичні будинки, запровадити програму співфінансування реставрацій. Підкреслює, що мешканці міст зазвичай гостро реагують на новини про знесення пам’яток, але байдужі до ситуації, коли історичне насліддя "повільно вмирає".

"Коли у Львові я працював головним архітектором, а Лілія Онищенко понад 10 років очолювала управління охорони історичної спадщини міської ради – я щодня бачив новини в Фейсбуці, взаємодію з мешканцями. Спостерігав ходи на випередження: коли хтось купував якісь об'єкти цінні – збирались ради, вносилися багато об'єктів до реєстрів. Було багато судових процесів. Про все це інформували мешканців. По Києву не бачу жодної роботи з суспільством – ані системної роботи, ані стратегії", – каже Юліан Чаплінський.

Нагадує, що коли у Львові впроваджували стратегію розвитку середмістя – було розроблено пішохідну зону, відреставровано десятки пам’яток, залучено ґрантові кошти – крок за кроком про це інформували львів’ян.

Водночас колишній головний архітектор Львова наголошує, що будучи на посаді заступника міністра – зробив висновок: Київ ієрархічно зарегульований і це ускладнює зміни, які би могла зробити на відповідальній позиції людина-реформатор. Тож мусить заручитись підтримкою.
"Оскільки головний виклик – протистояти переважно забудовникам, у яких в голові, в очах метри квадратні, які вони там побудують. І протистояти цьому великому капіталу, який дуже часто є ще й криміналізований, дуже складно, коли не має підтримки, наприклад, безпосередньо мера, або якихось політичних сил, які можуть підставити плече", – каже Чаплінський.

Архітекторка, громадська активістка, нардепка Анна Бондар, яка була однією, хто надав публічного розголосу руйнування будинку на Подолі, наголосила в коментарі УП. Життя, що критична ситуація в полі охорони пам'яток складається через непрацюючу систему і невідповідність ресурсу – поставленій задачі.

Анна Бондар наголосила, що в Києві мають проводити конкурси на відповідальні посади. Фото: Facebook Анни Бондар

"Ми хочемо, щоби пам’яткоохоронне законодавство виконувалось і маємо в Києві 6 інспекторів з охорони культспадщини. Це при тому, що тільки на старому Подолі сконцентровано 3,5 тисячі пам’яток", – каже Анна Бондар, наголосивши, що зараз не бачить зацікавленості з боку політичних сил.

"Основний виклик будь-якого департаменту – це стан сфери, якою він опікується, наявність чи відсутність політичного інтересу з боку міської ради до цієї сфери та зацікавленість фахівців та громадськості в змінах. Наразі можу констатувати – сфера в занепаді, інтересу з боку політиків – немає, а ось громадськість все більш активно висловлює своє незадоволення", – прокоментувала Бондар, додавши, що в Києві зараз спостерігається відсутність узгодженої позиції щодо меж і режимів використання пам’яткоохоронних зон і незахищеність визначних об’єктів, які не є пам’ятками.

"Також проблемою є відсутність охоронних договорів, відсутність публічності роботи як Департаменту, так і Консультативної ради", – підсумовує Бондар.

Щоби покращити ситуацію в полі захисту культурної спадщини Києва, новий очільник Департаменту, на думку Бондар, має зробити реальну оцінку справ із збереженням культурної спадщини міста.

"І зробити цю оцінку публічною. Потім зібрати якомога більше людей — політиків, фахівців, громадськість, власників пам’яток і розпочати публічну дискусію про шляхи вирішення проблем", – каже Анна Бондар, додаючи, що посада очільника Департаменту вимагає, на її думку, обов'язкового проведення конкурсу, під час якого кандидати мають представити власну програму зі збереження культурного насліддя.