"10 сторінок маячні". Леся Гасиджак прокоментувала рішення суду у позові про цькування
Директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак прокоментувала рішення Голосіївського райсуду Києва про відмову у задоволенні позову про захист гідності та ділової репутації. Гасиджак подавала до суду минулого року після того, як через зовнішність її почали цькувати в Мережі.
Стежте за поступом української культури в Telegram i WhatsApp!
Директорка музею Голодомору повідомила, що отримала текст рішення через тиждень після того, як його виніс суддя. "Можу написати вже офіційно: суддя став на сторону відповідача і відмовив мені у задоволенні позовних вимог", – додала вона.
"Якщо зовсім коротко (бо там 10 сторінок маячні), то обґрунтування відмови є таким: відповідач виклав на своїй сторінці оціночні судження, адже вживав фрази "на мою думку", "я вважаю", а оціночні судження не є дискримінацією. "Бо судження – це розумовий акт, оцінити його правдивість чи правильність неможливо, бо воно не входить до предмета судового доказування", – прокоментувала рішення Гасиджак.
Також суддя постановив, додала директорка музею, що вона є публічною особою, тож "межі допустимої критики щодо такої особи є значно ширшими, ніж щодо пересічної особи. Публічна особа, державний службовець повинні бути готовими до підвищеного рівня критики".
"І особливо прекрасне, – зазначила Гасиджак, – що слово в слово повторює аргументи відповідача і наводить на певні висновки: "про Позивачку написали тисячі дописів та коментарів, тому прийти до висновку, що саме оспорювана інформація вплинула на її психологічний стан неможливо. Так само, Позивачка мала подати позови на усі інші дописи і коментарі".
Директорка музею Голодомору переконана, що справу можна було виграти, але таке рішення не стало для неї несподіванкою. Також вона додала, що не планує подавати апеляцію: "Життя занадто коротке, аби його витрачати на гру. А немалі кошти, які треба було б сплатити як судовий збір я краще додатково задоначу на воєнні збори для перемоги".
Чому Гасиджак подала позов?
25 липня минулого року Міністерство культури та інформаційної політики опублікувало Facеbook-допис, у якому йшлося про етапи будівництва Музею Голодомору у складі Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Однак у коментарях під фото Лесі Гасиджак дехто почав писати образливі коментарі про зовнішність жінки. Юрист Клим Братківський на своїй сторінці у Facebook написав, що музей має очолити військовий, "який пройшов російський полон і знає реально, що таке голод". Також він писав, що нібито директорці "має бути соромно" представляти музей Голодомору "з таким виглядом".
Багатьох українців обурили дискримінаційні коментарі, і вони стали на захист Лесі Гасиджак. На скандал відреагував і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, зазначивши, що цькування людей за зовнішністю – неприпустиме.
"Вважаю абсолютно неприпустимими та недоречними недавні випадки цькування виконувачки обов’язків директорки музею Голодомору Лесі Гасиджак. Професійні якості та здібності повинні бути єдиними критеріями для оцінки її здатності до керівництва та виконання обов'язків на посаді. Ніхто не має права ставитися до когось з презирством чи недовірою через такі поверхневі риси, як зовнішність", – написав він.
У жовтні 2023 року Гасиджак подала до суду позов про захист гідності та ділової репутації.
На початку жовтня цього року стало відомо, що Голосіївський райсуд Києва відмовив у задоволенні позову директорки Національного музею Голодомору-геноциду.
