Українська художниця Алевтина Кахідзе проведе перформанс у Нантському музеї у Франції
Українська художниця, перформерка та кураторка Алевтина Кахідзе 19 березня представить перформанс у Нантському музеї образотворчого мистецтва у Франції. Подія відбудеться в межах виставкового проєкту "Рослини і люди", повідомляє музей.
Після перформансу художниця разом із кураторкою та мистецтвознавицею Наталією Маценко візьмуть участь у публічній розмові про сучасне українське мистецтво, роль митця в умовах війни, а також екологічні та політичні виклики сьогодення.
Про виставку
Виставка "Рослини і люди" досліджує взаємодію людини з живими організмами та довкіллям. У проєкті поєднані історичні та сучасні роботи – фотографії, малюнки, скульптури та живопис. Експозиція сформована з колекцій Нантського музею образотворчого мистецтва і регіонального фонду сучасного мистецтва FRAC des Pays de la Loire.
Серед представлених робіт – робота Кахідзе "Вторгнення", у якій художниця осмислює поширення інвазивних рослин як метафору людських завоювань і війни. Через цю метафору авторка звертає увагу на невидимі наслідки воєнних конфліктів.
Виставка триватиме до 26 квітня.
Хто така Алевтина Кахідзе
Алевтина Кахідзе – українська художниця, перформерка, кураторка та дизайнерка. Вона народилася 1973 року в Жданівці на Донеччині. Художниця є випускницею Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та Академії Яна ван Ейка в Нідерландах.
Кахідзе отримала Премію Малевича та брала участь у низці міжнародних мистецьких проєктів, зокрема у 7-й Берлінській бієнале, "Маніфесті 10" під час анексії Криму, а також у проєкті Working for Change в Марокканському павільйоні на 54-й Венеційській бієнале.
Із 2018 року вона є посланницею толерантності ООН в Україні.
У грудні 2025 року Міністерство культури призначило Кахідзе директоркою Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Це рішення спричинило дискусію в мистецькому середовищі: частина педагогів і громадськості розкритикувала процедуру призначення, тоді як інші представники культурної спільноти підтримали його як можливість реформування мистецької освіти.
