Залаштунки "Оппенгеймера": науковці розповіли про роботу над оскароносним фільмом
Стрічка "Оппенгеймер", в якій йдеться про створення у США атомної бомби, отримала нагороди у семи номінаціях "Оскара", зокрема стала найкращим фільмом року.
Фільм високо оцінили за точне зображення життя фізика Дж. Роберта Оппенгеймера та аналіз "Манхеттенського проєкту" – дослідницької програми, яка розробила атомну бомбу в 1940-х роках у Лос-Аламосі (Нью-Мексико), пише Nature.
Для більш достовірного відображення тих історичних подій режисер Крістофер Нолан звернувся до кількох наукових консультантів.
Одним із них був Роберт Дейкграаф – фізик-теоретик, який із 2012 по 2022 рік був директором Інституту передових досліджень у Принстоні (штат Нью-Джерсі). На цій же посаді свого часу (з 1947 по 1966 роки) працював і Дж. Роберт Оппенгеймер.
"У 2021 році Нолан хотів приїхати й відвідати місце, де Оппенгеймер жив і працював майже 20 років. Я також жив у цьому будинку і 10 років працював у тому самому офісі, який колись використовував Оппенгеймер.
У нас була довга дискусія про Оппенгеймера, а також про фізику, яку я любив. Мене вразило, що Нолан дійсно дуже цікавився тим, що означає бути фізиком", – розповів він.
За словами Дейкграафа, Нолан двічі відвідував Принстон, щоб оглянути приміщення.
"Пригадую, ми йшли з дому до інституту. Це прекрасна прогулянка, довкола гарні дерева. Я сказав йому, що це – ідеальний маршрут, і що Ейнштейн і Курт Гедель (австрійський фізик – ред.) завжди йшли цим шляхом.
У фільмі коли Льюїс Штраус зустрічає Оппенгеймера, він показує на будинок і каже, що "це – ідеальний маршрут". Я подумав: "Це дуже знайома сцена!" – розповідає вчений.
Девід Зальцберг – фізик з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, який працював науковим консультантом для постановок "Оппенгеймера" та "Теорії великого вибуху".
"Мене покликали допомогти у постановці сцен, які знімали в Лос-Анджелесі. Я працював здебільшого з реквізитом. Це включало, зокрема, достовірність змісту написаного на дошці або рівнянь, які Оппенгеймер передав Ейнштейну, щоб запитати, чи загориться атмосфера", – пригадує фізик.
Він наголошує на достовірності, з якою Крістофер Нолан намагався зобразити наукові процеси у фільмі.
"Є сцена, в якій Оппенгеймер пише на дошці, пояснюючи, що ядерний поділ неможливий, а в цей час Лоуренс заходить і каже: "Ну, Альварес щойно зробив це по сусідству".
Для цієї сцени я написав на дошку деякі рівняння, які, можливо, й справді використовував Оппенгеймер, щоб довести, що поділ неможливий. Більшість глядачів на це й не звернули б уваги, але мені від цього було добре", – зазначає вчений.
Роберт Дейкграаф погоджується, що наукова складова фільму була сумлінно пропрацьована: "Це було дуже добре зроблено. Дискусії з фізики були дуже хорошими, рівняння на дошці – правильні".
Кіп Торн – фізик-теоретик Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені. Він є близьким другом Нолана і працював з ним також над низкою попередніх проєкт, зокрема над стрічкою "Інтерстеллар".
"Я говорив з Кілліаном Мерфі про його роль Оппенгеймера у фільмі. Я знав Оппенгеймера, коли був аспірантом Принстонського університету (з 1962 по 1965 роки) і постдокторантом (з 1965 по 1966 роки), тому в нас була дискусія про Оппенгеймера як особистість", – розповідає науковець.
Він радіє, що до цього науково обґрунтованого фільму прикутий такий рівень уваги і він отримав визнання на "Оскарі".
“Це фільм, який має надзвичайно важливе послання для епохи, в якій ми живемо. Сподіваємось, він підвищує обізнаність про небезпеку ядерної зброї та підіймає питання контролю над озброєннями”, – каже Кіп Торн.
"Найбільшим подивом для мене стало те, що цей важкий фільм про складну тему і непросту людину, знятий у своєрідній манері, став хітом у всьому світі. Це дуже підбадьорює. Приховане життя фізиків стало частиною масової культури, і це – правильно", – резюмує Дійкграаф.