Менше 10% українських дизайнерів вважають прийнятною заробітню плату, яку отримують – опитування
Менше 10% українських дизайнерів переконані, що отримують справедливу оплату за свою роботу. Більшість не погоджуються з демпінговими цінами та готові надавати ситуації розголосу, щоби завадити цьому.
Про це йдеться у дослідженні "Дизайн + етика. Дослідження стану професійної етики в українському дизайні" від ініціативи Design for Ukraine.
В опитуванні, яке проводили з 1 липня по 10 вересня, взяли участь 156 респондентів. Учасники заповнювали гугл-форму з понад сотнею запитань.
Результати дослідження показали, що лише 9,8% дизайнерів вважають достатньою свою заробітну плату. Водночас 50,3% переконані, що оплата часто є недостатньою, а 65,1% вказали, що сума заробітку сильно залежить від клієнта або проєкту.
Також опитування показало, що 63% спеціалістів готові ігнорувати занижені ціни на тендерах, оскільки не хочуть витрачати час на суперечки або невигідні замовлення. Вони шукають платоспроможних клієнтів та працюють над власними проєктами.
Дизайнери вважають, що демпінг – це знецінення праці та професії, тому відмовляються від тендерів. На їхню думку, це шкодить ринку та провокує нездорову конкуренцію, що призводить до низькоякісного результату.
Утім, частка респондентів припускає, що демпінг з'явився через те, що замовник не знає ринку, тому готові з ним до діалогу та пояснювати, чому потрібно підвищувати вартість.
Водночас інша частка опитуваних не вірить, що скарги та розголос можуть щось змінити. Вони вважають, що на низьку ціну завжди може погодитися інший виконавець. Дехто не знає, куди можна звернутися зі скаргою, щоб досягти результату.
У разі демпінгу цін лише 9,2% дизайнерів готові звертатися до замовників для перегляду цін, а 7,9% – відмовляються від участі та будуть надавати інформації розголосу, щоб заниження цін не стало нормою.
Разом з тим, у кризовій ситуації 95,4% фахівців готові на безоплатну роботу у форматі волонтерства, а 73% вважають безоплатну роботу прийнятною для громадських ініціатив. Також у дослідженні вказано, що для 75% волонтерська робота може бути прийнятною за умови, що вона виконується для морального задоволення самого дизайнера. Близько 60% готові підтримувати розвиток професійної спільноти безкоштовно і тільки 1,3% вважають неоплачувану роботу неприйнятною.
Серед інших причин, чому дизайнери готові погодитися працювати на волонтерській основі:
- захоплення темою (74,5%),
- суспільна або благодійна мета (74,3%),
- допомога друзям або знайомим (56,6%),
- розвиток професійних навичок (52%),
- додатковий проєкт не заважає основному навантаженню (48%),
- суспільний резонанс або популярність (46,7%),
- для портфоліо або рекомендацій (46,7%),
- замовник – неприбуткова або громадська організація (38,8%),
- проєкт має комерційний потенціал (32,9%),
- дизайнер вважає, що волонтерська діяльність – частина соціальної відповідальності (20,4%).
Однак 3,9% відсотків не довіряють замовникам, які пропонують такий формат роботи. Дизайнери вважають, що у такий спосіб організатори уникають справедливої оплати, а також це знецінює професію.
Повне дослідження можна прочитати за посиланням.
Дослідником проєкту став Микола Скиба, культурний антрополог, викладач Львівської бізнес-школи УКУ, співзасновник ГО "Агенція культурних стратегій", координатор освітніх програм ГО "Політея", член Коаліції дієвців культури. Видавничим партнером виступило видавництво ArtHuss.
