Музична ехограма. Ходіть зі мною на фестиваль в Софію Київську Bouquet Kyiv Stage

З 14 до 17 серпня 2025 року на території Софії Київської пройде Восьмий щорічний фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. На різних локаціях Заповідника відбудеться понад 40 подій, серед яких ледь не половина – класична музика і джаз. Гід концертною програмою пропонує музична консультантка фестивалю Люба Морозова.

Розкриваючи тему цьогорічного фестивалю – "Серце Європи б’ється в Україні", я назвала музичну програму вигаданим словом Echogramma. Воно складається з двох частин:

• echo від грецького "відлуння", "звук, що повертається";
• gramma теж від грецького "знак", "запис", "літера".

Це ніби кардіограма, прописана звуками: у ній можна "прочитати" ритм епохи, її пам’ять і емоційні імпульси. Кожна така звукова хвиля – відгук на інші голоси, ланка у безперервному ланцюгу взаємодії митців і епох, адже в культурі немає монологів: кожен новий твір – це діалог або відлуння попередніх текстів, вражень та досвідів

Українська музика завжди існувала у поліфонії європейських голосів, і цей діалог мав би бути безперервним. Проте імперські руйнування знову і знову переривали тяглість, нищили інтелігенцію, стирали пам’ять. Відлуння лишалося навіть тоді, коли сам голос змушували замовкнути. Сьогодні важливо навчитися чути ці голоси минулого й усвідомити глибоку єдність України з європейською культурою.

Оскільки основою фестивалю і принципом створення його "букету" є поєднання різнорідного – у даному випадку різнопланових подій, стилів та напрямків, – кожен відвідувач може зібрати свій неповторний "букет" із запланованих і вже відвіданих подій. Я ж запропоную об’єднати концертну програму у три різні блоки, щоб полегшити це планування.

Redemptio

Без повернення забутої та репресованої музики неможливо повноцінно прожити й осмислити сьогодення. Тяглість традиції є тим зв’язком поколінь, який дозволяє нам відчувати себе частиною живої, безперервної історії, а не уламками, залишеними цензурою та забуттям. Повертатимуть загублені голоси концерти "Шалені 1920-ті", програма Лео Орнштейна та симфонічний вечір "Звільнена музика". Далі – докладніше про кожен із них.

Звільнена музика

14 серпня, 19:00

Це вже не перший проєкт Вікторії Зубенко у руслі повернення та переосмислення української культурної спадщини. Раніше вона втілила ідею збереження пам’яті у модному форматі, "переселяючи" фрагменти орнаментів із мозаїк радянських українських автобусних зупинок на шовкові хустки, шарфи та інші елементи одягу. Тепер Вікторія повертає до культурного обігу твори репресованих і забутих українських композиторів, подібно до того, як література і театр наново відкривають авторів "Розстріляного Відродження".

Симфонічний концерт-презентація на фестивалі стане презентацією майбутнього циклу, у якому заплановано виконання творів десятків забутих та репресованих українських композиторів. У виконанні Оркестру капели Лятошинського під управлінням Катерини Ніколенко прозвучить Сюїта з музики до одного з перших українських мультфільмів "Жук в зоопарку" – її створив Костянтин Шипович. На жаль, ця анімація вважається втраченою, а музика до неї прозвучить вперше після забуття. Також у програму увійшла Перша симфонія Павла Сениці – її було виконано лише одного разу понад століття тому. Щоб зіграти обидва твори, треба було провести величезну роботу з пошуку і віднайдення рукописів, а також набору і редагування нот, адже за рукописом зіграти симфонічну партитуру неможливо – потрібні партії (голоси) для кожного інструменту окремо. Тож цей концерт не лише відкриває забуті твори слухачам, але й прокладає доріжку для нових виконань завдяки наявності партитур і партій. Також у цей вечір прозвучить вже відомий Фортепіанний концерт Василя Барвінського, соло фортепіано – Анна Хмара.

"Шалені 1920-ті"

16 серпня, 18:00

Молодий піаніст Тиміш Мельник вже зробив собі гучне ім’я як один із головних дослідників і виконавців українського музичного модернізму. Завдяки йому відвідувачі фестивалю почують фортепіанні твори Бориса Яновського та Костянтина Шиповича. Урбанізм 1920-х: шум фабрик і залізниць, гуркіт машин і скрегіт каруселей, а також заборонений джаз і буржуазні фокстроти – це і джерело натхнення, і звуковий світ мініатюр, що потрапили до концерту.

Імена обох композиторів маловідомі навіть музикознавцям. Тож цей концерт – свято відкриттів, злам канонів та зміна уявлення про українське мистецтво.

Концерт музики Лео Орнштейна

17 серпня, 16:00

Ще один піаніст-дослідник Роман Рєпка тяжіє до менш авангардового репертуару, аніж Тиміш Мельник, а тому вони прекрасно доповнюють один одного.

Цього разу піаніст презентує нову програму, присвячену творчості Лео Орнштейна – американського композитора єврейського походження, який народився в Україні. Фігура Орнштейна, який на вершині слави свідомо відмовився від публічності і присвятив себе внутрішньому мистецькому шляху, зрезонувала з життєвими принципами Романа. А занурення в його творчість – маловідому навіть у США – відкрило йому величезний простір для інтерпретацій. Справа у тому, що ніхто з західних музикантів не презентував Орнштейна як композитора з українським корінням. Втім, Роман несподівано для самого себе розчув у творчості композитора опору на український мелос і тепер робить її видимою і для слухачів.

Програма сольних фортепіанних творів Лео Орнштейна здебільшого складається з українських (а, можливо, й світових) прем’єр.

Testis Temporis

Testis Temporis у перекладі з латини означає "свідок часу". У часи, коли події змінюють одне одного з неймовірною швидкістю, мистецтво стає свідком і хранителем пам’яті. Свідкуватимуть часу концерти музики Романа Григоріва, кураторський проєкт Олексія Шмурака "Купання в малині", симфонічна програма "Сучасне і позачасове", прем’єра альбому Ойстейна Севога і Лаккі Патея "Visual 2" та електроакустичний перформанс Алли Загайкевич "Пісні Одісея".

Концерт музики Романа Григоріва

14 серпня, 17:00

Велика сцена

Цей концерт можна рекомендувати як усім фанатам творчого дуету Opera Aperta та міждисциплінарних опер "IYOV", "Babylon", "ARK", "GAZ", "Opera Lingua", "Chornobyldorf" та "GAIA", так і прихильникам "чистої музики", бо сольна творчість Романа Григоріва в якомусь сенсі є антитезою його діяльності в Opera Aperta.

Хоча "Пісні Ненароджених" для ракети від РСЗВ "Ураган", оркестру, голосу та електроніки зовні є перформансом, що обʼїздив світ (а перетин ракетою кордону був окремим актом мистецтва і плодом зусилля усіх можливих культурних і дипломатичних служб), вражає він не лише поєднанням носія смерті і гармонійним звучанням оркестру, але й суто музичною складовою. Через два роки після створення композиції керівник хору "Київ" Микола Гобдич здійснив його редакцію для власного колективу, і її прем’єра відбудеться на фестивалі Bouquet Kyiv Stage.

Ще один твір Романа – Симфонія для хору "Kyrie eleison" – також отримає нову версію, яку вперше виконають у межах даного концерту.

"Сучасне й Позачасове"

15 серпня, 20:00

Велика сцена

Однойменний проєкт диригентки Наталії Пономарчук та Київського камерного оркестру вже презентував низку концертів наших композиторів-сучасників. Концерт на фестивалі Bouquet Kyiv Stage стане його проміжним підсумком, адже сюди увійдуть найкращі твори з минулих концертних програм, що належать перу авторів різних поколінь: Валентина Сильвестрова, Святослава Луньова, Любави Сидоренко та Максима Шалигіна. Приємно констатувати, що деякі з них вже стали класикою.

"Visual 2"

16 серпня, 20:00

Велика сцена

Це довгоочікувана зустріч із новою музикою норвезького піаніста Ойстейна Севога та гітариста Лаккі Патея, продовження культового "Visual" (1994), який свого часу став "Найкращим ембієнт-альбомом року" у США. Вперше наживо пролунає вся програма нового альбому, а також кілька улюблених композицій із оригінального "Visual" у версії для дуету гітари та рояля. Цією програмою музиканти запрошують у свій цілісний, теплий та медитативний світ, де імпровізація переплітається з продуманою композицією, заманюючи слухача у безперервну подорож.

"Пісні Одіссея"

17 серпня, 15:00

Велика сцена

Композиторка Алла Загайкевич одночасно є і засновницею електроакустичної композиторської школи в Україні, і її найактивнішою учасницею, що досліджує явища, викладає і постійно рухає цей напрям вперед власними творами і проєктами. "Пісні Одісея" для дзвонів, карильйону та електроніки продовжують та підсумовують її творчі пошуки 2024–2025 років, присвячені постаті Одіссея — воїна, мандрівника, людини вибору. Проєкт натхненний романом Володимира Єрмоленка "Ловець океану" (2017).

Купання в малині

17 серпня, 18:00

Хлібня

Кураторський проєкт "Купання в малині" композитор, піаніст, лектор і пастир молодого покоління творчаків Олексій Шмурак проголошує своїм маніфестом насолоди. Кожна з пʼєс Акіма Зварича, Максима Іванова та, власне, самого Шмурака запрошує слухача пережити той чи інший досвід задоволення – сенсорне, естетичне, інтелектуальне або ж емоційне. Кожен з композиторів також виступить виконавцем – таким чином він отримає не лише трансцендентне блаженство творця, але й смиренну втіху слухняного слуги. Також до трійки творців доєднається Petrichor Ensemblе, який являє собою незвичний тип квартету: чотири скрипки. Писати для такого складу, де замість збалансованої вертикалі з високим, середнім і низьким голосом – лише рівноправні високі голоси, – це виклик і водночас нагода створити зовсім інший, непритаманний класичному квартету звуковий ландшафт. Зрештою, і купання в малині – не лише полювання за смачною ягодою, але й подерта шкіра від колючок. Звучить злегка мазохістично, але і цей різновид задоволення – музичний БДСМ – внесли в програму.

Aeternitas

Третій блок програми носить назву Aeternitas (Вічність) і об’єднує концерти, у яких музика долає межі часу. Від духовної й барокової спадщини у "Розмові птахів" до інтимної лірики пізнього Шопена, від історичних зламів у симфоніях Бетховена й Лятошинського до модерністичних обріїв у "В орбіті П’єра Булеза". Уперше на фестивалі з’явиться "Кобзарська галявина" – простір, присвячений кобзарсько-лірницькій традиції, а фінальний акорд – "Білий букет" – поєднає музику України, Грузії, Литви та Естонії у виконанні "Київської камерати" та солістів під орудою Ніколоза Рачвелі.

"Розмова птахів"

15 серпня, 16:00

Велика сцена

У своєрідній містерії об’єднаються духовна й барокова музика, традиційний спів і поезія Григорія Сковороди. Склад виконавців вражає: Наталія Половинка, ансамбль "Хорея Козацька" з Тарасом Компаніченком, лабораторія степового розспіву "Євшан-Зілля", народний співак Олексій Заєць, піаніст Сергій Кудринецький та актриси театру "Слово і голос". У програмі — "Сад Божественних Пісень", музика Гетьманщини, українська та європейська барокова спадщина, канти, псальми й давні духовні наспіви.

"На зламах часу: Бетховен і Лятошинський"

16 серпня, 15:00

Велика сцена

Свої перші симфонії Бетховен створювали у різні епохи, але спільне між ними – не лише перший номер. Бетховен у 30 років відкрив нову сторінку жанру, надаючи йому драматизму та сили доби революцій, а 23-річний Лятошинський у вирі падіння імперій і народження нового світу осмислив через симфонію своє місце в хаотичній реальності. Обидва сприймали цей жанр як простір для особистої розмови з сучасністю, перетворюючи музику на відгук часу. Виконає програму Симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою диригента Вінсента Козловського.

"В орбіті Пʼєра Булеза"

16 серпня, 16:00

Хлібня

Ювілейну програму до 100-річчя видатного французького композитора, диригента й ідейного лідера європейського повоєнного авангарду презентує його давній шанувальник і перший виконавець карколомних творів метра, піаніст Євген Громов. Громов відомий своєю схильністю занурюватися в репертуар як як досвідчений мисливець за рідкісними видами у джунглі ХХ століття. Він спершу прослідує галявинами Дебюссі й Равеля, далі мине кам’янисті стежки Бартока, Шенберґа й Жоліве, підійметься серпантинами Веберна та Мессіана, щоб вийти на орбіту Булеза. А там, між його ранніми нотаціями й пізніми "ефемеридами", відшукає і Сильвестрова з його "Елегією", і Загорцева з "Ритмами" – ніби доводячи, що ця орбіта пролягала й через Київ.

Відомий своїм перфекціонізмом і легким артистичним нонконформізмом, Громов і цього разу обіцяє не просто концерт, а довершене сафарі.

Ніжність і шал Шопена

16 серпня, 17:00

Велика сцена

Чому ми так любимо музику Шопена? Можливо, через її мелодійну красу, невловиму поетичність чи тонкі гармонії, у яких фортепіано втрачає механічність і стає живим голосом. У ній немає вимог — лише запрошення бути присутнім, слухати й відчувати. У час, коли київські ночі сповнені тривог, ця музика створює тихий простір, де можна перевести подих і зберегти гідність. Переважно пізні твори Шопена, сповнені ніжності й внутрішнього драматизму, прозвучать у виконанні польського піаніста Матеуша Кшижовського — одного з найвідданіших інтерпретаторів композитора свого покоління.

"Білий букет"

17 серпня, 20:00

Велика сцена

У назві заключного концерту фестивалю прихована відсилка до найпершого Bouquet Kyiv Stage, коли його символ, взятий з картин Олександра Дубовика, уперше постав у білому кольорі. У філософії митця "Букет" є антитезою "Чорному квадрату": якщо Малевич створив порожнечу, то "Букет" – знак сущого, цілісного, сповненого людяності.

Під цим образом і з цим сенсом пролунає заключний концерт фестивалю – програма, у якій музика Арвідаса Малціса, Вікторії Польової, Арво Пярта, Ігоря Саєнка, Усеїна Бекірова та Гії Канчелі з’єднається у єдине ціле. За роялем і за пультом – маестро Ніколоз Рачвелі, разом із – Київською камератою" та українськими солістами.