Новий Робін Гуд і торжество суспільства спектаклю в США
Французький філософ-хуліган Гі Дебор колись зауважив, що основним рушієм у суспільстві пізнього капіталізму стає спектакль. Америка останніх тижнів – торжество цього спектаклю, де новини не відрізнити від чергового шоу на Netflix. Ілон Маск бухає на гостинах у Трампа й розповідає, як керуватиме державою на правах майже співпрезидента. Над Нью-Джерсі літають якісь незрозумілі дрони. Країна поринає у паніку й не може обрати, чого боятися більше: появи інопланетян, атаки ворожої сили чи спецоперації ЦРУ.
Тим часом Google анонсує прорив у створенні квантового комп’ютера й щебече про існування паралельних світів. ChatGPT вже у січні обіцяє запустити модель, яка нібито буде здатна самостійно мислити (а не лише імітувати). Відео, де дівчина зізнається в коханні до ChatGPT, набирає мільйони лайків, а сотні тисяч користувачів у коментарях зізнаються, що для них штучний інтелект теж став найближчою істотою на Землі. Хоча формально це, мабуть, зовсім не істота, але кого і коли це спиняло?
Очолює хіт-парад дивних подій історія нового Робінгуда – Луїджі Манджоне, якого звинувачують у вбивстві боса страхової компанії United Healthcare. Сюжет цієі саги оголює цілу низку драматичних конфліктів у американському суспільстві. Брутальне вбивство топ-менеджера страхової компанії посеред білого дня у Нью-Йорку не лише не обурює громадян, а, навпаки, вперше за останні роки консолідує розділену на два табори країну, демонструючи тріумф класової ненависті. Американська система охорони здоров’я настільки неадекватна, що ненависть – єдине почуття, яке народ має до цієї мафії.
Вбивцю топ-менеджера починають масово вихваляти в соцмережах одразу після злочину, коли ще не зрозуміло, хто він і що. Далі історія розвивається ще більш дивно: холоднокровного автора ідеального вбивства раптом знаходять із купою речових доказів у сусідньому штаті, у McDonald's. Він виявляється двадцятишестирічним ідеалістом, сином багатих батьків, випускником одного з найкращих університетів і, о боже, красунчиком голлівудського штибу. Народ шаленіє. Офіційні медіа, посібники багатих і сильних, намагаються переконати людей, що вбивця – не герой і що відстрілювати топ-менеджерів – так собі ідея. Але соцмережі палають.
Я не можу відірватися від TikTok, де розквітає буйним квітом народний креатив. Хтось оголошує Луїджі новим святим; мистецтвознавці шукають паралелі між його світлинами з в’язниці та класичною іконографією Ісуса. Хтось продає футболки й кухлі з портретом Луїджі. Тисячі жінок зізнаються йому в коханні, а чоловіки з повагою обговорюють його накачаний прес, який користувачі відкопали у старому акаунті на Tinder. Влада намагається дискредитувати світлий образ народного месника, зливаючи інтерв’ю його знайомого, де той каже, що Луїджі після операції на спині мав проблеми зі статевим життям. Вимушений целібат героя надає йому ореолу мучеництва й розпалює уяву прихильниць. Більше поки ніякого компромату на Луіджі нема – він гарно вчився, всім завжди посміхався, у декадентських колах не тусувався, займався серфінгом і читав книжки. Яким чином з цього всього він стартанув у карʼєру кілера, поки не зовсім ясно. Та й загалом не доведено, що вбивство скоїв саме він.
Учора поліція з великою помпою перевозила Луїджі до Нью-Йорка. Його одягнули в помаранчеву робу, оточили десятком озброєних до зубів солдатів, а над ескортом летів гелікоптер. Один із начальників поліції крокував поруч із Луїджі у кросівках за п’ять тисяч доларів. До процесії чомусь навіть приєднався мер Нью-Йорка. Це видовищне шоу, яке, мабуть, за задумом влади мало продемонструвати народу непохитність системи правосуддя, дало прямо протилежний ефект.
Кадри з Луїджі в помаранчевій робі в оточенні поліцейських підірвали соцмережі. Це, дійсно, красиво: сіре небо, сірі поліцейські й яскравий оранжевий акцент у центрі. Співкамерники підстригли Луїджі у в’язниці й трохи вищипали йому брови – саме через ці занадто виразні брови він свого часу й попався на поліцейські камери. Тепер він виглядає ще більш сексі, і вже важко зрозуміти, що ми дивимося: процес транспортування в’язня, рекламу Balenciaga чи трейлер до нового касового блокбастера. Луїджі стає супергероєм у прямому ефірі. Навіщо він убив топ-менеджера й чи є вбивство ефективною стратегією опору проти системи – вся ця достоєвщина вже нікого не цікавить. Зрештою, багато героїв голлівудських фільмів далекі від ідеалу слухняного громадянина.
Американці обожнюють історії про супергероїв, а Луїджі ідеально вписується в цей сюжет. Поки що всі спроби офіційної влади загасити сплеск народного культу Луїджі не увінчуються успіхом. Новий Бетмен впевнено крокує серцями людей. Втім, подивимося, що чекатиме на нас у наступних серіях.
Аліса Ложкіна, художниця, дослідниця сучасного мистецтва.
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.