Українська правда

Деколонізація України: скільки вулиць потрібно перейменувати у 2024 році

24 червня, 13:03

Громадська організація "Деколонізація.Україна" показала оновлену карту вулиць, які пропонують перейменувати згідно до закону про декомунізацію і деколонізацію. Про це організація повідомила у Facebook.

"Цифри можуть вже бути трохи меншими, бо громади часто надають інформацію з певним запізненням", – написали активісти.

На мапі видно, що найбільше вулиць потрібно перейменувати у Запорізькій (1011), Вінницькій (912), Одеській (581) та Харківській (656) областях.

Натомість найменше перейменувань потрібні для Тернопільської (22), Львівської (12) та Івано-Франківської (3) областей.

Громадська організація наголошує, що будь-хто в коментарях до оригінального допису може написати свою область, а в особистих повідомленнях отримати детальний список вулиць. Також на їхньому сайті є окрема інтерактивна мапа. 

На ресурсі вказують, що червоні позначки вказують на об’єкти, які ще не декомунізовано; зеленим позначено декомунізовані об’єкти; жовті позначки — об’єкти, які чітко не потрапляють під дію закону про декомунізацію, але мають бути демонтовані.

Громадська організація "Деколонізація. Україна" збирає дані про демонтовані, перейменовані об'єкти. Також збирають інформацію про топоніми та симфоли, які потребуть декомунізації і деколонізації.

Як перейменовують вулиці

Для того, щоб перейменовувати вулиці посадовці міських та обласних рад послуговуються законами "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" та "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Згідно із цим законами, культурними пам’ятками не можуть бути символи російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології. Також завдяки закону з’явилися правові підстави, щоб вилучати радянські пам'ятки з Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

З 2022 року крім зміни назв топонімів почали демонтувати російську символіку з фасадів будинків, прибирати пам’ятні знаки та скульптури на честь російських дієвців та прибічників їхньої влади.

В Києві досі невизначеною лишається ситуація з постаттю письменника Михайла Булгакова. Наразі Київська міська рада почала розгляд петиції про усунення згадок про нього з публічного простору. Раніше документ зібрав необхідну кількість підписів від киян.