Яким вийшов мюзикл "Ти [Романтика]" у кіно. Рецензія

 В український кінопрокат вийшов зафільмований мюзикл колективу МУР "Ти [Романтика]". Це реп–постановка про поетів Розстріляного Відродження, яка народилася з однойменного альбому цього колективу.

12 камер, що левітуюють театральною залою під керівництвом продакшену Film.ua, змогли не просто посилити видовищність вистави, а й надати їй ще одне життя – в іншому форматі. Зафільмовану постановку також показують у кінотеатрах за кордоном.

Кінокритикиня УП. Культура Соня Вселюбська розповідає, якою вийшла кіноверсія "Ти [Романтики]" та чому це прорив для українського театру.

Останніми роками харківське літературне середовище 1920–30-х років і життя митців у радянському Будинку "Слово" привернули чи не найбільшу увагу (ново)зацікавлених українською культурою. Митці різних галузей взялися рефлексувати над цим феноменом і навіть сформували творчий мінівсесвіт, у зв'язках якого легко загубитись.

Ще в 2017–му році режисер Тарас Томенко представив документальний фільм "Будинок «Слово»". У жвавому форматі наратор водив глядача епіцентром феєричного відродження й трагічного кінця української модерністської літератури.

Співзасновник МУР Олександр Хоменко, який в часи виходу фільму був іще школярем, був вражений документальною роботою Томенка. Кілька років по тому Хоменко дізнається, що Томенко має на підході епічну ігрову стрічку про поетів. І змонтує для фільму трейлер.

Кадр з ігрового фільму "Будинок "Слово" режисера Тараса Томенка

Місія Томенка вийшла далеко за рамки творчого режисерського втілення. Адже він насамперед вписав феномен Будинку "Слово" у сучасну українську попкультуру. Не лише викликаючи в народу інтерес, а й надихаючи молодих митців на нові творчі переосмислення минулого.

Прикладом цього є робота МУР над "Ти [Романтика]". Спочатку це був незвичний альбом на 18 пісень, що вийшов ще наприкінці лютого 2024-го. Він миттєво завірусився в інтернеті, збираючи полярні відгуки. Самі автори називають його "першим українським історичним альбомом–мюзиклом" і "хіп–хоперою". До запису долучилися поет Сергій Жадан, одеський гурт "Хейтспіч" та Львівський гурт "NAZVA".

Обкладинка альбому "Ти [Романтика]" від гурту МУР

І хоча такий експериментальний альбом прийшовся до смаку не всім, буде нечесно оминути його в цьому огляді. Автори навмисно осучаснили філософію письменників, створюючи формальне обрамлення для кожного. І це є логічним, адже формалізм, прагнення до експериментів та самопошуку на тлі трагічних національних змін – те, що характеризувало митців у 1920-х. Саме цей підхід був перенесений у видовищну рок-оперу на театральній сцені.

Вистава досить поетизовано розповідає про мешканців харківського Будинку "Слово" та представників української творчої еліти, які стали жертвами радянських репресій на початку ХХ століття. Сюжет розкручується через постать Павла Тичини та його талановитих сучасників. Втім, не варто очікувати перекази зі шкільних підручників, адже ця вистава, рівно як і оригінальний альбом, прагнуть зробити радикально інше.

Сцена з мюзиклу Ти [Романтика] від МУР

Фото: Олександр Авраменко

Вистава МУР "Ти [Романтика]" – це феєричне видовище, яке багато в чому отримує статус "перший". Це перший реп-мюзикл про письменників покоління Розстріляного відродження. Це перша вистава, яка подарувала глядачу Михайла Семенка в рожевій шубі й на підборах. І також це перша українська вистава, яка була так професійно зафільмована для масштабного кінопрокату.

Втім, осучаснення не обмежується екстравагантним одягом чи декораціями. Вистава постійно проводить паралелі з сучасністю. Коли хтось із героїв проговорює чи проспівує слова про російські репресії та війну, зі сцени відкрито говорять про сьогодення. Непроста доля української культури та циклічність національної історії – ось основні акценти, які розставляє постановка.

Кадр з фільму "Ти [Романтика] в кіно"

FILM.UA

Найважливіше, що статус першої масштабно зафільмованої театральної вистави здобув саме цей мюзикл. Експериментальність, що проявляється у піснях, сценарії, грі акторів та їхній взаємодії з публікою, чудово накладається на інший експеримент – спробу імплементувати в українську культуру жанр професійно зафільмованої театральної вистави.

Зафільмувати театральну постановку – це задача складна ідеологічно, адже йдеться не про перетворення театру в кіно чи навпаки. Це насамперед про пошук тонкого балансу, який збереже атмосферу театру, пріоретизуючи режисерські рішення, центральні мізансцени та гру. І "одружить" видовище з можливостями сучасної техніки відеозапису. І цей баланс творцям з обох боків, безперечно, вдалося знайти.

Виставу знімали на 12 камер упродовж декількох днів, а продакшеном керувала студія FILM.UA. Готовий кіноформат був змонтований з трьох різних виконань, що були записані в різні дні.

Кадр із зафільмованого мюзиклу "МУР. Ти [Романтика]"

FILM.UA

Камера починає фільмувати виставу з повної зали глядачів, яким пощастило дістати квитки на таке подвійне видовище – перформанс акторів і камер. Концентруватись на обличчях глядачів на початку – виправданий хід, адже вистава спрямована на постійну напівімпровізовану взаємодію з публікою. На додаток камера, спрямована з позиції публіки, дає можливість звикнути до POV на сцені та надати відчуття присутності перед тим, як кіноглядач зануриться у сцену.

12 камер вільно подорожують залою, надаючи глядачеві ракурси, що недоступні тим, хто сидить у партері. Це близькі плани на обличчя акторів, зйомка деяких персонажів знизу чи згори, що посилює драматизм у кадрі. Чи паралельний монтаж з дій зі сцени та реакцій у залі, що надає відчуття єдності. Загалом операторська робота дарує відчуття найкращого місця в залі. Врешті це робить "Ти [Романтика]" самостійним фільмом зі своїми продуманими кінематографічними рішеннями.

Коли в країні поширюється феномен гібридних жанрів кіно й театру, це свідчить про якість і неабиякий попит на театр, який, безперечно, присутній в Україні.

Наприклад, у таких світових епіцентрах театрального життя, як Лондон чи Нью-Йорк ця практика давно й широко розповсюджена. І не тому, що театр прагне злитись із кіноформою. А через досить банальну причину: дістати квитки на найкращі вистави – це удача, подібна до виграшу в лотерею. І подивитись виставу в кінотеатральному прокаті є єдиним рішенням.

Британський національний театр ще в 2009-му році заснував свій окремий продакшн зйомок найвідоміших вистав у співпраці з кінотеатрами країни. За ці роки ця формула настільки добре спрацювала, що торік кінотеатр відсвяткував свій 100-й кінотеатральний реліз.

Постер до кінопрокату зафільмованої вистави "Гамлет" з Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі, Велика Британія, 2025

National Theater, London

Авжеж це не скасовує того, що за можливості краще ходити в театр особисто чи навпаки ходити в кіно, щоб дивитись оригінальні фільми. Однак це безперечно найкращий альтернативний і дешевший спосіб подивитись театральну виставу. Тоді як театральна індустрія тільки отримує додаткову мотивацію, що гучні вистави продовжуватимуть життя в такому форматі. Тож "Ти [Романтика]" це прекрасний стартовий початок для такого культурного феномену, що нарешті відродився в Україні.

Читайте також :

Театральний кіноексперимент. В прокат вийшла кіноверсія нашумілого мюзиклу "Ти [Романтика]" про поетів Розстріляного відродження