"Їхня молодість знову настане". Історії музичних присвят полеглим воїнам
Пам’ять про полеглих стає частиною музичної культури. Поп-виконавці створюють пісні-присвяти – і тим, кого знали близько, і тим, з ким не були знайомі. Така музика може стати інструментом посттравматичного зростання, вважають психологи.
"Музика та/або вірші – це можливість прожити біль без необхідності раціоналізації. Без ще більшого травмування – коли ми намагаємося пояснити, що саме відчуваємо", – каже Юлія Павлова, кризова психологиня і тренерка ветеранських проєктів.
Вона пояснює: проживання втрати, горювання – це процес прийняття світу без близької або значущої людини. Це побудова нового бачення майбутнього і збереження пам'яті про людину чи стосунки, які ми з нею мали. Творчість може стати допоміжною в цьому.
Водночас пісні-присвяти загиблим важливі й тим, хто нікого не втрачав, вони дозволяють переосмислити цінності, додає Юлія: "Музика, присвячені пісні, вірші тощо – це інструмент посттравматичного зростання і для авторів, і для тих, хто торкається їхньої творчості".
Зібрали для вас пісні-присвяти і історії полеглих воїнів, яким вони присвячені.
"Молодість"
У листопаді 2023-го Микита Леонтьєв, відомий як Enleo, презентував дебютний альбом і кліп на його головну пісню "Молодість". Ця пісня у стилі поп-рок присвячена полеглому 26-річному Герою України Данилові Подибайлу на псевдо Наруто. Попри трагічність присвяти – композиція життєствердна.
"Величезна трагедія України – війна забрала багато молодих людей, і Данило є одним із них. Саме про це я думав, коли писав пісню "Молодість". Проте я закладав у неї не трагічні сенси, а більш життєствердні – я хочу вірити, що всі ці люди, яких забрала війна, зможуть переродитися, скажімо так, у нових молодих людях, і тим самим їхня молодість знову настане", – каже Enleo.
Микита – з Маріуполя. Так само як і Данило. У кліпі "Молодість" знялися жителі міста, з яким Наруто грав у театрі. І яким через російську окупацію довелося покинути дім – про це розповіла мама захисника Марія Подибайло. Також вона пригадала, як перед створенням пісні їй зателефонував батько Микити Леонтьєва:
"Ми товаришуємо багато років, він розповів, що у сина є потреба написати пісню й присвятити її Данилові. Запитав, чи я не проти. Звісно, я дала згоду".
Данило Подибайло і Микита Леоньтьєв були знайомі, перетиналися в Маріуполі. Еnleо пригадує: "Данило жив звукорежисурою, був поетом, майстром із освітлення сцени і класним музикантом. Ми перетиналися в роботі, але, на жаль, я не знав його так добре, щоб багато спілкуватися поза тим".
Із власними піснями Данило виступав на мітингах, фестивалях, розповідає мама Марія: "На "Червоній руті" в Маріуполі у 2015-му здобув III премію в категорії "Акустична музика" зі своєю піснею "Чорні крила". Її присвятив пам’яті оборонця Маріуполя Андрія Назаренка, який загинув у червні 2015-го".
Мама згадує і ще одну пісню Данила – "Синьо-жовта балаклава". У ній Данило співав: "нехай стане зброєю серце, наповнене любов'ю".
Повномасштабна війна застала Данила в Маріуполі. Він зміг вибратися звідти, а потім – і з окупації в Бердянську. Наруто захищав Україну на Київщині, Харківщині, Донеччині. Був старшим пілотом розрахунку БПЛА "Ангел". Поліг захисник 1 червня 2023-го під Бахмутом.
"Син співав, як жив, а жив, як співав", – каже мама захисника. Вона частопрослуховувала пісню Enleo "Молодість" і, говорить, – щоразу та розкривалася для неї по різному. "Упевнена, що й сину вона сподобалася б. Пісня із сенсом", – додає Марія Подибайло.
SUPERNOVA
На початку 2025-го Enleo перезентував пісню SUPERNOVA з присвятою 33-річному саундпродюсеру Іллі Грабарю. Вони не були знайомі, та Микита багато чув про Іллю від його близьких – дружини Марії й молодшого брата Назара.
"Через їхні історії я дізнався більше про Іллю й отримав багато натхнення для написання пісні на Національний відбір Євробачення. Вона – від обличчя військового, який стикається зі смертю, і лише кохання дає йому змогу побороти зло", – каже Enleo.
Ілля Грабар жив на Київщині. Писав музичні твори, аранжував, створив студію звукозапису. Рідні кажуть – якби не повномасштабна війна його чекало б велике майбутнє.
На початку березня 2022-го разом із братом Ілля записався у тероборону, через місяць став до лав Збройних Сил України. Був командиром відділення.
"Ми заручилися ще до вторгнення, а в травні 2022-го планували церемонію розпису, де мали бути тільки наші рідні, – розповідає Марія Грабар. – Та плани довелось посунути. А коли Іллі на тиждень дали відпустку, він сказав, що у нас буде справжнє весілля. Наше життя у шлюбі тривало лише 5 місяців".
24 грудня 2022-го Ілля, рятуючи побратима, загинув під Бахмутом.
Перед тим, як випустити пісню-присвяту, Микита написав Марії та Назару.
"Він описав свою мотивацію і запитав дозволу. Сказав, що коли задумував пісню, мав образ солдата, який через любов намагається врятуватися і врятувати свій світ.
Шукає в любові, в коханні сили, щоб іти далі. Й у якийсь момент Микита зрозумів, що цей образ солдата для нього втілений в Іллі. Я уважно прочитала слова, багато разів прослуховувала пісню й мені вона відгукнулася. Бо дійсно – любов рятує, любов змушує триматися. І попри все – ти щасливий і вдячний, що вона в тебе є.
На весіллі над нашим столом була арка з написом "Любов завжди перемагає". Хоч Іллі вже фізично з нами немає, я можу сказати, що любов не помирає, вона залишається зі мною… Тішить, що історія Іллі, те, яким він був, надихає інших на створення чогось цінного. Ця пісня – частинка пам’яті про людину, яку ми дуже любимо", – каже Марія.
"Моя душа пуста"
"Друзі, вийшла моя пісня, яка почалася зі смерті Сергія Артемова і продовжувалась ще з багатьма смертями наших людей… ", – написала Аліна Кузнєцова, презентуючи твір "Моя душа пуста".
Сергій Артемов, якого вона згадує, був відомим у Дніпрі джазовим музикантом і композитором. Грав у бенді Vibe Trio.
"Я дуже люблю джаз. Під час однієї з поїздок у Дніпро я потрапила на виступ Vibe Trio. По-перше, я обожнюю контрабас. По-друге, Vibe Trio завжди грали особливу музику і наголошували, що вони не закладають якусь конкретну емоцію чи програму в твір – вони допомагають розкрити твою власну емоцію й історію. Ця ідея мені дуже близька".
Аліна познайомилася з Сергієм, підписалися одне на одного в соцмережі, побувала на концерті його авторської музики 26 липня 2021. "Мріяла на моєму улюбленому Leopolis Jazz Fest почути Vibe Trio, але, на жаль, цього не сталося. Мені не вдалося встановити з Сергієм більш тісний контакт. Почалася повномасштабна війна", – каже Аліна.
Сергій добровільно приєднався до ЗСУ. Мав псевдо Музикант. Звільняв з побратимами Херсонщину, потім воював на Бахмутському напрямку.
Захисник поліг 18 квітня 2023-го. Аліна Кузнєцова каже – їй сильно боліло від цієї втрати.
"На сьогодні смерть Сергія – найтяжча моя втрата з 24 лютого 2022 року. Після неї я почала писати пісню. Процес тривав, мабуть, рік. Т
оді у мене була депресія… І весь цей час друзі й знайомі писали у соцмережах про близьких, полеглих на полі бою. Тому пісня "Моя душа пуста" присвячена всім, хто загинув на війні і хто втратив на війні.
У кліпі я використала відеоматеріали моїх друзів, які воюють. Там майже немає постановочних кадрів і це для мене було важливо. Відео починається з Сергія і ним закінчується – де він на фронті між боями задумливо палить…", – каже Аліна.
Михайло Лишенко, клавішник Vibe Trio, де грав Сергій, згадує – незадовго до повномасштабної війни вони планували випуск альбому. Обрали вісім композицій – порівну його та Сергієвих. Основний матеріал записали за два дні, далі запис затримався, а потім – повномасштабне вторгнення.
"Перший реліз синглу ми присвятили до роковин загибелі Сергія – 18 квітня 2024. Це був один із його творів "Surveyor 4", написаний за мотивами невдалої космічної місії", – каже Михайло.
Міф залізного серця
Модерна опера "Ukraine – Terra Incognita. У 5 міфах" присвячена полеглому Василеві Сліпаку – кавалеру ордена "За мужність" I ступеня і Герою України. Він майже 20 років жив у Парижі, був солістом Паризької національної опери. У 2014-му повернувся в Україну, щоб захищати. Взяв псевдо "Міф", адже любив арію Мефістофеля з опери "Фауст".
Воював у Пісках, боронив Донецький аеропорт й Авдіївку. Мріяв продовжити кар’єру в Парижі. Та 29 червня 2016 року його – кулеметника в складі 1-ї штурмової роти ДУК "Правий сектор" – вбив російський снайпер на Донеччині.
Оперу з присвятою захиснику створювали кілька років й презентували у жовтні 2021-го в Львівській опері. Авторкою і режисеркою стала Уляна Горбачевська. Музику написала Марія Олійник. Олександра Суркопут – директорка проєкту, Юрко Вовкогон – менеджер. Допомагав у реалізації брат Василя Сліпака – Орест Сліпак (12 лютого 2025-го на 57-му році життя він помер у Бельгії).
"Опера поєднує давній український спів із фрі-джазом, симфонічною музикою, сучасною хореографією, абстрактним живописом, відео-артом і футурофолковими костюмами. Задіяні співаки й співачки, актори й акторки з різних музичних і театральних колективів України.
Після повномасштабного вторгнення частина творців опери воює, такі як я, після поранення вже списані з війська, є ще ті, хто волонтерить. До повномасштабної війни "Ukraine – Terra Incognita. У 5 міфах" ми презентували в Данії, США і Румунії. Зараз, щоби показувати оперу закордоном, шукаємо менші формати, без балету й оркестру", – каже Юрко Вовкогон.
Опера має п’ять дійств: "Міф роду", "Міф дому", "Міф любові", "Міф степу" і "Міф залізного серця".
"Це теми, навколо яких складають українські пісні упродовж століть. Мені більш близький "Міф степу" – це територія війни, де з одного боку є найбільша воля і найбільша звитяга, а з другого – найбільша небезпека. У цій частині звучать козацькі, чумацькі й рекрутські пісні.
"Міф залізного серця" присвячений герою, що залишає дім, залишає свою любов задля збереження роду, щоби зберегти найдорожче від знищення. Завдяки тому, що постійно знаходяться такі герої, ми ще досі живі. Одним із таких героїв є Василь Сліпак. І кожен із нас знає ще таких героїв серед своїх знайомих, близьких, друзів", – зазначив Юрко Вовкогон.
Цей текст у межах спецпроєкту "Музика і пам’ять" підготувала платформа пам’яті Меморіал завдяки донату на пам’ять від Благодійного фонду імені Іллі Грабаря – полеглого захисника і саундпродюсера.
Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
