Як зберегти пісні, які пишуться "на нулі"?
Понад два роки ми їздимо по фронті з концертами для бійців. Співаємо, спілкуємося, слухаємо. За цей час зустріли сотні артистів, музикантів, письменників. Усі вони зараз воюють і війна по-різному впливає на їхню творчість, на їхній талант, на їхню можливість бути митцями. Хтось був дуже продуктивним у цивільному житті, а на фронті писати не може, ніби перекрилося джерело. Вони навіть не можуть дивитися в сторону інструмента, на якому грали. А хтось навпаки відкриває для себе новий досвід і починає писати, і писати багато. Хтось навіть ніколи не займався творчістю, а тут почав писати і вірші, і пісні.
Стежте за найважливішими подіями української культури в Telegram i WhatsApp!
У якийсь момент ми зрозуміли - ми повинні допомогти цим воїнам. Ми повинні зробити так, аби їхню творчість почули. Бо творчість, яка створюється тут, на фронті, має інший градус правди. Ця творчість прозора. Через неї ти бачиш оголену душу митця. Його цінності, його біль, його віру, його надію.
Нам треба дати цивільному суспільству почути творчість про війну. Від тих людей, які цю війну пережили на собі. Це є терапією і для митця, і для його слухача. На фронті і в тилу. Ця творчість допомагає побудувати діалог там, де слова можуть бути не почуті.
Разом з моїм другом та музичним продюсером Культурного Десанту, відомим музикантом, Сашею Чемеровим, ми придумали, як можемо підтримати митців-військових.
Ми вирішили створити мобільну студію звукозапису, щоб їздити вздовж лінії фронту й записувати ці пісні. Прямо там, де нашим митцям буде найзручніше. Писати з ними інтерв'ю, записувати їхні історії, спілкуватися про їхню творчість. Допомогти в аранжуванні, в продакшні та випуску їх пісень на широкий загал. Адже це не просто культурні діячі. Це ті самі митці, про яких свого часу Гете сказав: "Лиш той життя і волі гідний, хто б'ється кожен день за них".
Ми запропонували банку "ПУМБ" допомогти нам з втіленням ідеї "Фронтової студії" і вони відразу погодилися. Далі було найскладніше. Бо ми - військові і записувати збирались військових. А це армія, а в армії - все дуже строго. Тоді я пішов до Командувача Сухопутних Військ ЗСУ генерал-лейтенанта Олександра Павлюка. Почувши цю ідею, він сказав: "Зробіть це. Культура рятує душу. А душа рятує тіло. В усьому, що буде потрібно, ми підтримаємо".
На сьогодні нам вдалось записати 14 таких пісень. Й історія кожної з них - дуже особлива.
Це й колискова для маленької доньки від штурмовика "Буржуя", приспів якої був придуманий 5 років тому, щоб маленька Лея заснула, а куплет, на адреналіні після того, як вдалося вижити після обстрілу позиції ворожим танчиком. Це пісня Сергія "Маестро" - "Боги війни", присвячена артилерії, де служив його батько, написана за декілька днів до його загибелі. Це пісня Героя України, полковника Едуарда Хорошуна, присвячена його сину, як батьківський заповіт.
Завдяки Саші Чемерову нам вдалося добитися високої якості "саунда". Ці пісні не схожі на "афганські пісні", які довгий час асоціювалися з воєнною культурою. Кожна пісня дихає своєю "правдою". І ця правда сама диктувала те, як має звучати пісня.
Тому в одній композиції у нас звучить гітара автора, а на задньому фоні - скрипки та віолончелі від музикантів Заслуженого академічного Ансамблю Збройних Сил України. А в іншій - разом із Героєм України Едуардом Хорошуном співає дитячий хор. І не просто дитячий хор, а хор саме із фронтового Покровська, міста на Донеччині, де вперше прозвучав "Щедрик". Для запису пісні Олександра Ремеза "Капелан", я попросив Шона Пена допомогти знайти нам крутого гитариста. Результат - партія соло-гітари в пісні українського військового виконана Джошуа Хоммі із "Queens of the Stone Age" - музикантом світового рівня.
Ми щочетверга викладаємо новий випуск Фронтової Студії та разом з ним пісню з цього випуску на всі музичні майданчики. Знайти їх можна на нашому ютуб-каналі, але обов'язково поставити лайк і поділитися з друзями.
Микола Сєрга, очільник “Культурного Десанту”, капітан ЗСУ, спеціально для УП. Культура.
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.