Конкурсне кіно, публічні дискусії, аудіоінсталяція: що дивитися, слухати та обговорювати на фестивалі Docudays UA
"10 років триденної війни, яка триває три сторіччя". Це центральна тема 21-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який за кілька днів стартує у Києві.
Цього року він триватиме десять днів: тиждень фестивальних подій (31 травня-6 червня) та три глядацькі дні (7-9 червня). Охопить три локації у столиці – кінотеатри "Жовтень" і KINO42 на Подолі та Будинок кіно, що біля Площі Українських героїв. Покази відбуватимуться також у фестивальному онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE.
УП.Культура розповідає, яке кіно можна буде переглянути на Docudays UA 2024 та які ще події приготували для шанувальників та творців документальних фільмів організатори фесту.
У програмі цьогорічного фестивалю 62 фільми, третина з них (19) – українські. Решта ж представляють 34 країни світу: від Чилі до Тайваню.
Крім власне кінопрограми Docudays UA пропонує відвідувачам приєднатися до численних публічних дискусій, індустрійних майстеркласів та нетворкінг-зустрічей, подій традиційної правозахисної та міждисциплінарної мистецької програми.
Програму вибудовували довкола центральної теми. Через неї організатори пропонують заглибитися в рефлексії про історичну пам'ять, її крихкість і намагання ворогів переписувати її, циклічність історії та пошуки ідентичності.
"Війна триває вже два роки", – кажуть одні. "Десять років", – зауважують інші. Історики/-ні зітхають, рахуючи століття. Як у цьому нашаруванні не розгубити історичну пам’ять і побудувати майбутнє, притягнути до відповідальності російських загарбників і забезпечити нову архітектуру безпеки для себе?" – пояснює вибір центральної теми програмна директорка Docudays UA Юлія Коваленко.
Конкурсні програми
На Docudays UA фільми традиційно змагатимуться в трьох конкурсних програмах: DOCU/СВІТ, DOCU/УКРАЇНА та DOCU/КОРОТКО.
Крім того, 10 стрічок з різних фестивальних програм претендуватимуть на окрему правозахисну нагороду RIGHTS NOW! Її отримає фільм, що, на думку журі, є вагомим внеском у дискусію про людську гідність, свободу та рівність.
Кожну конкурсну програму оцінюватиме окремий склад журі. Свої нагороди переможцям призначить також студентське журі.
Вперше в історії Docudays UA свого переможця серед фільмів є національного конкурсу обере журі Спілки кінокритиків України.
DOCU/СВІТ
У цій конкурсній програмі представлено десять повнометражних фільмів, які директорка комунікаційного департаменту та членкиня відбіркової ради Docudays UA Дар'я Аверченко називає "коробкою з геополітичним пазлом". Тому, щоб скласти повну картину, радить передивитися усі.
Серед фільмів цієї програми один український фільм. "Цього року ми запросили "Фрагменти льоду" Марії Стоянової – кіно, яке довго йшло до свого завершення і зворушило нас сімейною історією й потужним домашнім архівом", – розповідає Аверченко.
Усі фільми конкурсної програми DOCU/СВІТ:
- "Маштат" Соні Бен Слама
- "Республіка коників" Деніела Маккейба
- "Невгамовна" Джейсона Ґолдмана
- "Зачарована гора" Маріам Чачіа й Ніка Фойґта
- "Нескінченний острів" Кантена Лельґуаша, Екієма Барб’є, Ґієма Коса
- "Золоте життя" Бубакара Санґаре
- "Більше за травму" Ведрани Прибачич
- "Тіло" Петри Селішкар
- "Світ очима мого тата" Марти Коварової
- "Фрагменти льоду" Марії Стоянової
DOCU/УКРАЇНА
До цієї програми увійшли п'ять вітчизняних стрічок. Вони змальовують шлях України до незалежності та її не менш драматичне сьогодення через персональні історії.
"Національний конкурс – завжди особливий простір, у якому українську прем’єру отримують стрічки, що народилися з української дійсності. А як відомо, найважче, але й найтепліше небо – над домом", – зазначає програмна директорка Docudays UA.
Цікаво, що до цієї програми також відібрали стрічку Марії Стоянової, яка представлена у програмі DOCU/СВІТ.
Усі фільми конкурсної програми DOCU/УКРАЇНА:
- "Трішки чужа" Світлани Ліщинської
- "Висота" Максима Руденка
- "Фрагменти льоду" Марії Стоянової
- "Nice Ladies" Марії Пономарьової
- "Все має жити" Тетяни Дородніциної й Андрія Литвиненка
DOCU/КОРОТКО
На 21-му фестивалі короткометражний конкурс повертається у звичному міжнародному форматі. Цьогоріч тут буде показано 14 фільмів із 10 країн світу. Юлія Коваленко підкреслює: попри велику конкуренцію до конкурсу DOCU/КОРОТКО відібрали шість українських робіт.
Усі фільми конкурсної програми DOCU/КОРОТКО:
- "Наш дім" Анни Ютченко
- "Під знаком якоря" Тараса Співака
- "Сказання трьох вогнів" Жюльєт Мантонне
- "22 квітня 2023 року з 13:05 до 13:11 в Ірпені нічого не відбувалось" Ані На
- "Позиція" Юрія Пупиріна
- "Гуляю" Дарії Журавель
- "Найкрасивіший куточок у світі" Робо Мігали
- "Кіоск" Даніеля Стопи
- "Інцидент" Білла Моррісона
- "Ближнє світло" Нікколо Сальвато
- "Чоботи в ґрунті, руки в землі" Кароліни Ускакович
- "Мусон Катманду" Нґіми Ґелу Шерпа
- Testudo Hermanni Дж. Ентоні Сватека
- "Нові фасади" Кей Ганнаган
Поза конкурсом
До позаконкурсних показів увійшли п'ять програм: традиційні DOCU/ХІТИ, DOCU/АРТ та DOCU/ЮНІСТЬ, центральна програма "10 років триденної війни, яка триває три сторіччя" та спецпрограма "Призма суспільства: тайванська документалістика у фокусі", сформована у партнерстві з Тайванським міжнародним документальним фестивалем (TIDF).
Фільми відкриття та закриття
Відкриє фестиваль Docudays UA 2024 перший фільм центральної програми – "Мирні люди" української режисерки Оксани Карпович. Зроблений на основі перехоплень телефонних розмов російських військових із їхніми родинами, він показує світові стадію морального розпаду, на якій перебуває російське суспільство.
Прем'єра стрічки відбулася цієї зими на 74-му Берлінському кінофестивалі. Там робота Карпович викликала великий резонанс та отримала дві спеціальні відзнаки: нагороду Amnesty Award та приз Екуменічного журі.
"Мирні люди" – це історія дегуманізації, яка починається не на війні, а в росії, в їхньому суспільстві через пропаганду. І я думаю, що одне з наших завдань у боротьбі з росіянами – це не стати росіянами. І не втратити нашу гуманність", – розповідала режисерка УП.Культура після прем'єри на Берлінале.
Закриється 21-й фестиваль фільмом "Місія 200" режисера Володимира Сидька. Його головна героїня – власниця туристичного бізнесу, яка після повномасштабного вторгнення за власні кошти придбала рефрижератор і почала перевозити тіла загиблих військових.
"Як міфологічний Харон, який переправляє душі на той бік ріки Стікс, вона перевозить тіла загиблих солдатів. Долаючи тисячі кілометрів без зупинок чи сну, вона везе тих, хто вже закінчив боротися в цьому світі й перебуває у своїй останній подорожі", – йдеться в описі стрічки на сайті фестивалю.
Крім стрічок Карпович та Сидька, серед іншого в головній програмі можна знайти фільм "Київські файли" нідерландського режисера Вальтера Стокмана, знятий на матеріалах з відкритих архівів КДБ СРСР. Він показує українську дисидентку, нідерландського шпигуна-аматора та французьку туристку, які натрапляють на справи, які радянська влада відкрила на них.
Балканські війни 90-х та зниклі через них тисячі людей – це зона уваги фільму "ДНК гідності" режисера з Швейцарії Яна Баумґартнера. Стрічка зображує роботу антропологів-криміналістів та археологів, що є фундаментом для фіксації суспільної пам'яті про трагічний досвід воєн на Балканах.
Програма тайванської документалістики
До програми "Призма суспільства: тайванська документалістика у фокусі" відібрали шість стрічок, що показують гостям фестивалю погляд на тайванську історію та суспільство цієї країни.
Серед них стрічка "Смак дикого помідора" режисера Лау Кек-Хуата, що показує мешканців колишньої військової бази Гаосюн. Під час антиурядового повстання на Тайвані 1947 року, відомого як Інцидент 28 лютого, цивільне населення міста жорстоко придушили. Режисер показує, як людина зберігає пам'ять про різні епохи гноблення та як і де досі живуть ці спогади.
Хіти світових фестивалів
До програми DOCU/ХІТИ команда Docudays UA відбирає найгучніші фільми з різних авторитетних світових кінофестивалів. Організатори зазначають, що саме ці покази є глядацькими улюбленцями та збирають найбільше уваги. "Особлива магія цієї програми цього року полягає в тому, що п'ять стрічок, що увійшли до неї, кожна у свій чин прагнуть руйнувати масові стереотипи й глядацькі очікування", – кажуть у Docudays.
Тут можемо знайти призера цьогорічного фестивалю Санденс та лауреата нагороди FIPRESCI на минулорічному Венеційському кінофестивалі, стрічку "Лазневе сестринство" естонської кінорежисерки Анни Гінтс. Місце дії фільму – естонська лазня, культура якої внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. У цьому камерному просторі оголюються найінтимніші історії жінок, тож він допомагає прожити й відрефлексувати те, про що не завжди можна розповісти вголос.
Серед п'яти фільмів цієї програми один український – це "Фото на пам'ять" режисерки з Донецька Ольги Черних. Вона передає на екрані столітню історію України через оповідь про війну трьох поколінь жінок її сім'ї: її самої, матері та бабусі. Цілісну картину формують записи розмов фотографії та відео з сімейного архіву, новини тощо.
DOCU/ART
У цій програмі глядачам пропонують переглянути три стрічки про збереження пам'яті. "Про короткочасну й довготривалу пам’ять можуть розказати науково-популярні фільми, а от авторські документальні стрічки досліджують щось більш абстрактне – як людина бере відповідальність за пошук пам’яті про невідоме й долає забуття", – пояснює команда фестивалю.
Серед стрічок цьогорічного DOCU/ART – "Нейтан-ізм" ізраїльського режисера Ілана Ґолода, що розповідає про літнього художника, сина нью-йоркських іммігрантів-євреїв із Сирії, який молодим отримав завдання від армії США охороняти нацистських воєнних злочинців найвищого рангу під час Нюрнберзького процесу. Протягом наступних 70 років він відображає в своїх художніх роботах наратив своїх спогадів.
Ще одна робота – "За зачиненими дверима" бразильского режисера Жуана Педро Біма. Стрічка оповідає про військову диктатуру в його рідній країні, монтуючи таємні записи із засідання військової влади Бразилії 1968 року, на якому ухвалили жорсткий диктаторський закон, із відеорядом тогочасної пропаганди.
DOCU/ЮНІСТЬ
Фільми, відібрані в цю програму, поєднує тема переламного моменту входження в дорослий світ. Тут представлено дві повнометражні роботи та чотири коротких метри. Серед іншого, в DOCU/ЮНІСТЬ потрапили дві українські роботи: це "Пластилінові мрії" Вадима Макарова, яка фіксує болісний досвід, який переживає прямо зараз чимало українських підлітків, та "Дівчинка далеко від дому" Сімона Леренґа Вільмонта та Аліси Коваленко, що показує пошуки себе після вимушеної втечі від війни.
Довкола кіно
Крім кінопоказів, цьогорічна програма Docudays UA пропонує низку подій та заходів для кінематографістів і звичайних відвідувачів фестивалю.
Правозахисна програма RIGHTS NOW!, що стартує з другого фестивального дня, готує події формату "Кава з партнерами", публічні читання в "Живій бібліотеці", заходи "Архіву війни" та вечірні розмови RIGHTS NOW!.
У рамках формату "Кава з партнерами" пройде показ фільму "Тиха депортація" від "Радіо Свобода" – розповіді про те, як Росія знову залишає кримських татар без дому. Дискутуватимуть після перегляду стрічки національний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, експертка з проблематики Криму Юлія Тищенко та історик Володимир В’ятрович.
У секції правозахисної програми "Жива бібліотека" організатори пропонують поговорити про нашу ідентичність через "відкриті читання" – публічні модеровані розмови. Серед запланованого тут: розмова з мистецтвознавицею Ольгою Балашовою та художницею Жанною Кадировою про те, яку роль під час війни відіграє мистецтво у репрезентації країни. Ще в одній розмові переможниця конкурсу на посаду гендиректора Національного центру Олександра Довженка Олена Гончарук та кінокураторка Ольга Бірзул говоритимуть про те, як змінилася наша кіноіндустрія та яким має бути українське кіно під час війни.
Міждисциплінарна мистецька програма DOCU/CИНТЕЗ проходитиме в кінотеатрі "Жовтень" і Будинку кіно. Саме в кінотеатрі розмістять інсталяцію художника Володимира Кузнецова "Антологія української кухні 2022-2024", що відтворює роботу волонтерів та взаємопідтримку українців під час війни.
Також відвідувачі зможуть побачити серію аудіоінсталяцій на основі документальних записів, зібраних у Києві упродовж 2011-2024 років: до повномасштабного вторгнення, після нього та в момент переходу. Програму "Слухаючи відсутність: звукові архіви (не)спорожнілих кімнат", кураторкою якої є Саша Андрусик та агенція "Ухо", представлять у Будинку кіно.
Програма DOCU/КЛАС запропонує публічні дискусії про виробництво, кураторство та дистрибуцію документального кіно від професіоналів української кіноіндустрії. Цього року тут пропонують обговорити тенденції розвитку української документалістики протягом десяти років війни.
Дискусійна програма DOCU/ПРО поєднає 13 публічних розмов, майстеркласів та нетворкінг-зустрічей для індустрії. На першій з них у суботу, 1 червня, відбудеться бесіда із представниками різних сфер культури про те, як ефективно розповідати про українську війну за кордоном.
Як долучитися онлайн
Для усіх, хто хоче приєднатися до фестивальних подій, але не може бути присутнім у Києві, є можливість переглянути 12 фільмів із різних програм в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE. Покази триватимуть із 2 по 7 червня.
Стрічки виходитимуть онлайн поступово й будуть доступні протягом доби для перегляду лише на території України. Розклад онлайн-релізів можна дізнатись на сайті кінотеатру та в Інстаграм DOCUSPACE.
