Мінкультури запустило "Тисячовесну": хто може податися та скільки грошей пропонують

Міністерство культури офіційно розпочало програму з підтримки українського продукту "Тисячовесна". Про це віцепрем'єр-міністр з гуманітарної політики - міністерка культури Тетяна Бережна оголосила на прессенференції 3 квітня.

Як наголошує Бережна, українська молодь споживає контент, спираючись переважно не на національну ідентичність або особисті переконання, а на середовище та алгоритми соціальних мереж. Про це говорять проведені міністерством дослідження спільно з ресурсом Gradus Research.

"Українська культура дійсно є основою національної безпеки, і вона визначає нашу стійкість, нашу єдність, вона визначає те, ким ми будемо завтра […].

І водночас ми розуміємо, що в той час, коли в українців є звички споживання російського контенту, все ж українська культура здатна бути сильною, конкурентною і помітною у світі. Вона має величезний потенціал, але, що важливо зрозуміти, вона потребує ресурсів", – наголосила міністерка культури.

Під час соціологічного дослідження встановили, що 71% українців споживають російськомовний контент. За словами Бережної, однією з причин цього є відсутність української альтернативи.

Програма фокусується на створенні умов, за яких українського культурного продукту ставатиме більше, як і історій, розказаних Україною і про Україну. Окремий акцент на тому, щоб вибір українського був природним і щоденним.

Також команда "Тисячовесни" наголосила, що свідома щодо можливих ризиків проєкту. Тому беруть відповідальність за зміни постанов і коригування умов проєкту, але в допустимому правовому полі.

Що пропонує "Тисячовесна"

Контент, який підтримуватиме програма, представляє 7 категорій:

• Ігрові фільми та серіали
• Неігрові (документальні) фільми та серіали
• Анімаційні фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії
• Сучасна музика
• Перформативне мистецтво
• Візуальне мистецтво
• Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж

Хоч команда проєкту наголошує на повній свободі митців щодо тематичного спрямування власних продуктів, є кілька рекомендованих напрямів. Серед таких, зокрема, соціально важливі професії, викрадене мистецтво, безбар'єрність, збереження та розвиток української мови та інші.

Прийом заявок розпочинається 3 квітня й триватиме до 28 травня. До вересня 2026 року фіналістам програми почнуть надходити виплати.

Подаватися на програму можуть юридичні особи, фізичні особи-підприємці, бізнес та інші організації. Водночас до конкурсу не допускатимуться пов'язані з росіянами особи та організації, підсанкційні компанії й боржники перед Українським культурним фондом (УКФ) і Держкіно.

З переможцями конкурсу укладатимуть договір. За цим договором усі майнові права на створений контент переходять державі.

Якщо це фільми, серіали або анімація, права належать Держкіно. Якщо інший культурний продукт — державному підприємству "Центр захисту інформаційного простору".

Після цього можливе укладання ліцензійної угоди. Перше право на таку угоду мають самі переможці конкурсу. Тобто вони можуть звернутися і отримати ліцензію на використання власного ж продукту. Якщо цього не відбувається, держава самостійно шукає партнерів, які будуть поширювати ці твори.

Окрема обов'язкова умова фінансування — прем'єрний показ. Якщо створено аудіовізуальний контент (кіно, телепродукт), його перший показ має відбутися на лінійних медіа. Це правило діє в будь-якому разі, навіть якщо ліцензійну угоду з переможцем не укладають.

Детальніше про умови участі можна дізнатися на сайті "Тисячовесни". Також опублікували інструкцію з подання.

Хто оцінюватиме

Перевірка відбуватиметься у три етапи:

• Перевірка документації командою проєкту.
• Оцінка від українських і міжнародних запрошених експертів — "людей, які мають успіхи у створенні культурних продуктів і були визнані і в Україні, і на міжнародній арені". До кожної категорії контенту створюватимуть експертні команди.
• Публічний пітчинг проєктів.

Тетяна Бережна також назвала кількох представників експертних комісій: режисер-документаліст Мстислав Чернов, директорка Українського дому та кураторка Ольга Вієру, журналістка Ukraїner Юлія Тимошенко, кінопродюсер Володимир Яценко та інші. Усіх членів комісії затверджуватиме Кабмін.

Міжнародні експерти долучаться на третьому етапі голосування й після оголошення результатів потенційно виступатимуть продюсерами продуктів-переможців за кордоном.

В кожній категорії буде близько 20 експертів. Кожен проєкт оцінюватимуть 5 людей, обраних жеребкуванням. Цей процес планують зробити публічним та транслювати в реальному часі.

Скільки коштів виділили

Усього на програму виділили 4 мільярди гривень з державного бюджету. Водночас проєкти, що фінансуватимуться, будуть мати індивідуальні плани на реалізацію й не обмежуватимуться лише 1 роком. До прикладу, деякі проєкти мають термін реалізації до 2028 року.

Фінансування поділяється на три типи:

• отримати 100% фінансування мають пріоритет дитячий контент, а також "дебютанти" - молоді команди, для яких реалізований продукт вважатиметься першим.
• 80 на 20 - більшу частину покриває держава, а меншу можуть залучити з власних коштів. Сюди підпадає більшість контенту для молоді та дорослих.
• 50/50 - це співфінансування держави та, до прикладу, потенційного партнера продукту. Сюди відносяться ігрові та неігрові серіали.

"Після того, як переможці будуть визначені, з ними будуть підписуватися договори і, відповідно, після підписання договорів 80% оплати буде зараховуватися на рахунок переможця. Решта 20% буде оплачено вже після готовності продукту", - розповіла міністерка культури.

Як наголошує Бережна, верхньої межі фінансування конкурсних продуктів в проєкт не закладений. Втім, експерти також аналізуватимуть бюджет кожного проєкту.

Зокрема, на кінопродукцію з 4 мільярдів заклали 2,6 мільярди гривень. На сучасну музику, перформативне мистецтво і візуальне мистецтво - 1,5 мільярда гривень. На аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж - приблизно 300 мільйонів гривень.

Як запускали програму "1000 годин українського контенту"

23 лютого вийшов наказ Мінкульту №267 "Про реорганізацію державного підприємства "Центр захисту інформаційного простору України" шляхом його перетворення". Тобто "ЦЗІПУ" перетворять на некомерційне товариство.

Наприкінці вересня президент Володимир Зеленський анонсував програму "1000 годин українського контенту". Утім, без будь-яких подробиць.

Через два місяці Кабінет Міністрів затвердив держбюджет на 2026 рік, у якому Міністерство культури отримало 16,1 мільярда гривень, серед яких 4 мільярди виділили саме на президентську програму.

Тетяна Бережна розповіла, що проєкт спрямований на те, щоб створити конкурентний культурний продукт, формувати українське культурне середовище, а також розвивати культурні та креативні індустрії для покращення економіки. Наприкінці березня стало відомо, що дієвці культури зможуть отримувати кошти на реалізацію продуктів авансом.