Врятували скарб. Офіс генпрокурора передав давньоруську плиту Нацмузею історії України

Анастасія Большакова — 28 березня, 12:30
Врятували скарб. Офіс генпрокурора передав давньоруську плиту Нацмузею історії України
Плита часів Київської Русі. Поряд директор Національного музею історії України Федір Андрощук
Офіс Генерального прокурора

У середу, 27 березня, до Національного музею історії України передали кам’яну плиту часів Київської Русі із зображенням ангела-захисника, яку змогли врятувати від нелегального продажу прокурори спільно з правоохоронцями і музейниками.

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

Артефакт із ймовірним зображенням святого Дмитра намагалися продати на онлайн-аукціоні за 210 тисяч гривень. Луцька окружна прокуратура вчасно відреагувала на заяву генерального директора Національного музею історії України Федора Андрощука і розпочала кримінальну справу.

Кам'яна плита з ймовірним зображенням святого Дмитра
Кам'яна плита з ймовірним зображенням святого Дмитра
Офіс Генерального прокурора

Завдяки зусиллям прокурорів і слідчих під час обшуку плиту вилучили, її визнано речовим доказом та заарештовано за рішенням суду. Сьогодні ми передаємо цю знахідку на відповідальне зберігання до музею”, – розповів Генеральний прокурор Андрій Костін.

За словами директора музею, врятована плита є унікальним об’єктом мистецтва та архітектури. Скульптурне оздоблення у романському стилі прикрашало храм на території Галицько-Волинського князівства. Його звели в період другої половини 12 – першої половини 13 століття. Пам’ятка важить близько 60 кілограмів.

Церемонія передачі пам'ятки Національному музею історії України
Церемонія передачі пам'ятки Національному музею історії України
Офіс Генерального прокурора

На фасаді поки невідомої нам церкви, ймовірно, було зображено ряд святих воїнів. На цій пам’ятці зображений святий Дмитро, який вшановувався в Греції, Болгарії та на Русі. На жаль, церков з орнаментованими фасадами цього часу майже не збереглося, і в цьому унікальність плити”, – розповів Федір Андрощук.

Він також вручив подяки працівникам держорганів – керівнику Волинської обласної прокуратури Віктору Тимчуку та прокурору Луцької окружної прокуратури Світлані Недумовій за внесок у збереження української археологічної спадщини.

За словами Тимчука, на момент створення кримінального провадження інтернет-аукціон вже припинили, тому відстежити переміщення плити було складно. Справа з пошуку тривала два роки, а досудове розслідування про привласнення артефакту триває досі.

Церемонія передачі пам'ятки Національному музею історії України
Церемонія передачі пам'ятки Національному музею історії України
Офіс Генерального прокурора

Як наголошує Офіс Генерального прокурора, за останні три роки Національна поліція та СБУ розслідували понад 300 злочинів щодо викрадення, незаконної торгівлі та контрабанди пам’яток. На церемонії передачі пам’ятки також звернули увагу, що в Національному музеї історії України зберігається близько 9 тисяч археологічних предметів, які передали Генпрокурору в межах різних кримінальних проваджень. Цих артефактів набагато більше, ніж надійшло до фондів музею за останні 40 років.

Про кам’яну плиту часів Київської Русі

Раніше в коментарі УП.Життя археолог Максим Левада пояснив, що ця плита може бути роботою візантійського майстра, однак частіше такі предмети трапляються в Криму або в Західній Європі.

"Скоріш за все, її виготовили майстри, які обслуговували християнські храми, що тільки-но почали розбудовувати. Вапняк, з якого зроблена плита, свідчить про те, що вона була зроблена саме в Галицько-Волинському князівстві: у Галичі, Володимирі, Луцьку чи якомусь іншому князівському місті.

Ця плита чудово збережена. На ній є написи грецькою мовою. Такі плити зазвичай створювали для храмів, однак розмір цієї може свідчити про те, що її виготовили для каплиці-прибудови, присвяченої святому", – розповів археолог.

Кам'яна плита часів Київської Русі
Кам'яна плита часів Київської Русі
Офіс Генерального прокурора

За його словами, у XIII столітті пересічна людина не могла замовити такий виріб. Подібні плити зазвичай були дарунками, які нерідко вмуровували у стіни.

"Не слід виключати, що її міг замовити і сам князь. Але це тільки припущення", – каже Максим Левада.

Реклама:

Головне сьогодні