Хто в Україні лікує травму за допомогою мистецтва і чому настав час інституціоналізувати цей підхід
В Україні вже понад сто ініціатив або займаються адвокацією напряму arts & health, або безпосередньо використовують арттерапевтичні та травмочутливі практики. Здавалося б, цього вже багато. Але насправді окресленого сектору мистецтва і здоров'я в Україні досі не існує. Є окремі проєкти, фахівці, команди. Є величезний запит і бажання працювати. Але немає системи.
Саме тому команда Art Therapy Force у співпраці з ВООЗ та міжнародною ініціативою Healing Arts провела у Львові Конгрес мистецтва для здоров'я. Його метою було зібрати однодумців і професіоналів, які працюють з адвокацією цього напряму, і разом розібратися, чого сьогодні не вистачає Україні, які практики ми можемо запозичити в інших країн (а якими поділитися) і що потрібно зробити, щоб закріпити арттерапію та ширші мистецькі практики для здоровʼя на системному рівні.
На Конгрес ми запросили десятки українських та закордонних фахівців. Я знаю, що в когось виникало питання: навіщо запрошувати іноземців, якщо в Україні вже достатньо власного досвіду?
Це правда. Нас багато. Але досвід інших країн потрібен нам саме для розуміння того, як вибудувати систему. У Великій Британії та інших європейських країнах уже існує так зване "мистецтво за рецептом" – коли пацієнту ставлять діагноз і призначають арттерапевтичні практики як один зі способів допомоги у випадку ментальних розладів. У таких умовах люди отримують безпечну й контрольовану допомогу, а фахівці можуть оцінити ефективність і виміряти, як ті чи інші практики допомагають при різних діагнозах.
В Україні такий підхід, вкорінений у конкретному діагнозі та протоколах, поки що практикують одиниці. Наприклад, Unbroken сьогодні – фактично єдина лікарня в Україні, де арттерапія є частиною лікувальних протоколів. У деяких випадках мистецькі практики також використовують як компліментарний інструмент для оцінки психоемоційного стану пацієнтів. За підтримки Канадського Червоного Хреста там також вимірюють і аналізують вплив арттерапії на пацієнтів з конкретними станами.
Ми хочемо, щоб у майбутньому системний підхід став нормою повсюдно. Для цього нам потрібна міжнародна експертиза, а також аналіз того, що вже існує в Україні. Протягом трьох днів Конгресу ми працювали в групах, проводили воркшопи та панельні дискусії. Ми навмисно відбирали учасників Конгресу таким чином, щоб вони представляли різноманітний досвід. У результаті ми замапували ініціативи, які сьогодні працюють у сфері мистецтва і здоров'я або застосовують травмочутливий підхід, а також розробили дорадчий документ із рекомендаціями для розвитку сфери мистецтва і здоров'я в Україні. Його буде передано до Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій та Міністерства соціальної політики України.
Один із головних висновків, яких ми дійшли, полягає в тому, що Україні потрібні системи сертифікації, підготовка фахівців і професійний підхід до арттерапевтичних практик. А ті ініціативи, які вже сьогодні працюють у цьому напрямі, потребують професійної оцінки їхньої ефективності. Щире бажання допомогти, звісно, дуже важливе, але якщо людина не має відповідної підготовки й не володіє травмочутливими практиками, це може призвести до ретравматизації.
Однією з цілей Конгресу було розширити спільноту людей, які працюють або хочуть працювати у сфері arts & health. Нашим завданням було допомогти цим людям знайти одне одного, познайомитися і, можливо, придумати щось разом. І саме ця частина вдалася.
Після Конгресу учасниці з Івано-Франківська вже почали планувати воркшоп разом із фахівчинями з Харкова. А інша лікарка з Харкова розповіла, що домовилася про проведення арттерапевтичних занять у своїй лікарні.
А ще за підсумками Конгресу двоє наших ветеранів отримали пропозиції долучитись до оркестру. Це сталося після концерту, який було організувано в рамках програми шоукейсу в Unbroken. На третій день ми запросили симфонічний оркестр Львівської філармонії виконати композицію, написану нашими військовими та колегами для вистави театру Незламні, "Директор ліфту". Цей твір став результатом музикотерапевтичних сесій. Під час групових занять у лікарні Superhumans ветеран Олександр Іванько разом із Володимиром Недогодою, засновником проєкту Victory Beats, створили 40-хвилинний ембієнт-трек. Згодом вони познайомилися зі шотландським композитором Найджелом Осборном, який працює з військовими в Unbroken. Він переклав композицію на нотний запис, завдяки чому симфонічний оркестр зміг її виконати.
Так музика, створена в стінах лікарні, прозвучала для широкої публіки. І результат був надзвичайно зворушливим.
Окремо варто відзначити роль Львівського ветеранського театру Незламні за фантастичні та зворушливі пісні за підтримки ІНСО Львів, композитора Найджела Осборна та соліста, тенора і травматерапевта Даррена Абрамса, що співав українською разом з нашими хлопцями та дівчатами що проходять реабілітацію.
Концерт був частиною шоукейсу, який ми організували паралельно з Конгресом. Разом з українськими митцями ми провели десятки виставок, воркшопів і концертів у Львові. І це теж дало свій результат.
До цих подій долучилися талановиті художники й художниці, зокрема Дарія Кузьмич, яка представила свої роботи на виставці. Це дало нам можливість розповісти про проєкт великій кількості українських митців. Дехто з них уже готовий долучитися до проєкту наступного року.
Паралельно з Конгресом і шоукейсом ми також організували Школу травмоналаштованого мистецтва – для митців, медичних і соціальних фахівців, представників закладів вищої освіти та міністерства культури, які хочуть чи вже працюють із людьми, що пережили травму.
Усі три події стали частиною ширшої глобальної ініціативи Healing Arts від Jameel Arts & Health Lab. Команда Art Therapy Force реалізувала їх у співпраці з Європейським регіональним бюро ВООЗ у межах програми Health Resilience in the Eastern Partnership. Ми плануємо продовжувати цю роботу й зробити такі події щорічною традицією, тому що люди потребують цього. Вони готові працювати, ділитися знаннями, готові сперечатися, навчатися і будувати щось спільне.
В Україні вже сформувалося середовище. Ми більше не говоримо про поодинокі мистецькі ініціативи. Ми говоримо про напрям, який має стати частиною системи. І саме зараз час оформити мистецтво і здоров'я як окрему сферу, яка працює не лише завдяки ентузіазму окремих людей, а завдяки спільним стандартам, знанням і довірі.