Казначейська служба заблокувала рахунки Музею Голодомору: що трапилося
Державна казначейська служба заблокувала рахунки Національного музею Голодомору. Це УП.Культура підтвердила директорка музею Леся Гасиджак. Вона також пояснила, чи пов'язане блокування з кримінальним провадженням ДБР щодо "політичних переслідувань дослідників Голодомору-геноциду українців".
Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
Інформація про те, що Державне бюро розслідувань 31 січня 2025 року відкрило кримінальне провадження щодо екс-міністра культури Олександра Ткаченка та екс-голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, з'явилася у виданні "Україна молода".
На сайті ДБР немає жодної інформації про таке провадження. У пресслужбі на надісланий УП.Культура запит не відреагували.
Гасиджак каже, що про це провадження, яке ДБР нібито відкрило за заявою її попередниці, директорки Музею Голодомору у 2015-2022 роках Олесі Стасюк, також дізналася зі статті. У 2022-му Стасюк звинуватили у фальсифікації даних про число жертв Голодомору і звільнили з музею – вона через суди намагається поновитися на посаді.
"Я дізналася про це провадження як і ви – з публікації у виданні, яке вже 3 роки є майданчиком для всіляких однобоких необ'єктивних матеріалів на замовлення громадянки Стасюк та її помічника Герасименка. Наскільки мені відомо, у реєстрі проваджень його немає. Можливо вони лиш подали заяву до ДБР, як належить вчиняти, коли є підстава припускати про наявність якихось порушень з боку держслужбовців", – розповіла директорка музею.
На запитання, як провадження щодо Ткаченка та Дробовича може відобразитися на діяльності Музею Голодомору, Гасиджак відповіла: "Таке провадження, якщо воно колись і буде відкрито, жодним чином не позначиться на діяльності Національного музею Голодомору-геноциду. Як і не позначаються численні адвокатські запити, запити на інформацію від "кишенькових громадян стасюк", які, звісно, додають роботи всім нам, але на безпосередню музейну робту не впливають. Лиш провокують сміх і співчуття… Ми як приймали відвідувачів, як працювали за накресленими науковими напрямками, так і продовжуємо це робити".
"Переслідування дослідників", про яке нібито йдеться в справі ДБР, каже Гасиджак, не більше ніж маніпуляція. "Так зване "переслідування дослідників" – це така ж сама маніпуляція і неправда, як і так звана експертиза, яка нібито дійшла висновку в 10,5 мільйонів жертв від Голодомору. Адже ніякої експертизи не було. Бланки, папки Головного слідчого управління СБУ ми знайшли у нас в музеї. Є свідки, які ще кілька років тому засвідчили, що так звані "експертні висновки" писалися в музеї, під диктовку пана Герасименка [ексзаступник голови СБУ Микола Герасименко]", – заявила вона.
Втім, спроби Стасюк поновитися на посаді директорки музею все-таки впливають на роботу установи. Так, близько двох місяців тому казначейська служба заблокувала рахунки Музею Голодомору.
"Державною казначейською службою наразі, з 27 грудня 2024 року, зупинені операції Музею з бюджетними коштами за всіма рахунками та кодами програмної класифікації видатків, крім захищених. Це оплата за енергоносії, послуги охорони та заробітна плата. Тобто ми не можемо друкувати наші видання, оплачувати якісь інші послуги, необхідні для нашої роботи, обслуговувати наше обладнання, купувати техніку чи той самий канцелярський папір тощо. Але це жодним чином не пов’язано зі згаданим "розслідуванням ДБР", – пояснила Гасиджак.
Директорка музею додала, що рахунки заблокували через те, що Івано-Франківський апеляційний суд "прийняв рішення про стягнення з музею на користь Стасюк середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 1 745 939,30 грн з відрахуванням всіх обов'язкових податків і зборів, що разом становить трохи більше 2 млн гривень".
"Звісно, в музею немає таких коштів. Наразі триває касаційне провадження, справа перебуває на розгляді Верховного суду України, перед яким ми клопочемо про зменшення суми виплати і повернення до тієї, яку назвав суд першої інстанції. Але поки ситуація є такою, якою є. Звісно, ми неодноразово, починаючи з літа 2024 року, зверталися до Міністерства культури про виділення коштів для сплати боргу. Але поки рішень нема ніяких. Як і коштів", – підкреслила Гасиджак.
Вона додала, що "це створює умови, складні для належного функціонування Музею Голодомору". За словами директорки, музей виплатив Стасюк 96 тис. гривень з коштів спецфонду, який має спрямовуватися на розвиток інституції та підсилення роботи.
"Тому витратити кошти спецфонду на погашення боргу буде несправедливо. Тим більше, що даний борг утворився не з вини моєї як керівника чи когось з команди. Це результат дивного судочинства, яке в умовах війни нараховує звільненому керівнику бюджетної установи суму, що складається не лише з окладу, а й усіх можливих надбавок і доплат, за науковий ступінь, стаж, "заслуженого працівника", і в тому числі за складність та напруженість у роботі та виконання особливо важливої роботи тощо", – зазначила Гасиджак.
Про скандальне дослідження під керівництвом Стасюк
У вересні 2021 року в Києві на Міжнародному форумі "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо" презентували дослідження з новою цифрою жертв Голодомору 1932-1933 років – 10,5 мільйона українців. Ці цифри представляли тодішня директорка Національного музею Голодомору Олеся Стасюк і ексзаступник голови СБУ Микола Герасименко. Також Стасюк і Герасименко видали до форуму матеріали цього дослідження окремою книжкою – "Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань".
Після презентації дослідження в наукових колах виникли сумніви в достовірності представлених результатів і почалися розмови про фальсифікації. 1 грудня вийшов Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.
У червні 2022 року директорку Олесю Стасюк звільнили, звинувативши у плагіаті та некомпетентності.
З того часу Музей Голодомору відмежовується від скандального дослідження та спирається як на найбільш достовірну цифру жертв, підраховану Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, – 3,9 мільйона осіб.
Влітку 2023 року в інтерв'ю УП.Культура Леся Гасиджак розповіла, що Служба безпеки відмовляється надати доступ до робочих матеріалів, що стали основною для оприлюдненого у 2021 році скандального дослідження.
Тоді вона уточнила, що написала до СБУ "вже десь шість листів" з проханням надати доступ до матеріалів. "Кожного разу приходить відмова з тим, що це конфіденційна інформація, вона не може бути оприлюднена і тому подібне", – уточнила керівниця музею.
У відповідь на запит УП. Культура СБУ пояснила, що не дає дозвіл на ознайомлення з матеріалами досліджень про кількість жертв Голодомору через те, що музей не є стороною у кримінальному провадженні, для якого проводилися ці експертизи.
