Параджанова реабілітували через 50 років після судилища над режисером

Національна комісія з реабілітації за поданням Український інститут національної пам'яті (УІНП) реабілітувала українського кінорежисера вірменського походження Сергія Параджанова. Про це, з нагоди 100 років з дня народження митця, повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Читайте також: Мистецький бунт: за що ми любимо Сергія Параджанова

"Маємо дійсно історичну новину - Сергія Параджанова реабілітовано! Пів століття пройшло з часу судилища над ним, але тепер і в юридичному плані справедливість торжествує. Приємно писати про це у столітній ювілей з дня народження ключового автора українського поетичного кіно", – написав Антон Дробович.

За словами голови інституту, реабілітувати ім’я кінорежисера вдалося на останньому засіданні національної комісії з реабілітації 20 грудня 2023 року. На підтримку розгляду цієї справи виступали Офіс Президента України та українські правозахисники, зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Сергій Параджанов. Фото: Український інститут національної пам'яті.

"Завдяки їм [членам комісії, – прим.] історична правда перемагає забуття і репресії, а також зʼявляється надія, що згодом будуть розглянуті й інші складні та резонансні справи українських дисидентів, яких судили в СРСР як за політичними, так і за сфабрикованими загальнокримінальними статтями", – додав голова УІНП.

100 років від дня народження Параджанова

УП.Культура підготувала нарис про митця і його бунтарство як художній метод, за який він був змушений сидіти в радянській в’язниці.

Сергій Параджанов створив низку фільмів, таких як "Тіні забутих предків" і "Колір гранату", започаткувавши ними хвилю українського поетичного кіно.

Прем’єри кінострічки "Тіні забутих предків" відбулася 4 вересня 1965 року в київському кінотеатрі "Україна". На цьому показі Іван Дзюба вийшов на сцену з промовою щодо масових політичних репресій, а Василь Стус виголосив своє відоме "Хто проти тиранії та диктатури – прошу підвестися!".

Як йдеться на сторінці УІНП, у червні 1966 року з’явилася Постанова ЦК КПУ "Про серйозні недоліки в організації виробництва кінофільмів на Київській кіностудії ім. Довженка". Тоді критика стосувалася стрічок "Криниця для спраглих" авторства Івана Драча та Юрія Іллєнка, "Звірте свої годинники" Ліни Костенко та Юрія Ілляшенка, а також сценарія Сергія Параджанова до фільму "Київські фрески".

У 1973 році Параджанова засудили на 5 років таборів суворого режиму за статтею "за гомосексуалізм". Проте усі розуміли, що насправді його судять за підтримку дисидентів, адже у вироку були статті "за спекуляцію" та "за український націоналізм".

Читайте УП.Культура у Telegram