Рукопис священника про Хіросіму, загублений на 80 років, видадуть і екранізують
У серпні видавництво Penguin Random House випустить мемуари японського священника Кіоші Танімото, який став свідком наслідків атомного удару по Хіросімі у 1945 році, а Netflix екранізує книгу. Рукопис випадково знайшли в архіві Єльського університету в США.
Про це повідомляє The Guardian.
Спогади священника зібрані на 230 сторінках у книзі The Lost Memoir: Hiroshima, 8:15. Її опублікують 6 серпня – у день атомного удару по Хіросімі. Паралельно стримінговий сервіс Netflix планує екранізувати цю книгу. Головну роль у фільмі виконає Такехіро Хіра, відомий за серіалом "Обов'язок/Сором". Підготовка до виробництва запланована на листопад, а зйомки почнуться у лютому 2027 року.
Продюсером фільму став Дональд Розенфельд, колишній президент Merchant Ivory Productions. У коментарі The Guardian він розповів, що з огляду на сьогоднішні неминучі ядерні загрози фільм про Хіросіму та публікація розповіді того, хто вижив, є досі актуальними.
Фільм отримав свою назву "Хіросіма, 8:15", посилаючись на точний час, коли на місто скинули бомбу. Режисером та сценаристом фільму став Філ Джоану.
6 серпня 1945 року США атакували Хіросіму атомною бомбою. Протягом перших чотирьох днів після вибуху загинули близько 120 тисяч людей, зазначили у виданні. Через три дні американці скинули плутонієву бомбу на Нагасакі, вбивши близько 73 000 людей.
Кіоші Танімото був методистським священником з Хіросіми. Йому вдалося вижити через те, що в день атаки він був в іншому місті. Коли він повернувся, то побачив руїни, які залишилися від міста, та багато постраждалих.
Від побаченого Танімото вирішив написати мемуари у сподіваннях, що це допоможе "гарантувати, що такого більше ніхто і ніколи не переживе", – розповіла його донька Коко Танімото Кондо. Священник помер у 1986 році, а його рукопис пролежав неопублікованим упродовж 80 років.
Мемуари знайшли в бібліотеці рідкісних книг та рукописів Бейнеке в Єльському університеті в Нью-Гейвені, штат Коннектикут, серед паперів Джона Герсі, американського репортера, лауреата Пулітцерівської премії, який помер у 1993 році.
Герсі потоваришував із Танімото, коли відвідав Хіросіму через вісім місяців після бомбардування, що надихнуло його на написання документальної розповіді 1946 року під назвою "Хіросіма", на якій також базується фільм.
У передмові до мемуарів донька священника Кондо пише про необхідність того, щоб майбутні покоління пам'ятали про це, оскільки "пам'ять – це наша надія на виживання як людей".
Вона пише: "Протягом багатьох років я не могла жити в Хіросімі, місті мого народження. У день, коли впала атомна бомба, мені було вісім місяців, я була немовлям на руках у матері. Минуло 40 років, перш ніж вона змогла розповісти мені своїми словами, як я вижила. Мало хто говорив про той час. Їхні спогади змушували їх мовчати".
Кондо також бере участь у роботі над фільмом, знайомлячи творців стрічки з тими, хто вижив, або їхніми родинами в межах їхнього дослідження.
