Від Стуса до Чорного моря: виставки, які варто відвідати до кінця року
Кінець осені – початок нових виставок. Зібрали найцікавіші проєкти в Україні на листопад і грудень про важливі сторінки нашої історії та нові імена, які творять культуру сьогодні.
Що не пропустити: ретроспективу життя Василя Стуса, подорожі Софії Яблонської, фотоархіви життя робітничого класу України, павільйон з предметами, які неможливо купити, київський метрополітен у буднях шістдесятників, фотошпалери Каріни Синиці, новий формат розповіді про поетичне кіно, Казимир Малевич у народних вишивках та море в очах науковців і митців.
"Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд"
Де: Мистецький арсенал, вул. Лаврська, 10-12
Коли: 13 листопада 2025 – 8 лютого 2026
Перший від початку повномасштабного вторгнення проєкт Мистецького арсеналу, що приурочений історичній спадщині. Виставка міститиме велику кількість архівів, що глибоко пізнає індивідуалізм творчості поета-шістдесятника Василя Стуса та передає атмосферу епохи періоду його життя. 1962 року митець писав другу Анатолію Лазоренку: "Поки ми тут, усе буде гаразд". Саме ці рядки стали ядром виставки: у час турбулентності мати внутрішні сили до боротьби та стійкості.
Кураторка проєкту Ольга Мельник зазначає, що не варто чекати переказу загальновідомої біографії Василя Стуса: "Ми обрали кілька сюжетів, які дозволяють зрозуміти поетичний, літературознавчий, публіцистичний доробок Стуса. Важливо, що розповідатимуть про це учасники та свідки подій поетового життя". На заході можна буде почути декламування віршів митця від Сергія Жадана, Ярини Чорногуз, Ахтема Сеітаблаєва та інших, побачити як самвидав перетворювався на тамвидав, як КДБ "фантазували" над карними справами проти дисидентів. Є можливість познайомитися з творами Алли Горської, Опанаса Заливахи та Галини Севрук. До того ж, відвідувачі почують справжній голос Василя Стуса та пізнають як події його життя тісно переплітаються з сучасністю.
"Софія Яблонська: Велика подорож"
Де: Національний центр "Український дім", вул. Хрещатик, 2
Коли: до 16 листопада
Софія Яблонська – це перша у світі жінка тревел-блогерка. У 1930- х роках вона здійснила навколосвітню подорож багатьма екзотичними країнами. Створювала унікальні фоторепортажі та вела щоденник про пригоди в Африці, Азії, Південній Америці, Австралії. На виставці є змога на власні очі побачити ці фотороботи та тексти, а також – особисті речі та артефакти, привезені Яблонською з власних мандрівок.
Персональний проєкт Івана Грабка
Де: Київ, вул. Велика Житомирська, 24
Коли: До 27 листопада. Вхід за попереднім записом.
У закинутій будівлі XIX століття у центрі Києві митець Іван Грабко представляє новий цикл із десяти робіт-кімнат.
Проєкт включає фрески, живопис, фотографії, скульптури та об’єкти, створені протягом двомісячної взаємодії художника з місцем — голими стінами кількаповерхової споруди, закинутої та пилом.
"Я побачив порядок там, де на перший погляд його немає — у руїні. Порядок, за яким існує руїна, — це свобода. І цей порядок постійно залишається недовершеним", — описує художник.
Виставка працюватиме щоденно за попереднім записом. Контакт для запису: +38 066 990 01 05
Реалізовано за підтримки ініціативи з ревіталізації прибуткового дому на Великій Житомирській, зведеного у Києві наприкінці XIX століття, яку невдовзі буде представлено публічно.
"Все для всіх"
Де: Центр сучасної культури у Дніпрі, Крутогірний узвіз, 21А
Коли: до 7 лютого 2026 року.
Що таке архіви, хто вправі до них доторкнутися та наскільки змінюється їхня роль під час війни – про ці та більше питань розмірковує виставка. Вона починається із колекцій англійської фотографки Френкі Раффлз Університету Сент-Ендрюса та українського фотокореспондента Миколи Білоконя від Покровського історичного музею. Попри життя у різних культурах, їхня творча спадщина містить спільні риси: фіксація життя робітничого класу, гендерний поділ праці, нестабільність у часи історичних змін.
У 1989 році Раффлз, захоплена системою та жінками СРСР, відвідала Радянську Україну. Проте реальність, з якою вона зіткнулася тут, змінило її уявлення. У той же час, Білоконь понад 40 років документував життя Покровська: від постановочних фото локальних героїв, до знімків, що передають атмосферу того часу. Архів налічує 50 000 робіт, які зберігають пам’ять знищеного російським вторгненням міста.
Виставка проходить у межах Київської бієнале 2025 та входить до складу дослідницького проєкту "Герої/ні? Робітничий портрет ХХ століття – архів і мистецька рефлексія" за підтримки Великої Британії.
Павільйон "Not For Sale" ("Не для продажу")
Де: Національний центр "Український дім", вул. Хрещатик, 2
Коли: 1 листопада – 16 листопада
Цьогоріч ця експозиція побувала на всесвітній виставці в Осаці (Японія) та зібрала три мільйони відвідувачів. Концепція павільйону – "магазин, у якому нічого не можна купити". Експонати – 18 предметів, які символізують цінності демократичного суспільства: свободу слова, право вибору, людяність та інші. Поряд розміщені штрихкоди, які за допомогою магазинних сканерів показують відеоісторії – ціну майбутнього, за яку щодня віддають українці життям. Нині, мистецький проєкт повертається додому:
"Він вже виконав головну місію – прозвучав на світ голосом сили та цінностей українців. Показав, що те, за що ми боремось щодня, – це вищі чесноти людини. Аргументував, чому нас варто підтримувати. Виставка в Українському домі – нагода нагадати собі, за що ми стоїмо і що саме робить нас незламними", – коментує Тетяна Бережна, Віце-премʼєр-міністерка з питань гуманітарної політики – Міністерка культури України, Генеральна комісарка України на EXPO 2025.
EXPO – це міжнародна виставка, яка проходить раз на п’ять років з метою демонстрації країнами світу як власних технологічних здобудків, так і відстоювання етнічної самобутності. Вперше пройшла у 1851 році у Лондоні під назвою "Велика виставка робіт промисловості всіх націй" за ініціативи чоловіка королеви Вікторії принца Альберта. У подальшому ця подія суттєво вплинула на розвиток багатьох суспільних напрямків.
"Зустрінемося біля метро"
Де: Музей шістдесятництва, вул. Олеся Гончара, 33
Коли: 6 – 30 листопада
У 65 річницю відправки першого київського потяга метрополітену Музей шістдесятництва відкриває камерний виставковий проєкт. Мистецький простір покаже, як перепліталися перші роки життя метро із долею інтелектуалів 60-х років. "Такий історичний збіг - коли все місто гомоніло про запуск підземки, у Києві зароджувався потужний рух, що відкривав для себе Україну, пишався нею, зрештою – багато хто віддав за неї здоров’я в таборах і навіть життя. Кількома цікавими прикладами ми покажемо, як діяльність підземки лишила слід і в житті та творчості талановитих людей з гурту шістдесятників" – йдеться в описі анонсу на сторінці Instagram музею.
"Велкам ту Парадайз"
Де: галерея Артсвіт, узвіз Крутогірний 21, м. Дніпро
Коли: до 6 грудня
Творча виставка художниці Каріни Синиці об’єднує серію фотошпалер та живопису. У пострадянському інтер’єрі фотошпалери несли ілюзію "раю" в домівках. Однак, мисткиня у своїх роботах зруйнувала ідеалізацію та внесла переживання реальним сьогодення:
"Для мене це виставка про особисті й колективні спогади, про те, як уявні "райські" образи накладаються на досвід втрати. Вона про любов до місць, які вже неможливо повернути. Я прагну створити простір для роздумів про те, як війна трансформує не лише фізичний, а й емоційний ландшафт, змінюючи наше відчуття дому, безпеки та ідеалу. Це виставка про спогади й колективний біль, у яких іронія поступається місцем любові", – коментує авторка. Вона презентує картини-присвяти: літньому театру у парку Глоби, знищеній композиції Ернеста Коткова "Дніпровські хвилі" та іншим. У них – нове осмислення значення "дому" та культурної спадщини.
Робота "В раю пальм не буде" відкриває виставку. У ній втілено образ Палацу культури "Металург" у Дніпрі з типовими композиційними елементами фотошпалер. Саме цей твір став поштовхом до створення серії.
"У грандіознім сонцетанці, в космічнім клекоті тортур"
Де: Довженко-Центр, вул. Васильківська, 1
Коли: до 28 грудня
У рамках 6-ї Київської бієнале проходить виставка присвячена українському поетичному кіно. Замість академічної розповіді представники національного кіноархіву пропонують новий погляд на видатну епоху у формі танцювальних нарисів-досліджень. На заході розміщено фрагменти з фільмів, кіноафіші та фото зі зйомок. Виставку супроводжує саундтрек створений музиканткою Мар’яною Клочко. Також відвідувачі можуть почути радіовиставу "Нездійсненне інтермецо" від команди "Радіо Культура".
Промовиста назва виставки є відсилкою на вірш "Протуберанці серця" Івана Драча – поета та сценариста вагомих для українського поетичного кіно стрічок: "Криниця для спраглих", "Камінний хрест", "Пропала грамота".
"Український тканий рушник"
Де: Музей Івана Гончара, вул. Лаврська, 19
Коли: до 30 листопада
У межах проєкту "Авангард. Витоки" планується серія виставок народної творчості у діяльності українських художників течії авангардизму. Організатори стверджують, що саме формування на виняткових цінностях та світогляду традиційного мистецтва, стало для представників радикального художнього напряму натхненням до пошуку нових канонів.
Перша виставка присвячена Казимиру Малевичу – художнику-новатору, засновнику авангардних течій супрематизму і кубофутуризму. Червоні, чорні та білі кольори, яким віддає перевагу митець у своїй творчості, переважають у ткацтві, а геометричні орнаменти рушників є нестандартним переосмисленням фактурної дійсності.
На заході презентують близько сотні тканих рушників з фондів музею ХІХ - першої половини ХХ століть з різних регіонів України, а також відтворені полотна Казимира Малевича, що за своїми формами та кольорами відображають тісний зв’язок митця з народними надбаннями.
Виставка реалізується у межах фестивалю AVANT-GARDE KYIV FEST 2025, що має за ціль повернути належну значимість українського авангарду у колі мистецтва.
"Від припливів до відпливів"
Де: Музей сучасного мистецтва Одеси, вул. Європейська 31/33, м. Одеса
Коли: до 30 листопада
Виставка-лабораторія, що об’єднує море, науку та історію. Вона є результатом двотижневої резиденції. У цей період мисткині досліджували архіви Українського наукового центру екології моря, були слухачками лекцій науковців Національного антарктичного наукового центру та намагались віднайти нові методи спілкування з морем.
Одесу неможливо уявити без пінистих хвиль. Саме звідси починалась торгівля, тут будувалась радянська інфраструктура океанографії та вперше стартувала українська антарктична місія. На сьогодні війна зупинила ці процеси, але залишила пам’ять. Саме тому ця виставка виникла у взаємодії митців та науковців.
У програмі:
- історії учасників океанографічних експедицій;
- експерименти з роботою над архівами;
- художні інтерпретації тиші та втраченої інфраструктури;
- творчі роздуми про науку як елемент творення суб’єктності міста.
